<

Подорож Волинню: сліди скандинавського льодовика та забуті хати у Шацькому районі

Цей запис опубліковано більш як рік тому
04:28 | 12.03.2019 / Шацьк /
Перегляди
7
/ Коментарі відсутні

Щоб мандрувати, відкривати для себе нові горизонти не обов‘язково кудись їхати за сотні, а може й тисячі кілометрів, коли поряд є ще стільки незвіданого.

Мало хто був і знає, що на Волині, в Шацькому районі поблизу села Ростань залишилися сліди Скандинавського льодовика, який по собі залишив величезні каньйони близько 12 тисяч років тому, – пишуть на сторінці Світязь Active.

Піднімаючись на його вершини відкривається неймовірна краса тутешніх краєвидів, а його обриви, схили, різкі підйоми нагадують справжні Карпати. Але найцікавіше те, що на цих льдовикових горах ви часто можете просто посеред лісу знайти маленькі ракушки та морські камені, різного кольору та розміру: від маленької піщинки до великого валуна, з відблиском солі та багатьма гірськими породами. Зважаючи на такі знахідки важко заперечити, що це не відбиток льодовика. 

Далі розміщені 3 майже зниклих села, які знаходяться поблизу кордону з Білоруссю. Дорогою зустрічаються порослі плющем дерева, яких тут просто сила-силенна.
Ростань. В селі можна відвідали старовинну церкву, якій понад 300 років. 

Але неймовірно цікаве чекає попереду. 

Село Перешпа з єдиною вулицею та малими, старими будинками, в яких давно вже ніхто не живе. В кожну хатинку можна зазирнути через зруйновані двері або розбиті вікна, і кожна з них має свою історію. Тут є старий диван, дитяче ліжечко, відчинену шафу, наповнену старими речами, на стінах залишились картини та ікони, а на вікнах – почорніла тюль з фіранки. Таке відчуття, ніби господарі кудись поспішали чи тікали, що в метушні забирали найцінніші речі і по собі залишили безлад.


Далі розташований хутір Красний Бір, в якому на відмінну від попереднього села ще існує життя. Можна завітати до 92-річної мешканки хутора Жиліної Ірини Афанасіївни, побачити її побут, який не змінювався від 30-х років ХХ століття до сьогодні. Бабуся охоче розповідає про тодішнє життя і про сьогодення, про те, як можна жити без засобів зв‘язку, телевізора, і навіть магазину, просто серед дикої природи. Адже не рідко буває й таке, що на подвір’я старенької може забрести дикий кабан, вовк і навіть лось.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 Квітня, П’ятниця