<




Розповіли, які волинські заклади закупились у володимирському підприємстві з російським капіталом

20:17 | 30.11.2022 / Новини / /
Перегляди
1284
/ коментарі 2

У Волинській області сільська рада, поліція, медики і комунальники купували меблі в фірми з російським капіталом. Таким чином вже після повномасштабного вторгнення товариство, співвласниками якого є громадяни країни-агресорки, підписало контрактів з цими закладами на понад 280 тисяч гривень. 

Чому бюджетники навіть під час війни не соромляться підтримувати копійкою бізнес з російським корінням, – досліджував Центр журналістських розслідувань “Сила правди”.

Після 24-го лютого весь світ зрозумів, що без посилення антиросійських економічних санкцій в цій війні не перемогти. Українці почали вимагати в Євросоюзу припинити співпрацю з російськими компаніями, посадовцями і пов’язаними з ними людьми, які підтримують агресивну політику північної сусідки. Більшість країн світу зробила крок назустріч. 

Вже в перші місяці війни Росія обігнала Іран і стала найбільш підсанкційною країною світу. Станом на жовтень 2022-го Радою ЄС введено вісім пакетів економічних та індивідуальних санкцій у зв’язку з військовою агресією Росії проти України. Це складні рішення, які, в тому числі, негативно позначились на добробуті цих держав загалом і їхніх громадян зокрема.

Наша держава ввела санкції проти російського бізнесу аж на 8-му місяці війни. 19-го жовтня Президент України Володимир Зеленський ввів в дію відповідне рішення Ради національної безпеки та оборони. До переліку потрапили понад 250 бізнесменів і понад 1,5 тис компаній.

Це компанії, які були на слуху і постійно фігурували в засобах масової інформації. Насправді ж, дрібніших або ж просто менш відомих фірм з російським чи білоруським корінням в Україні суттєво більше. І ні, вони досі не поспішають згорнути свою діяльність. Вони продовжують працювати, а окремі з них навіть отримувати гроші з українського бюджету. Одна з них працює у Володимирі.

Меблева фабрика з російськими інвестиціями 

Товариство з обмеженою відповідальністю “Гербор-Холдінг” зареєстроване у Володимирі і працює понад чверть століття. Створили його громадянин росії Валерій Гершон і волинянин Олег Борбелюк

“У 1995-му році я разом з партнером Гершоном Валерієм Миколайовичем відкрили «ГерборХолдінг». Назва підприємства не випадкова, це початок перших літер наших прізвищ: ГЕР – Гершон, БОР – Борбелюк. До відкриття власного бізнесу ми торгували меблями. З часом виникла ідея робити власні меблі, щоб реалізовувати їх на пострадянський простір”, – розказував в інтерв’ю волинському глянцю «Top People» історію свого успіху Олег Борбелюк. 

До вересня 2022-го структура власності ТОВ “Гербор-Холдінг” виглядала так:

  • 50% належало польській фірмі «ЕЕП Холдинг»,
  • 19% – Олегові Борбелюку,
  • 14% – його російському партнеру Валерію Гершону,
  • по 5% – дітям Валерія Гершона – Яні, Євгенії та Кірілу
  • 2% – Наталії Борбелюк.

У вересні частка Валерія Гершона перейшла до польського товариства “ЕЕП Холдинг”. Тим не менше, 15% так і залишилося у дітей Гершона.

«У нашому підприємстві задіяні три сторони: є український, російський і польський капітал. У Росії, наприклад, фірму «Гербор» представляє Валерій Гершон, родом з Нововолинська, де і тепер проживають його батьки», –  а це вже з публікації на сайті газети “Волинь”. 

За дев’ять місяців повномасштабної війни чотири комунальні підприємства, лікувальний заклад Міністерства внутрішніх справ, Головне управління поліції на Волині і одна сільська рада купували меблі у ТОВ «Гербор-Холдінг». Загальна вартість угод сягнула 280 тисяч 506 гривень.

