Цікаві факти про Володимир-Волинський

Володимир-Волинський як одне із найстаріших міст України має чим пишатись. Славетний сивочолий Володимир гордо здіймається над волинським градом, нагадуючи про свою значимість.

Місто і нині звуть княжим, ще з тих давніх часіх, коли були городища, величні церкви і дзвінкоголосі дзвони, – пише Інформаційне агентство Волинські новини.

Чим же місто жило до цього часу – у підбірці найцікавіших фактів про нього:

1. Перша згадка про Володимир-Волинський зафіксована на сторінках «Повісті минулих літ» у 988 році. Тоді київський князь Володимир Святославич передав місто в удільне володіння одному зі своїх синів, Всеволоду. Місто назвали на честь князя київськогоВолодимира Великого.

2. Успенський собор збудували за часів волинського князя Мстислава II Ізяславича у 1156-1160 роках. Собор належить до тієї відносно невеликої групи визначних творінь архітектури, які характеризують так звану «давньоруську добу».

3. Уже в 992 році у Володимирі заснували Єпископську кафедру, на чолі якої став єпископ Стефан І. При єпископській кафедрі відкрили і школу. У ній не лише вчилися письму, тут формувалася рукописна бібліотека на слов’янській, грецькій та латинській мовах. Саме для перевірки школи до Володимира у 1097 році приїжджав Нестор-літописець.

4. Василівська церква-ротонда по праву – найоригінальніша споруда княжого Володимира. Здалеку вона здається круглою, стовпоподібною, насправді ж має вісім округлих виступів, де ті, що більші за розмірами чергуються з тими, що менші.

Згідно з переказами, церкву збудували в 992 році на честь князя Володимира (Василій – ім’я, яке князь отримав при хрещенні) у зв’язку з перемогою над білими хорватами. Хто і коли побудував сучасну церкву – невідомо.

5. Найбільшого розквіту місто набуло під час князювання Романа Мстиславовича, який об’єднав волинські і галицькі землі в єдину Галицько-Волинську державу. Місто Володимир було столицею новоутвореної держави.

6. В 1215 році за підтримки Краківського князя Лешка I Білого Данило Галицький став князем у Володимирі. Разом зі своїм братом Васильком вони довгий час боролись за землі батька Романа. Після об’єднаня Волинських земель Данило здобув Галич.

7. Після смерті князя Юрія-Болеслава династія Романовичів перервалася, а Володимир підпав під владу польського короля Казимира. За часів польського короля Казимира ІІІ Великого почалася побудова кам’яного замку. Будівництво стартувало у 1368 році. Над його спорудженням упродовж двох років працювало 300 робітників, на будівництво затратили 3000 гривень срібла. Недобудований замок знищив литовський князь Любард.

8. В 1324 році місто отримало Магдебурзьке право, підтверджене королем Сигізмундом І у 1509 році.

9. Після розпаду Галицько-Волинської держави у середині XIV століття Володимир входив до складу Великого князівства Литовського.

10. Найстарішим монастирським комплексом, заснованим литовським князем Олександром Ягеллончиком в 1497 році був домініканський кляштор з костелом святої Трійці. Місце розташування домініканського костелу свідчило про намір ордену зайняти поважне місце в житті міста. Під час великої пожежі костел сильно постраждав і був повністю розібраний, а монастирські корпуси дійшли до наших днів.

11. У 1677 році був заснований Володимирський колегіум. У ньому навчалися відомий церковний та громадський діяч Феофан Прокопович, знаний у Європі фізик та математик Стефан Стубелевич.

12. Костел Іоакима та Анни побудували у 1752 році єпископ Адам Война-Оранський. Костел звели на місці попереднього дерев’яного храму, закладеного княжною Анною Збаразькою у 1554 році.

13. Був у Володимирі і монастир капуцинів, аде до нашого часу збереглися лише його мури. У 1832 році монастир капуцинів закрили. За статутом орден капуцинів проповідував суворі правила мовчання, тому інформації про їхню діяльнісь у Володимирі майже немає. Архіви монастиря зберігаються у Кракові.

14. В 1718 році волинська каштелянка Ядвіга Загоровська спроваджує до міста місію єзуїтів. А вже в 1755 році слонімський староста Гнат Садовський закладає єзуїтський костел, будівництво якого тривало 15 років.

