<

Перепоховання жертв масових розстрілів в часи Другої світової війни відбулося у Володимирі-Волинському

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:45 | 19.11.2015 / Володимир /
Перегляди
26
/ 1 коментар

На Федорівському кладовищі за 6-ть останніх роки вже перепоховано 2652-є розстріляних у часи Другої світової війни. Серед них, кажуть науковці, є поляки, євреї, та українці. Розкопки проводилися українсько-польською експедицією на давньоруському городищі. Цього разу достойне місце останнього спочинку знайшли 13-ть розстріляних.

Як розповів археолог, який очолює розкопки на давньоруському городищі Олексій Златогорський, ці 13-теро загинули від рук військ НКВД у 1939-му році. В усіх черепах були знайдені отвори від куль.

Ініціатором сьогоднішньої церемонії виступає польська сторона, зокрема Генеральне Консульство Республіки Польща в місті Луцьку.

Панахиду за померлими відправили православні священники собору Різдва Христового, Генеральний вікарій Луцької дієцезії, настоятель храму Пресвятої Трійці із міста Любомля отець Ян Бурас та представники єврейської громади.

У своєму слові Віце-Консул республіки Польща Марек Запур сказав, що дані заходи підтримуються його урядом через те, що усі жертви того страшного геноциду мають право на достойний спочинок. “Ця земля вкрита такими похованнями. Так як цих людей було знайдено у сміттєвій ямі, так достатньо ще тіл, похованих на окраїнах сіл, понад річками. Звісно, усіх загиблих ми не знайдемо. Але, наше завдання максимально прикласти зусилля та увіковічнити пам’ять невинно загиблих”, – зазначив пан Запур.

У  складі польської делегації був присутній і президент будівельної компанії “BUDMEX” Павло Цеслицький. Саме його підприємство у майбутньому зводитиме меморіал пам’яті жертв нацистських репресій у Володимирі-Волинському.

IMG_9716
IMG_9732
IMG_9736
IMG_9739
IMG_9740
IMG_9742




один коментар
  1. Це фрагмент з моєї книги, виданої англійською мовою в США:

    З 2010 р. на території городища відбуваються археологічні розкопки, під час яких було вииявлено масові поховання. Впроцесідосліджень 2011-2012рр. однезнихбулорозкопано. Відкрилась картина, жахливішої якої авторові цих строк бачити не доводилося. Лише в одній могилі виявлено і ексгумовано скелети 747 чоловік. З них 47 % – жінки, 27 % – діти, не ідентифіковано було лише 2 % загиблих.

    Жертви лежали рядами обличчям до землі, серед них були і жінки і діти, і літні люди. Є всі підстави вважати, що частина з них були живими, коли їх закопували…

    Польська Рада ОхорониПам’яті Боротьби і Мучеництва (Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa) заявила наступне: «Метод вбивства, переважання серед жертв жінок і дітей, а також знахідки, такі як кулі з вогнепальної зброї, ясно вказують, що це зроблено німцями, вірогідно підрозділом EinzatzgeuppenC, що діяла в Україні. Попередні результати вказують на те, що переважна більшість жертв – волинські євреї, але є і поляки зохоплені німцями у перші дні нападу на СРСР» [133].

    Але у офіційному звіті про результати археологічних досліджень підприємства «Волинські старожитності», що проводило розкопки спільно з польськими колегами подається інша версія. Зокрема в ньому припускається, що це громадяни захопленої Радянським Союзом Польщі, розстріляні НКВС. Однак, на мою думку, ця версія не витримує жодної критики.

    Враховуючи наявні свідчення очевидців, найвірогідніше – це євреї убиті нацистами [128]. Іван Качановський пише: «Йозеф Опатовський свідчив що 31 липня 1941 року під час розстрілу декількох сотень євреїв, схоплених за допомогою міліції (української – В.М.), він сховався на дзвіниці і звідти на власні очі «бачив двір в’язниці на якому розстрілювали євреїв», котрим «перед цим казали роздягнутись до гола і викопати собі могили» [134].

    Про це ж пише Ан Казимірські: «Євреї були виведені щоб викопати великі ями у тюремному дворі. Коли ями були достатньо глибокі, євреїв вишикували за цими ямами. Солдати підняли зброю, та водночас стріляли в шиї цих євреїв. Після того як вони попадали в ями, новим шеренгам євреїв було наказано зайняти їх місце, і те ж саме повторювалось. Деякі з них були ще живими» [80 с. 32-33].