“А ми не знали”. Як бюджетники знаходять виправдання співпраці з “Гербор-Холдінг

Вже на другому тижні повномасштабної війни Комунальне підприємство “Володимир-Волинський центр первинної медичної допомоги” опублікувало три договори про купівлю столів, шаф і офісних меблів у підприємства “Гербор-Холдінг” на 31 тисячу 574 гривні. 

Відповідальна за закупівлю Володимир-Волинського центру первинної медичної допомоги Юлія Мостинська каже, формально закон не порушили. 

“Постанова 169 з першочерговою редакцією була пізніше опублікована і не було ніяких роз’яснень по цьому питанню. Закупівельне законодавство роз’яснюється зазвичай значно пізніше, ніж публікується. Станом на сьогодні я розумію. Але станом на тоді ми керувались чинним законодавством” – каже жінка.

Загалом саме лікувальні заклади Волині – найчастіші клієнти “Гербору”. Крім Володимирського центру ПМД меблі у цієї фірми з початком повномасштабної війни купували Державна установа “Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області”, Володимир-Волинське територіальне медичне об’єднання і комунальне підприємство “Волинський медичний центр терапії залежностей”. 

На запитання, чи знали, що у них власники з росії, відповідає:”Ми не те що знали. Там просто йшов відсоток власності. Дозволялося до 25%. Там в них менше. І такої заборони ще на той час не було і вони проходили по закупівлях. Крім того, під замовлення ж зробити не кожен може. Керувалися потребою, наявністю і тим, що на той момент діяло. Вони нас запевняли, що у них польські власники. Вони навіть запит писали в Антимонопольний, що з такою часткою їм можна. Тоді взагалі такий був період, ніхто не знав що буде завтра. А вже зараз аналізуєш… Минулі речі значно легше оцінити, ніж на той момент було”

Та найсолідніше з 24 лютого в ТОВ “Гербор-Холдінг” закупилося Головне управління Національної поліції у Волинській області, придбавши меблів майже на 100 тисяч гривень. Якими критеріями керувалися у виборі постачальника і чи перевіряли його на зв’язки з рф, з’ясувати не вдалося. Правоохоронці відмовилися коментувати ситуацію.

На другій позиції за сумою закупівлі – місцеве комунальне підприємство “Володимиртепло”. Столи, шафи і полиці обійшлися комунальникам у 53 тисячі 220 гривень.

Директор КП “Володимиртепло”, депутат Володимирської міської ради від партії “Сила і честь” Сергій Коба каже, про те, що в ТОВ “Гербор-Холдінг” є російські співвласники, вперше почув від журналістів “Сили правди”.

“А ви переконані? Ви передивлялися, що там є росіяни? Може, ви моніторите і дякую, що підказуєте. На той момент, коли ми купували такого зобов’язання перевіряти не було. Зараз вже будемо це робити обов’язково. Зокрема, я такого, чесно скажу, не знав, в мене таких фактів немає, що в “Гербор-Холдінг” є власники росіяни. Ця фірма десятки років у нас в Володимирі працює, виготовляє меблі. Опосередковано знаю керівника підприємства. Ми дуже багато товарів купуємо в них. Дякую, що сказали. Ми зараз будемо моніторити це все”, – переконує директор КП “Володимиртепло”.

Нічого “не знали” про російський слід володимирських меблярів і у Володимирському ТМО. Натомість з податковим навантаженням своїх постачальників, схоже, обізнані. 

“Як відомо, сьогодні триває 9 місяць війни. Вказане підприємство функціонує на території громади, це те що нам відомо. Також там працює дуже велика кількість місцевих жителів, які сплачують ПДФО до місцевого бюджету. Ми не маємо повноважень вимагати інформацію про громадянство співвласників. Вважаємо, що має бути державницька позиція. І, якщо правда, що підприємство має хоч якесь відношення до країни-агресора, то відповідні структури мають прийняти щодо них відповідні заходи”– прокоментували у Володимир-Волинському ТМО. 

Крім володимирських комунальних підприємств в цих закупівлях засвітилася і Боратинська сільська рада. Влітку громада придбала в “Гербору” меблів на 24 тисячі 552 гривні. Головна бухгалтерка сільради Олена Савчук розповіла, що тоді купували меблі для переселенців просто в магазині і перевірити структуру власності підприємства не було змоги.