15. Внаслідок третього поділу Польщі у 1795 році місто увійшло до складу Російської імперії як один з повітових центрів Волинської губернії. Тоді ж місто перейменували на Володимир-Волинський, з метою відрізнити його від російського Володимира на Клязьмі.

16. У 1887 році з нагоди 900-ліття хрещення Русі при церкві Святого Василя створили Православне Братство Святого Володимира — з метою збереження пам’яток старовини та сакрального мистецтва.

17. У 1908 році була проведена залізниця, яка з’єднала Володимир-Волинський з Ковелем та іншими містами, тоді ж був збудований вокзал.

18. Для 149-го Чорноморського полку у 1908 році була споруджена Юріївська церква.

19. У 1915 році Володимир-Волинський був окупований австро-угорськими військами. Австрійська окупаційна влада діяла у місті до кінця І Світової війни у 1918 році.

20. Згідно з умовами Ризького мирного договору 1921 року, Володимир-Волинський увійшов до складу Польщі, і став одним з повітових центрів Волинського воєводства.

21. З Володимиром-Волинським тісно пов’язане життя Арсена Річинського, адже він був головним лікарем Володимир-Волинської лікарні. В історії Річинський залишився як український громадський, політичний і церковний діяч, композитор, фотограф, краєзнавець, основоположник української етнології релігії, святий сповідник, лікар. З 1929 року Річинський був членом «Українського Волинського об’єднання» Організації українських націоналістів. В 1940 році заарештований вже радянською владою. Сім’ю депортовано до північного Казахстану, звідки Річинські змогли повернутися лише в 1946 році. В травні 1942 заочно засуджений до 10 років заслання до ГУЛАГу.

22. Олександр Цинкаловський народився 9 січня 1898 року в місті Володимир-Волинську Волинської губернії. Видатний історик, музеолог, археолог, етнограф, дослідник Волині. Автор багатьох праць, серед них – «Сліди християнства на Волині перед кн. Володимиром 981 р.», «Княжий город Володимир», «Волинські дерев’яні церкви XVII — XVIII ст.», «Матеріали до праісторії Волині і Волинського Полісся».

23. Колишня євангельсько-лютеранська кірха будувалась для чисельної протестантської громади, що була у Володимирі. Будівництво розпочалось у 1924 році. Серед чималої кількості протестантських кірх збудованих на Волині, володимирська – була однією з найцільших. Нині це греко-католицький храм св. Йосафата Кунцевича.

24. В період Другої світової війни у Володимирі-Волинському діяв гебітскомісаріат. У вересні 1941 року тут був створений концтабір «Норд-Офлаг-365», в якому утримувалися військовополонені солдати та офіцери Червоної Армії.

25. У Володимирі-Волинському було утворене гетто поблизу центра міста та за наказом німецької окупаційної адміністрації, обнесене огорожею. 13 квітня 1942 р. сюди переселили всіх євреїв з міста та навколишніх сіл, а в травні його в’язнів розподілили на фахівців, потрібних для окупантів, та решту населення, над яким знущалися і використовували на важких роботах. У липні 1942 р. у ґетто утримували 15-19 тис. євреїв. Ґетто ліквідували на початку вересня 1942 р. під час триденної німецької «акції». Тоді ж більшість його мешканців вивезли до с. П’ятидні в околицях міста та розстріляли.

26. 20 липня 1944 року радянські війська звільнили Володимир-Волинський від нациських окупантів.

27. У Володимирі-Волинському дислокується 51-ша окрема гвардійська Перекопсько-Харківська Празько-Волинська ордена Леніна двічі Червонопрапорна ордена Суворова і Кутузова механізована бригада.

Історія бригади довга і героїчна. 23 листопада 1942 року 76-у стрілецьку дивізію було перейменовано у 51-у стрілецьку дивізію і було надано за бої за Сталінград високий статус гвардійської. Потім вона була перейменована у 51-у гвардійську мотострілецьку дивізію, якою пробула до 1992 року. На початку незалежності України вона була реорганізована у 51-у механізовану дивізію.

Нині бригада героїчно протистоїть ворогові на сході України. За Указом Президента 51-ша бригада розформована, а на базі її підрозділів тепер діє 14-та механізована бригада Сухопутних військ Збройних Сил України.