<

30 видів риб нарахували у складі іхтіофауни Шацьких озер

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:17 | 1.09.2020 / Шацьк / , , , , /
Перегляди
108
/ коментарі 2

У складі іхтіофауни озер Шацького поозер’я нараховують 30 видів риб. Серед них акліматизовані людиною: товстолобик строкатий південнокитайський, товстолобик білий амурський, білий амур східноазіатський, річковий вугор європейський та інші. Проте, через різні причини на Шацьких озерах переважають малоцінні види риб, плюс знижується рибопродуктивність.

За кілька останніх десятиліть іхтіофауна Шацького поозер’я поповнилася інвазійними видами риб (головешка ротань, карликовий сомик коричневий), котрі доволі успішно натуралізувалися та почали створювати неабиякий пресинг на аборигенну іхтіофауну, – інформує Держрибагенство у Волинській області.

Сучасна іхтіофауна Шацьких озер представлена такими видами: 

білий амур східноазіатський, білизна європейська, верховодка звичайна, верховка звичайна, в’язь звичайний, гірчак європейський, головень європейський, карась звичайний (золотий), карась сріблястий, краснопірка звичайна, лин звичайний, лящ звичайний, пічкур звичайний, плітка звичайна, плоскирка європейська, короп звичайний, товстолобик білий амурський, товстолобик строкатий південнокитайський, йорж звичайний, окунь звичайний, судак звичайний, триголкова колючка звичайна, сом європейський, головешка ротань, щука звичайна, в’юн звичайний, щипавка звичайна, минь річковий, річковий вугор європейський, карликовий сомик коричневий.

Найчастіше в любительських виловах трапляються плітка звичайна, карась сріблястий, лящ звичайний, верховодка звичайна, карликовий сомик коричневий. Інколи трапляється карась звичайний (золотий) та минь річковий, які занесені до Червоної книги України.

У найбільших озерах − Світязі та Пулемецькому − виявлено 16 видів риб: плітка звичайна, лящ звичайний, сом європейський, річковий вугор європейський, щука звичайна, плітка звичайна, лящ звичайний, короп звичайний, карась сріблястий, судак звичайний та річковий вугор європейський. На цих риб припадає 90–92,0 % іхтіомаси.

Загалом такі ж види (з невеликими відмінностями) є основними об’єктами рибальства і в інших Шацьких озерах. Майже не відрізняється і їхній видовий склад. Найменше видове різноманіття іхтіофауни виявлено в озері Чорному, де зафіксовано лише 12 видів риб та їх молоді.

Багаторічний аналіз показника рибопродуктивності озер свідчить про те, що найбільшим він був у період 1945–1955 рр., коли сягав рівня 22–37 кг/га. З того часу цей показник різко зменшився. Уже в 1979–1986 рр. промислова рибопродуктивність не перевищувала 8–15 кг/га, а в 1987–1992 рр. в озерах Світязі та Пулемецькому вона впала до 2,7–4,3 кг/га.

Причиною такого падіння рибопродуктивності вважається використання заборонених знарядь лову, перевилов та значне погіршення екологічної ситуації. Лише у порівняно невеликих озерах (Луки, Перемут, Люцимер та Острів’янське) цей показник залишився на рівні 11,7−16,2 кг/га, а в озері Чорному навіть досягав 31 кг/га. У період 1996–2000 рр. промислова рибопродуктивність знизилася до найменшої за всі роки величини − 0,7–3,5 кг/га.

Останні роки величина промислової рибопродуктивності сягала мізерних величин – 0,1−0,6 кг/га. Під час проведення науково-дослідних робіт на озері Світязі у весняний період в уловах виявлено велику кількість річкового вугра європейського (30 % загальної маси) віком 7–9 років, карликового сомика коричневого (35 %) віком 2–3 роки, коропових видів риб: ляща звичайого, плітки звичайної, краснопірки звичайної, плоскирки європейської, лина звичайного, карася сріблястого (25 %) віком 2–4 роки, окуня звичайого (2 %) віком 2–5 років, щуки звичайної (8 %) віком 2−4 роки.

“Оскільки рівень природного відтворення багатьох видів риб різко скоротився, станом на серпень 2020-го чисельно переважають малоцінні види риб: плітка звичайна, плоскирка європейська, краснопірка звичайна та верховодка звичайна”, – йдеться в повідомленні.

Причиною таких змін є зростання впливу стресових факторів, що супроводжується погіршенням якості води, високим рекреаційним навантаженням на екосистеми озер, перевиловом риб, малою забезпеченістю зимувальними ямами.

Ці чинники призвели до підриву відтворювальної здатності найбільш цінних з промислового погляду популяцій риб.

“Тому сьогодні вкрай важливо дотримуватись природоохоронного законодавства та відповідально ставитись до водних багатств”, – наголошують в Держрибагенстві.




коментарів: 2
  1. Та не запускайте ви товстолоба бо він поїдає весь молодняк після нересту інших видів риб,яка касяками стоїть на поверхні води і гріється на сонці весною наших вадах дрібна рибка і є той фітопланктон.а зело їсть білий Амур.де є товстолоба там риби небуде

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 Квітня, Четвер
17 Квітня, Середа