Верховна Рада підтримала підвищення зарплат і реструктуризацію

Верховна Рада України прийняла пакет урядових законів про реструктуризацію держборгу і підвищення соцстандартів. За відповідне рішення проголосували більше 300 депутатів.

Зазначимо, на початку засідання парламенту прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що без голосування за реструктуризацію держборгу, українці не отримають підвищення соцстандартів. Відповідно проекти, підготовлені Міністерством фінансів, розглядалися пакетом, – передає канал 112 Україна.

Проектом закону України №3060 (340 голосів) «Про внесення змін до закону України про державний бюджет України на 2015 рік» пропонується передбачити наближення збільшення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, розміру пенсій та державних допомог з 1 грудня на 1 вересня.

Так, у вересні 2015 розмір мінімальної заробітної плати зросте на 13,1% і складе 1378 гривень.

З 1 вересня 2015 прожитковий мінімум зросте:

на одну особу в розрахунку на місяць з 1 176 гривень до 1 330 гривень;

для дітей до 6 років з 1032 до 1167 гривень;

для дітей від 6 до 18 років з 1 286 грн до 1455 гривень;

для працездатних осіб з 1218 гривень до 1378 гривень;

для осіб, які втратили працездатність з 949 гривень до 1 074 гривень.

Розмір мінімальної пенсії зросте з 949 грн до 1074 грн і буде стосуватися 7, 5 млн українських пенсіонерів.
Також парламент проголосував за реструктуризацію держборгу.

Мова йде, зокрема, про проект закону №3058 (309 голосів) про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його списання), внесеному до Ради урядом.

«Прийняття проекту закону дозволить належним чином досягти реалізації попередніх умов і виконання зобов’язань, взятих на себе Україною згідно з програмою МВФ. Крім того, прийняття проекту закону дозволить належним чином обслуговувати державний борг, гарантований державою борг і місцевий борг, забезпечить відповідну економічну та фінансову стабільність держави», – вважають в уряді.

Як говориться в пояснювальній записці до документа, реструктуризація буде відбуватися у формі обміну існуючих облігацій на нові облігації. Також попередні умови передбачають списання 20% номінальної вартості непогашених зовнішніх державних та гарантованих державою єврооблігацій, продовження строку погашення до 2019-2027 років, середню процентну ставку в розмірі 7,75% річних, списання номінальної вартості боргу буде супроводжуватися «механізмом компенсації» у формі інструменту компенсації вартості у разі істотного поліпшення економічного становища України, а саме досягнення певних показників валового внутрішнього продукту України в майбутньому, починаючи з 2019 року. Таким інструментом будуть виступати державні деривативи, платежі за якими будуть прив’язані до показника приросту реального ВВП.

Проектом закону передбачено новий вид бюджетного зобов’язання, що виникає у зв’язку з виплатами за державним деривативами.

Право на випуск (розміщення, – ред.) державних деривативів буде держава в особі міністра фінансів України за дорученням Кабінету міністрів України. Умови випуску і розміщення державних деривативів буде визначатися Кабінетом міністрів України. Обслуговування державних деривативів буде здійснюватись Міністерством фінансів України за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.

Проектом закону №3057 («Про цінні папери та фондовий ринок» щодо державних деривативів – 307 голосів) передбачено запровадження нового виду цінного паперу – державного деривативу, який буде розміщуватися державою на міжнародних фондових ринках і підтверджувати зобов’язання України здійснити виплати власнику цього цінного паперу в разі досягнення певних показників ВВП України. Емісія державних деривативів складе частина бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Відповідні рішення про розміщення державних деривативів та умови їх розміщення будуть прийматися згідно з Бюджетним кодексом України та іншими законами України, що регулюють такі правовідносини.

Проектом закону України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування при реструктуризації державного і гарантованого державою боргу та його списання» (№3059) передбачені правила оподаткування доходів платників податків, які є позичальниками за зовнішніми запозиченнями, гарантованими державою. Рада дала 308 голосів.

До таких позичальників належать державні підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», “Конструкторське бюро «Південне» ім. Янгеля» та «Укрмедпостач», боргові зобов’язання яких сьогодні погашаються і обслуговуються за рахунок коштів державного бюджету України. При здійсненні боргової операції (в результаті їх списання боргових зобов’язань) у таких суб’єктів буде виникати дохід за правилами бухгалтерського обліку, сума такого доходу буде вилучено з бази оподаткування податком на прибуток підприємств. Тому реалізація законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного бюджету України.

Відповідно, проектом закону передбачено, що доходи, які будуть отримані нерезидентами в результаті розміщення державних деривативів та здійснення виплат за даними інструментів, що не підлягають оподаткуванню.

Крім того, Рада проголосувала за проект постанови «Про забезпечення фінансової стабілізації в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду «Механізм розширеного фінансування» (№3056 – 309 голосів).

Проект постанови передбачає надання дозволу на тимчасове перевищення граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу. Кабінет міністрів України в тримісячний термін, за результатами проведення боргова операції, подасть для прийняття Верховною Радою України план заходів щодо приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу з встановленими вимогами.

Комітет з питань бюджету вніс свої правки до проекту постанови Кабміну і зобов’язав уряд провести аудит і до 1 березня 2016 року надати ВР та Рахунковій палаті інформацію про результати здійснення в 2015 році операції з державою боргом.

Нагадаємо, 27 серпня Кабінет міністрів заявив, що Україна домовилася про списання 3,8 з 19,3 млрд дол. боргів. Суму 15,5 млрд дол. вирішили розтягнути до 2019 р. Також стало відомо, що Україна просить Росію списати частину боргів за євробондами на тих же умовах, на які погодилися приватні власники українських облігацій. Однак міністр фінансів Росії Антон Силуанов заявив, що Росія не буде брати участь у реструктуризації українського боргу.