<

В Нововолинську серед ночі 17-ти річну дівчину висадили з автобуса. Проблема перевезень пільгових категорій населення

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:58 | 17.10.2017 / Нововолинськ /
Перегляди
36
/ коментарів 6

16-го жовтня водій рейсового автобусу Нововолинськ-Київ висадив при виїзді з міста дівчину разом з багажем. Наявний пільговий квиток, придбаний в касі автостанції, за його словами не надає права на проїзд.

За 5 днів до виїзду в касі нововолинської автостанції був придбаний квиток за посвідченням дитини з багатодітної сім”ї. Мати 17-ти річної дівчини Наталія розповідає:

“У нас був квиток до Києва на автобус, який відправлявся о 22:30. Водій відразу почав кричати, що не бере таких пільговиків. Однак на автостанції сказали, що квиток куплений, тому маємо право на проїзд. Донька зайняла своє місце. За кілька хвилин після відправлення автобуса зателефонувала мені і сказала, що її висадили перед виїздом з міста разом з сумками. Я взяла таксі і приїхала, щоб забрати. Обурена таким ставленням водія. Вже було темно, на місці була компанія чоловік десять, в нетверезому стані. Добре, що я змогла швидко зреагувати і забрати дитину. Вперше склалася така ситуація. Не розумію як можна мати квиток і не мати права на проїзд”.

Ми зв’язалися з перевізником Володимиром, який відповідальний за даний маршрут. Він пояснює, що зараз з боку держави не має ніякого забезпечення. Уже з 2015-го року фінансування відсутнє.  Єдиний вихід, який бачать, щоб в касах автостанції не продавали квитки.

Між тим, Наталія з донькою наступного дня знову придбала такий же пільговий квиток. Водій автобусу перед тим пояснив, що змушені перевозити безкоштовно лише учасників АТО та членів сімей загиблих, однак якщо буде квиток – дівчину не висадять. Донька Наталії все ж таки змогла використати своє право на проїзд за наявним пільговим квитком.

На жаль, пільгове перевезення пасажирів вже не є таким на практиці. Хоча законами закріплені категорії населення, які мають право на такий проїзд і навіть передбачена адміністративна відповідальність за відмову в пільговому перевезенні. Однак, водії керуються тим, що влада не забезпечує право пільгового проїзду.

Підприємець Юрій Подлевський , один із перевізників розповів, що уже не один рік гостро стоїть дана проблема. Дійсно, не має відшкодування коштів за пільгові перевезення. Тому змушені себе так поводити. Він надав документ, яким керуються водії.

Випадки з відмовою у проїзді траплялися не одноразово. Не один пасажир був свідком або учасником подібних  ситуацій. Одна сторона говорить, що відразу попереджає не продавати пільгові квитки, а інша – виконує свою роботу, керується законами і видає пасажиру проїзний документ. В результаті крайніми лишаються люди.

Обурює ставлення деяких водіїв, які грубо відмовляють в перевезенні. Складається враження, що пасажир не на рейсовий автобус сідає, з квитком на руках, а просить, щоб підвезли.  А подібні ситуації, коли з автобуса висаджують неповнолітніх, ще більше показує перевізників з “гарної” сторони.

Як знайти відповідальних за такі випадки та коли в бюджеті з’являться кошти на відшкодування перевезень пільгових категорій населення? Питання залишається відкритим.




коментарів: 6
  1. Неадекватний водій як міг висадити дитину .може з ним і до Києва страшно їхати.таке враження шо іхала одна дитина і через це відмінили рейс ф всі пішли по домам.

  2. Навіщо ж тоді закони. Повідміняти всі пільгові перевезення, якщо держава не може забезпечити їх виконання. На бумазі у нас все для людей, а на виході, як завжди, **па.