“Якщо чесно сказати, ми тоді при тому всьому не вивчали досконало те питання. Вони зареєстровані в нас, у нас виробляють. Магазин у Луцьку вони мають. Ми поїхали туди. Просто там треба було поселили біженців. Вони елементарно не мали, де речі поскладати, зовсім нічого не було з меблів. Поїхали, а там знижки були на меблі. Вони компактні. Спитали, кажуть, є підходящі. Кажу: купляйте, беріть”, – розповідає бухгалтерка Боратинської сільської ради Олена Савчук.

Найчастішим клієнтом “Гербор-Холдінгу” за дев’ять місяців війни був Волинський медичний центр терапії залежностей. Комунальний заклад опублікував в системі закупівель 5 договорів. Там все пояснили просто: росіяни є лише засновниками і співвласниками, а бенефіціари ж – поляки.

“Я наскільки знаю постанова стосується росіян. А там це підприємство належить Польщі, Постанова регламентує заборону закупівель в кінцевого бенефіціара, не в засновника, не у власника. Я до них телефонувала, щоб вони надали мені витяг. Бо вони можуть в ЦНАПі його отримати, а я ні. Реєстри всі заблоковані. По тому витягу, що в нас є, в них два громадянина Польщі кінцеві бенефіціари. Я не вважаю, що це порушення. Якби були бенефіціари громадяни росії чи Білорусі, то так. А так засновники не вважаються бенефіціарами. Там частка засновників російського громадянства біля 10%» –  каже відповідальна за закупівлі у Волинському медичному центрі терапії залежностей Людмила Бойко.

Контрольна закупка. Меблі “Гербору” продаються навіть в Криму

До війни “Гербор-Холдінг”, за словами директора і співвласника товариства Олега Борбелюка, продавала свою продукцію в понад три десятки країн світу. Виявилося, навіть на дев’ятому році війни меблі волинського бренду можна придбати і в окупованому Криму. В одному з місцевих інтернет-магазинів досі доступна така опція. 

Тож журналісти спробували себе в ролі таємного покупця. Під час спілкування з консультанткою з’ясувалося, що обрані моделі на складі в Криму відсутні, але їх пообіцяли доставити з Білорусі. 

“В наявності по Криму немає. Ліжко є у москві. Комод лише їде на склад до москви. Орієнтовно до кінця листопада буде. У Крим машина приїде у 20-х числах грудня. Відгуки тільки в інтернеті дивитися, виробник “Гербор-Холдінг”. Самі по собі білоруси дуже якісно роблять меблі”, – відповіла консультантка.

У 2019 році в Бресті зареєстрували фірму “Гербор”. Згідно з офіційною інформацією, підприємство не має виробничих потужностей, а є лишень генеральним імпортером і представником в Білорусі меблевих фабрик “Гербор-Холдінг” та “ВМК-Україна”.

Крім того, на сайті білоруського “Гербору” опубліковані сертифікати відповідності продукції їхнім ГОСТам. В документі вказано, що місцем виготовлення меблів є Україна, а не Білорусь. 

За даними “Сили правди”, тільки за перше півріччя 2021 року ТОВ “Гербор-Холдінг” експортувала до Білорусі 91 тонну вантажів на загальну суму 102,3 тис. доларів США, або ж приблизно на три мільйони гривень. У всіх випадках отримувачем товару було ТОВ “Гербор”.

Крім того, за інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно, ТОВ “Гербор-Холдінг” володіє двома об’єктами в Автономній Республіці Крим. Це будинок неподалік моря в Сакському районі і приміщення супермаркету в Керчі.

І я не я і хата не моя. Олег Борбелюк, про російське коріння меблевого бізнесу 

В Єдиному державному реєстрі юридичних і фізичних осіб-підприємців серед співвласників ТОВ “Гербор-Холдінг” досі залишаються громадяни росії. Їхня сумарна частка акцій становить 15%. Можливо, процес змін ще не завершено і згодом прізвища партнерів з країни-агресорки таки зникнуть з профілю підприємства, але на момент описаних вище закупівель російське коріння у волинських меблевиків таки було. 