    Важливим є також свідчення Нахума Мельцмана, 1905 р. народження (Устилуг), жителя м. Тель-Авів, записане в лютому 1981р.:

    «Питання: Коли сталася третя «акція»?

    Відповідь:Це було в дні Хануки 1942 р… Вбивали євреїв, яких ловили… Мене зловили і наказали носити трупи вбитих євреїв, викидати їх з 3-го поверху на вулицю. Я повинен був викидати труп людини, яку напередодні бачив живою. Я працював з євреєм, кроторий живе сьогодні в США, його ім’я Аба Альперін.

    Нам наказали зняти шматки покрівлі і викинути 3 трупа. Але ми не могли це робити, оскільки був внутрішній опір виконанню цієї роботи, тоді німець дістав пістолет і погрожував вбити нас, якщо ми не будемо робити це негайно. У нас не було вибору… Коли ми спустилися вниз, нам дали носилки і наказали нести трупи у в’язницю. Коли ми наблизилися до тюремної будівлі, у нас потемніло в очах – купа з 700 трупів розкиданих по землі. У нас було відчуття, що ми залишимося з цими трупами – не вийдемо звідси живими.

    Український охоронець запитав нас: «Ви хочете принести ще один труп?». Ми відповіли – «так»,– хотіли швидше піти звідси і бути якнайдалі звідси…» [144].

    Переклад з івриту О. Матусевича.

    Лише нацисти так педантично вкладали трупи – ряд за рядом; група за групою; голова до голови; лицем до землі… Більшість жертв убиті пострілами в потилицю. Почерк цього злочину абсолютно відповідає «системі Екельна». Обергруппенфюрер СС Фрідріх Август Екельн винайшов цей метод розстрілу з метою економії місця в ямах, і назвав його «методом пакування сардин». Команда Екельна розстріляла 23600 євреїв у Кам’янці-Подільському ще в кінці серпня 1941 р., що поступається за кількістю жертв лише київському Бабиному Яру.

    Олександр Круглов пише: «Перший масовий розстріл євреїв підлеглими Екельну поліцейськими частинами був проведений вже на початку липня 1941 р. Начальник оперативного відділу в штабі Екельна майор поліції Бальке 2 липня підписав наказ поліцейському полку «Південь» про переведення штабу полку з полковими частинами і 314-м поліцейським батальйоном у Володимир-Волинський. 5 липня в цьому місті було розстріляно 150 євреїв (за іншими даними – 350 євреїв – В.М.). Їх, найвірогідніше, розстріляв підрозділ саме цього полку, і це було перше масове вбивство євреїв, яке підлеглі Екельна за його наказом здійснили на території України» [93 с.30].

    «Очевидно, саме 2-а рота батальйону (командир роти – гауптман поліції Ганс Вімер) в жовтні 1941 р. провела у Волинській області декілька «єврейських акцій»: в день Йом Кіпур (в 1941 р. Йом Кіпур припадав на 1 жовтня) був проведений масовий розстріл євреїв у Володимирі-Волинському, в кінці жовтня розстріляні 890 євреїв в Устилузі» [93 с.54].

    Враховуючи вищевказане, можна сміливо зробити припущення, що свою смертельну технологію Екельн вперше застосував саме у Володимирі-Волинському.

    Гільзи від набоїв, знайдені між тілами, практично всі німецького виробництва 1941р.; переважна більшість жертв – жінки, діти, літні люди; свідчення очевидців – все це говорить про те, що це справа рук нацистів.

    Майже всі жертви були без одягу і взуття. На таку кількість жертв було знайдено лише дві маленькі натільні іконки і жодного натільного хрестика, які традиційно носять християни, – отже, на мою думку, переважна більшість розстріляних ними не були.

    Таке величезне поховання, яке було виявлене у 2011-2012 рр., на момент окупації ще було би достатньо помітним на місцевості, якби воно було зроблено у другому кварталі 1941 року (враховуючи використання набоїв виготовлених 1941р., це не могло бути раніше). Воно не могло пройти повз очі жителів міста і нацистів, які б не упустили можливість використати це у пропагандистських цілях [140]. Отже, є всі підстави вважати, що виявлені могили – місце масового вбивства євреїв нацистами в роки окупації.

    У 2013 р. знову були виявлені масові поховання, жертви з яких були ексгумовані. Встановлено, що всі вони були розстріляні. Одне з них ідентичне знайденим у 2011-2012 рр. Виявлені останки були перепоховані і знайшли свій спочинок на міському кладовищі. Були проведені панахиди за православним, католицьким та іудейським обрядами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

28 Березня, Четвер