«Форма раку дуже агресивна», – італійські лікарі відмовили Роману Гальчику в лікуванні
Онкохворий 3-річний Роман Гальчик з Нововолинська був на консультації в італійських лікарів. «Повернулися ні з чим» у Туреччину для проходження хіміотерапії.
Нагадаємо, Роман Гальчик бореться із онкохворобою, яка прогресує. Злоякісна пухлина головного мозку, постійне лікування та віра в одужання – цим 8 місяців живе родина. Дві операції, хімія та променева терапія– це все переніс хлопчик.
6-го червня мама хлопчика Світлана Гальчик у групі в фейсбук “Гальчик Рома – боротьба за життя” написала, що на консультації вони були в Мілані, де сказали, що не знають чим допомогти, бо форма раку дуже агресивна.
«Привіт наша велика родина! Довго не було новин від нас, тому зараз коротко. Цей тиждень ми провели в Італії, і перш за все хочемо подякувати нашим друзям, які допомогли нам з квитками на літак, подякувати дівчатам україночкам в Італії: хтось зустрів з аеропорту, хтось допоміг з консультаціями та перекладами, подякувати пану Руслану, який дозволив нам пожити цей тиждень у нього в Мілані. Всім безмежно вдячні за вашу доброту!
На жаль, ми повернулись ні з чим. Вони не знають, що з нами робити, так як форма раку дуже агресивна», – написала Світлана.
Мама Ромчика також розповідає, що зараз вони знову знаходяться у турецькій клініці «Аджібаден» в Стамбулі та розпочинають новий курс хімії.
«Ми з вірою в серці на порятунок, та з вірою у лікаря, з Мілана прилетіли в Стамбул, в Аджібадем. Сьогодні пройшли консультацію, здали аналізи і нас госпіталізували відразу і сьогодні починаємо пити і капати хімію. Я ВІРЮ, що допоможе, я ЗНАЮ, що ми переможемо, це тільки питання часу. Все. І крапка. І не хочу чути нічого іншого, тому що я не вірю ні в що, тільки в здорове майбутнє мого Роми. І якщо це шанс один на мільйон, я його використаю.
Це шлях до перемоги, до одужання, він складний і тривалий, і я знову ж таки, змушена звертатися до вас з проханням про допомогу для нашого сина.
Сьогодні ми оплатили перші рахунки, почали хіміотерапію. Але це тільки початок. Скільки нам ще всього пройти , складно сказати, але ми будемо йти до кінця. Разом і з вірою в серці! Ромочка почуває себе добре, часом болить голова, він молодець, ні разу за всі дні перельотів, поїздок не плакав, а коли мені було сумно, він міцно обіймав і казав “мама, не переживай”. Коли в літаку я трусилась від страху, він брав за руку і казав “мама, не бійся, це ж не страшно”. І справді, я з ним нічого тепер не боюсь. Це стільки сили в цих рідних очах, він моя опора , він і є моє життя», – ділиться Світлана із усіма небайдужими долею хлопчика.
Допомогу на лікування можна перерахувати на картку ПриватБанку 5168757319064871 Юрій Гальчик (тато хлопчика).
Бідна дитина.тримайтесь.