Волинського директора і співвласника підприємства Олега Борбелюка знають в області не лише як успішного бізнесмена, а й як політика. Він тричі обирався депутатом Волинської обласної і двічі Володимир-Волинської міської рад. Мав стосунок до Партії регіонів, “Сильної України” і “Нашого краю”. В політичних розбірках йому закидали підтримку антимайдану і участь в контрабандних схемах. 

І хоча Олег Борбелюк досить впливова і публічна особа, від початку повномасштабного вторгнення ні від нього, ні від його російських партнерів не прозвучало антивоєнних заяв. 

Про те, чому меблі “Гербор-Холдінг” досі продаються в окупованому Криму і чи мають ділові партнери з країни-агресорки вплив на підприємства, «Сила правди» запитала в генерального директора.

– У очолюваної вами фірми є російські співвласники.

– Немає, – відсікає Олег Борбелюк.

– Ну, як немає?

– Були, а вже немає. «ЕЕП Холдинг» викупили всі російські активи. Вони були і засновниками і бенефіціарами. Вони викупили все, бо ми не хочемо, щоб були тут російські громадяни співвласниками, після того як вони нам таке наробили, ми більше друзями не будемо.

– З чиєї ініціативи відбулася передача акцій?

– З польської сторони. Вони забрали, щоб не було ніяких питань. Ми з поляками дуже добре, вони нам допомагають, взагалі українцям і ставляться до нас добре, а з росіянами не хочуть мати ніяких справ і все.

– А чому цю частку перекупили аж восени? Чому раніше цього не зробили.

– Ну, це ж треба, щоб люди якось оформили це все. В мене немає, наприклад, можливості туди поїхати і в них немає можливостей приїхати сюди. А в Польщу десь вони могли поїхати переоформити, тож вони й переоформили там.

– Хто стоїть за польською фірмою? Можливо, це ті самі люди з Росії?

– Ні. Це польська фірма, власники поляки.  

– Вашого виробництва меблі навіть зараз продаються в Криму. Вчора ми поспілкувалися з менеджерами і нам пообіцяли продати меблі виробництва «Гербор-Холдінг»

– Це неправда. Ми не відправляємо з 2014 року туди нічого, бо митниця навіть не пропустить.

– Ну, ви відправляєте в Білорусь, так? Там є фірма «Гербор», яка є імпортером меблів «Гербор-Холдінг».

– Ні. У вас якісь дані такі. Не відправляємо. Митниця не пропускає. Ви мені можете говорити що хочете, але ми не можемо відправити, навіть якби й хотіли. У Росію не відправляємо з 2014-го, а в Білорусь з 2022-го, як почалася війна. Як ви собі розумієте, 72 чоловіка з нашого підприємства воює з 2014 року. Двоє загинуло і зараз ще одна людина загинула. 

– Але білоруський «Гербор» це ж ваше підприємство?

– Не наше. Я не можу туди поїхати. 

– Але офіційно ви ж не припинили його діяльність.

– А як, скажіть, я можу це зробити?

– Онлайн, наприклад.

– Ви розумієте, що це за країна? 

– Але ж там є якісь ваші управителі.

– … Які управителі? Це, знаєте, такий радянський союз, Білорусь його міні копія. Ми не хочемо мати нічого спільного ні з цими країнами, ні з цими фірмами і більше нічого їм не надаємо: ні технічної підтримки, ні рекомендацій, ніякого сприяння і допомоги. 

– Але ж вони досі продають. Якщо там були якісь залишки меблів і вони ними торгують з власної ініціативи, то як ви фінансові справи залагоджуєте з ними? Це ж водночас використання і вашої торгової марки.

– Дивіться, кошти… Якщо у нас колись купили меблі в якомусь там 20-му році, то вони нам нічого не винні. Чи вони там залишились? Ми з ними не спілкуємось. Вони там могли залишитись, але, я не думаю, що аж до цього часу. Ми продавали меблі в 33 країни світу і в Крим вони можуть потрапити з будь-якої з них. Наприклад, з Туркменістану вони йшли в Афганістан навіть. Наші меблі продавалися від Улан-Батора до Нью-Йорка.

