Волинському Народному Руху 25 років або Кому завдячуємо за Незалежну Україну

Урочистості з нагоди 25-річчя створення Волинської регіональної організації “Народний Рух України” та 5-ої річниці створення нововолинського оседерду Всеукраїнського громадського об’єднання „Українська Народна Рада” відбулися сьогодні у стінах нововолинського електромеханічного коледжу.

Першорухівець Волині Крищук Іван, виступаючи перед аудиторією, розповів про те, як розпочинався Народний Рух у Нововолинську: “Все розпочалось із того, що в себе на балконі я вивісив блакитно-жовтий прапор…Тоді почались політичні переслідування, палили прапори, і тому подібне. В той час я працював на заводі. Як і тепер, тоді я виписував “Літературну Україну” і трапилась мені стаття, що у Києві Драч, Павличко та інші створюють таку ось організацію. Ми теж приєднались до такої ідеї. На мою пропозицію зголосилось 6 людей із трудового колективу. За два дні ми назбирали 246 підпісив підтримки організації. Ми почали розширюватись. Для цього потрібно було представитись у Києві, це ми зробили таємно, і не дарма, як я дізнався пізніше, вже на заводі до нас був приставлений агент КДБ. У Спілку письменників ми втрапили і про нас написали в пресі. Всіх здивавала така активність провінційного міста Нововолинськ. Наша діяльність була напівтаємною. Ми почали готувати литівки, програми, зустрічі, а згодом і мітинги, на які ми повинні були запросити і представників тогочасної влади. І от ми звернулись до заступника голови міської ради, яким був тоді Віктор Сапожніков, він тоді запитав в нас: “А там блакитно-жовний прапор буде?” , на що ми відповіли: “Та це ж наш прапор, звичайно буде”, він у свою чергу відмовився стояти під національним прапором. Але як бачимо стоїть по сьогоднішній день, і ще збирається стояти далі, тому потрібно зробити все, щоб це було його останнє скликання. Ось так нам допомагала місцева влада, і так же робить по сьогоднішній день.”

На прохання колег Іван Володимирович розповів історію про свій патріотичний автомобіль: “Свою тогочасну блакитну машину я до половини розфарбував жовтим, вийшов прапор. І, напевне, це була єдина в Україні така машина. Тоді мене по різному називали і багато хто робив зауваження, але мене це зупиняло”.

Нововлинський трудовий колектив “Оснастки” був в перших рядах створення Народного Руху в Україні. Вони стали другими після Коломиї.

“Коли 22 січня 1991 року у перше свято Злуки у Нововолинську підняли блакитно-жовтий прапор над міськвиконкомом казали, що це не на довго. Я була переконана – це на довго… І коли його піднімали в моїй пам’яті закарбувались слова – витікає кров із прапорів, вони стають блакитно-жовтими…”. – говорить Галина Ус керівник українського фолькльорного гурту “Живиця”.

За активну участь у боротьбі за національне відродження, за незалежність і утвердження Української Держави та заслуги у створенні громадсько-політичної сили Народний Рух України почесними грамотами були нагородженні учасники цієї організації,  ті  яких уже немає в живих нагородженні посмертно.