  3. Як захистити права людини при порушенні її права на пільговий проїзд?
    Для чіткого вияснення способу дій при наявності конфліктного епізоду візьмемо наприклад ситуацію яка трапилась 29 липня коли дівчинці з багатодітної сім’ї відмовили в законному праві на пільговий проїзд. Для початку слід в законодавстві знайти норму, яка передбачає безоплатний проїзд для такої категорії як діти з багатодітних сімей. Тут нам необхідно скористатись допомогою Закону України «Про охорону дитинства», а саме п.4, ч.6 ст. 13, яка гласить, що дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги: безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Отже тепер ми маємо повне законодавче обгрунтування свого права. Далі заходим ми а автобус і нам кажуть, що треба йти по білет. Що тоді робити? В тій ситуацій на поміч нам приходить п.3,ч.2 ст. 39 Закону України « Про автомобільний транспорт», який проголошує, що документом для регулярних пасажирських перевезень для пасажира – квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – електронний квиток та документи для пільгового проїзду. З цієї норми ми бачимо що квиток для пільговика брати необов’язко тому що документом який дає право на перевезення є посвідчення! Можливо буде ситуація, що водій каже, що може перевозити не більше 3 пільговиків, бо начальство сказало або органи соц. забезпечення таке передбачили. В даній ситуації слід посилатись на вищевказаний Закон «Про автомобільний транспорт» який не встановлює обмеження на пільгові перевезення. Взагалі в жодному законі нема лімітів чи обмежень на пільгові перевезення. Невстановлюючи обмеження на перевезення закон встановлює заборону на відмову в пільговому перевезенні.Ч. 3 ст.37 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачає, що безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Що робити коли незважаючі на всі норми Вами озвучені і приписи водій незаконно відмовляється реалізовувати законне Ваше право? 1. Викликати поліцію. Поліція складає протокол про адміністративне правопорушення за ч.7 статті 133-1 Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян. Далі поліція надсилає протокол до органу, який уповноважений розглядати подібні справи, у нашому випадку – це Укртрансбезпека. Ч.1 ст. 229 КУпАП: «Органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв’язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина п’ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п’ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135). Укртрансбезпека в місячний строк з дня надходження протоколу розглядає справу і виносить рішення. Якщо незгодні з рішення цього органу звертайтесь з позовом на протиправні дії перевізника до суду. Слід пам’ятати що факт складення протоколу є дуже важливим, адже протокол є документом інформативного змісту, який фіксує обставини справи і є доказом порушення Ваших прав! Без цього доказу самому важко буде підтверджувати факт порушення. А що робити якщо Ви допустили необережність і не викликали поліцію? В нашій ситуації слід зробити чимало дій: 1. Ознайомитись із чинним законодавством, а саме законом України «Про звернення громадян». Цей закон містить вимоги щодо звернення, порядку оформлення, строку подачі скарги. Варто пам’ятати, що згідно статті 17 Закону України «Про звернення громадян» скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Щоб звернення було прийняте до розгляду і не було повернуте слід додержуватись вимог встановлених у статті 5, а саме: звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
    Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
    Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.
    Звернення може бути усним чи письмовим.
    Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії” та записується (реєструється) посадовою особою.
    Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
    Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
    Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
    2. Основне це формування доказовї бази. Це є дуже важливо тому що на підставі доказів порушення приймається позитивне для Вас рішення. Що робити в даній ситуації? Якими доказами слід обгрнтовувати порушення? А) камера відеоспостереження. На більшості автостанцій є камери тому можна спробувати подати запит на ознайомлення з інформацією з камер. Хоча не можна стовідсотково стверджувати що інформація наявна тому що з проміжком певного часу вона стерається. Б) писькомі докази. Згідно ч. 1 ст. 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. В нашому випадку під письковими доказами слід розуміти інформацію яка надана жінкою свідком цих подій яка супроводжувала дитину про факт відмови від перевезення. Інформація може бути подана в довільному порядку наприклад на листку А 4 чи в іншому вигляді, але варто пам’ятати про такі реквізити документу як: найменування особи, текс з чітким викладенням факту, дата і підпис. В даному випадку ми не можем говорити про свідоцькі показання тому що вони даються в суді під присягою.

    3. Подання скарги до органу а саме Укртрансбезпеки. Найкраще слід подавати скаргу рекомендованим листом тому що їх облік ведеться Укрпоштою і факт відправлення фіксується на сайті. Це буде підтвердженням надсилання скарги в разі ненадання відповіді на скаргу . Це потрібно буде в разі оскарження ненадання відповіді на скаргу. До речі зараз є немало випадків коли орган не надає відповідь на звернення(скаргу).

  4. по-перше, відмова в перевезенні пільгових категорій громадян це адміністративне правопорушення;
    по-друге, є договір на перевезення по цьому маршруту в якому передбачено розмір і порядок повернення коштів за перевезення пільгових категорій, порушуються норми договору – ідіть в суд.
    як не крути а перевізник виходить вининний….

  5. Я можу зрозуміти злобу перевізника через нашу владу, але я як батько не простив би водія висадивши неповнолітню на виїзді з міста, про що він думав. Не треба було брати одразу дівчину. Люди перестали бути людьми.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

28 Березня, Четвер