Скільки золота у підземеллях Устилуга?

Саме в Устилузі діяв найбільший в Західній Україні порт, кораблі з якого Західним Бугом прямували на польський Гданськ і далі на Скандинавію.

Сухопутними шляхами везлися на захід сотні тисяч кілограмів сала, свічок, худоби живої ваги. Із поч. ХХ ст. додайте ліс і зерно. А все це – гроші, гроші, гроші, що їх кмітливий житель завбачливо переводив у вічну валюту – золото і клав у підземні схованки. Пише про це видання “Волинська газета”.

Місцева жителька Мирослава Ковальська та Онисія Володимирівна діляться: “Скільки-то загадок ховають тутешні вулиці й город. Тут же, в устилузьких землях знаходили речі, яким близько п’яти тисяч років! Над самим Бугом є залишки укріплень городища, котрому більше тисячі літ! Он біля старої аптеки екскаватор рив – вигорнув ящик зі старовинним посудом і килимами. Тільки той ящик відкрили – кілька тарілок розбилося і зразу “посипалися” килими.”

” Іще був такий випадок: у червні 1941-го в наше містечко вдарило 400 німецьких гармат та зруйнували вщент разом із прикордонною заставою увесь центр Устилуга. Паніка! Люди хто куди втікають! А стара єврейка стоїть коло своєї хати, від якої ні вікон, ні дверей, одна коробка. “Чого стоїш? Ховайся!” – стали до неї гукати. Вона – ні кроку! Вчепилася за пліт і каже: “Хоч його постережу”. Люди рукою махнули: “Здуріла баба”. Та й забулося. А через якийсь час усіх євреїв повивозили у П’ֹятидні (село Володимир-Волинського р-ну, яке через масові розстріли називають “другий Бабин Яр”, – авт.), у ту напіврозвалену єврейську хату помістили переселенця з Холмщини, його діти у дворі грабалися і, граючись, нарили… справжнісінький скарб!” – згадує Онисія Володимірівна.