На Волині служить священник з Парагваю, який за півроку вивчив українську мову

3 місяці тому священик Ігор Андрес Веретка Казмірчук з Парагваю отримав парафію у селі Верхівка біля Луцька. Править українською, а благословляє прихожан іспанською.

“Вирішив стати священиком в 11 років. Тоді у моєї мами діагностували рак. У церкві перед однією іконою пообіцяв: якщо мама одужає, все життя присвячу церкві і Богу. Диво сталося. Коли мама знову поїхала в лікарню на обстеження, аналізи показали, що вона повністю здорова. Після того почав регулярно ходити до церкви і допомагати священику. В старших класах сказав батькам, що збираюся вступати до семінарії. Було два варіанти: здобувати освіту у США або в Україні. Обрав другий варіант, бо тут народилися мої предки. Україну вони залишили під час Другої світової війни”, – розповів Ігор Андрес Веретка Казмірчук кореспонденту Gazeta.ua.

“Вступив до Волинської православної богословської академії. Не пам’ятаю, як здавав екзамени. Українську тоді майже не знав. Володів лише іспанською, португальською та англійською. З викладачами говорив на їх суміші. Перші місяці постійно ходив зі словником. За півроку вже почав нормально говорити українською, а за рік — став думати цією мовою. Зараз залишилося лише розібратися з українськими прислів’ями і приказками — майже їх не розумію”, – додав священик.

У липні 2012 року Ігор Андрес почав правити у луцькому Свято-Троїцькому соборі.

“Служив там практикантом. Про студента-іноземця богословської академії знало все місто. Священики і прихожани у всьому підтримували. Кілька місяців тому у собор звернулася пані. Сказала, що у них в селі Верхівка є парафія і вони шукають священика. Зустрілися з людьми, все обговорили, і вони прийняли мене. У невеличкій капличці завжди людно. В майбутньому на її місці планую збудувати великий храм. Цього хочуть і місцеві мешканці”, – поділився парагвайський священик.

“Про свій переїзд ніколи не шкодував. Хоч маю громадянство Парагваю, вважаю себе українцем”, – додав він.