– А як же нерухомість в Криму, що зареєстрована на вашу фірму?

– Яка нерухомість скажіть, будь ласка? Ніколи не було в нас ніяких активів в Криму. Ми могли відправляти нашим клієнтам туди і ми це робили, як все було добре. Навіть мені прикордонники, які поїхали воювати, фотографії скидають, магазин і вивіска «Гербор» в Донецькій області. Але продукції вони від нас не отримують. Просто вивіску не міняли.

– Чи відомо вам про ставлення ваших партнерів з Росії до того, що відбувається в Україні? Можливо, вони публічно вислювались про це?

– Вони непублічні люди. Вони ставляться до України прекрасно, а до того, що відбувається, негативно. 

Закон не забороняє. Залишилось сподіватись на мораль

З початком повномасштабної війни уряд України прийняв кілька постанов, які обмежили можливості бізнесу з російським корінням. Зокрема, запровадили мораторій на виконання грошових зобов’язань перед фірмами, засновниками, учасниками чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни Росії з часткою 10 і більше відсотків. Тобто, наприклад, відшкодування ПДВ таким підприємствам не відбуватиметься.

Крім того, 12-го жовтня Кабінет Міністрів прийняв чергову постанову про особливості закупівель в умовах воєнного стану. Вона, зокрема, забороняє придбавати товари, роботи і послуги в фірм, вигодонабувачами у яких є резиденти рф і Білорусі. Постанова набрала чинності 19-го жовтня.

Керівник ініціативи “Прозора Волинь” Дмитро Климук каже, від березня 2022 року співпраця з контрагентами, які так чи інакше стосуються рф, неможлива. А з жовтня до “чорного” списку потрапила і Білорусь.

“Співпрацю замовників із фірмами РФ до жовтня 2022 року ще якось можна “обґрунтувати”: не всі закупівельники могли бути ознайомлені із Постановою від 3-го березня 2022 р. № 187, адже вона не є такою, що стосується виключно публічних закупівель і багато із замовників могли просто не розібратись із тим, чи поширює вона свою дію на придбання товарів/послуг/робіт. Інша ситуація – такі закупівлі після 19 жовтня, коли набули чинності “Особливості здійснення закупівель” і є пряма заборона таких закупівель”, – наголосив Дмитро Климук.

Але за традицією Диявол криється в деталях. Адже відповідно до чинного законодавства, прийнятого задовго до війни, поняття бенефіціарного власника означає, що він чи вона повинні володіти не менше як 25% акції товариства, або ж мати вплив на компанію. І ось це останнє, схоже, створює простір для маневрів. 

Термін “бенефіціар”, або ж “вигодонабувач” визначається законом України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. Існує два типи бенефіціарних власників:

  1. Особи, що прямо або через третіх осіб володіють часткою ≥ 25% в статутному капіталі підприємства
  2. Особи, що можуть контролювати діяльність компанії незалежно від формального володіння.

Бенефіціарним власником юридичної особи може бути також генеральний директор компанії (у нашому випадку це Олег Борбелюк) або хтось із керівництва. Такий вигодонабувач може бути афілійований з одним або декількома особами в керівництві компанії. У будь-якому випадку, кінцевий бенефіціарний власник – це той, хто має істотний вплив на управління юридичною особою.

Тому, щоб притягнути до відповідальності керівників державних і комунальних компаній, які купують товари, або ж замовляють підряди у фірм, засновниками і співвласниками яких є громадяни з країни-агресорки, треба спершу довести, що ці люди можуть впливати на діяльність підприємства і що цей вплив є істотним.

У волинському офісі Державної аудиторської служби повідомили, що не перевіряють прямі договори опубліковані на “Prozorro” і зауважили, що адміністративної відповідальності за закупівлю в підприємства з російськими співвласниками наразі немає. А от чи є кримінальна, порадили запитати у поліції. Однак самі правоохоронці також замовляють меблі в “Гербор-Холдінг”. Тож, схоже, відповідь й так очевидна.



коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *




3 Лютого, П’ятниця
2 Лютого, Четвер
Погода у Нововолинську та Володимирі