У Луцьку тіло померлої жінки два дні пролежало у сараї
У Луцьку два дні тіло безпритульної Людмили Харчук пролежало у занедбаному хліві. Аж поки за організацію поховання не взялися журналісти. Жінка разом з хворим сином та донькою проживала у сараї на вулиці Караїмській.
Історія цих безхатьків незвичайна. Це не алкоголіки і не наркомани. Сама Людмила Харчук все життя пропрацювала педагогом, а її донька має вищу освіту, йдеться у сюжеті ТРК “Аверс”, – повідомляє ІА Волинські новини.
Проте, кілька років тому їх викинули на вулицю з гуртожитку шостого ПТУ, в якому родина прожила 30 років.
“На дворі 25 градусів тепла. А в цьому хлівчику вже другий день лежить тіло 75-річної Людмили Харчук. Тут у цих просто неймовірно жахливих умовах проживала колишній педагог разом з хворим сином та дочкою. Історію цієї сім’ї у пресі розповідали неодноразово. Кілька років тому їх цинічно викинули на вулицю працівники профтехосвітнього училища №6, в гуртожитку якого ця родина жила 30 років.
Жінка працювала вихователем у цьому ПТУ. А коли за станом здоров’я та за сімейними обставинами звільнилася, сім’ї запропонували залишити двохкімнатне житло. А щоб було зручніше усіх жителів запроторили до психушки і поки мешканців не було в дома, заочно виселили.
Донька Алла Вишнивецька намагалася через суд відвоювати право на їхній житловий куточок, але працівники ПТУ були невблаганні. А міська влада попри розголос та резонанс надали сімейству лише відписки.
І ось тут Людмила Харчук отримала останній прихисток. У її дітей за душею ні копійки. Ця сім’я має статус безпритульних. Проте поліція, яка прибула на виклик про смерть, вирішила, що ховати померлу має донька”, – йдеться у сюжеті.
Алла Вишнивецька кинулася до соціальної служби та до журналістів. Тіло мами лишила на хворого брата. Соціальні працівники повідомили, що поховання буде за комунальний рахунок, адже померла має статус безхатька. Проте, на організацію потрібен тиждень, мовляв така процедура. А куди ж подіти тіло – це питання не їхнє.
“І справді – доправити померлу в морг це – діло поліції. Адже саме слідчий дає направлення на судово-медичну експертизу. Проте, правоохоронці, які напередодні прибули на місце події, не захотіли морочити голови. Мовляв, слідів насиллля немає, жінка літня – смерть природня. На місці діти – нехай і ховають. А бо ж ідуть у соціальну службу.
Ситуація просто неймовірно жахлива. Поки Алла Вишнивецька бігала по службах та журналістах – її брат один на один лишився з тілом матері. Ми тричі телефонували у поліцію, проте до нас ніхто не приїхав, аж поки ми не зв’язалися з начальником Луцького міськвідділу Олегом Кічуком. І лише після того як він втрутився у ситуацію нам пообіцяли, що приїдуть і заберуть тіло.
На другій годині очікування правоохоронців, до хлівця приходить рідний брат померлої. Цей чоловік отримав батьківський спадок. Живе на Рівненщині. Коли у сім’ї відібрали кімнату у гуртожитку, вони просилися, щоб він дозволив їм пожити у хаті, яка колись належала батькам померлої. Але дядько в хаті оселився сам, бо ж віддав квартиру доньці. Зустріч почалося з повчань, мовляв, самі винні. Поки стоїмо у теплій сімейній обстановці обездолених племінників і ситого родича, дізнаємося історію про те, як сім’я потрапила у хлівець.
Попри те, що люди мають статус безхатьків, вони робили усе можливе, аби не скотитися до звичайного бомжування. Цей хлівець вони винаймали. А у хазяїна, вистачило совісті здерти за сарай тисячу двісті гривень. І це ще не все. Взимку цей турботливий господар, побажав надбавки – 1400 гривень, мовляв за комунальні, які він до речі оплачував по субсидії. А коли у тих не вистачило грошей відімкнув світло та опалення.
Зрештою після двох годин активних дзвінків журналістів в усі служби на місце прибуває дільничний. І вже через якихось три години є слідча група, яка може оформити направлення у морг. Час – післяобідня пора. На подвір’ї вже чути запах. Якби тіло пролежало б ще одну ніч, воно б почало розкладатися. Зрештою ми залишаємо це подвір’я, поспіхом попрощався й дядько. Не залишивши дітям сестри навіть кілька гривень”, – йдеться у сюжеті телеканалу.
