<

На Новий рік у Москві запалили синьо-жовті вогні.

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:42 | 1.01.2016 / Новини / , /
Перегляди
0
/ Коментарі відсутні

У Москві на Новий рік горіли синьо-жовті лампочки, що прикрашали дерева. І все ж свято було сумним – нагадувало якийсь захід в гетто. Таку думку висловила мешканка Москви і активна волонтер, що допомагає жителям і переселенцям з Донбасу Варя Даревська, яка на Новий рік вийшла погуляти вулицями російської столиці – повідомляє «Преса України».

«Новий рік у Москві. Йдемо з чоловіком сканувати простір. Виходимо з метро на Гоголівський бульвар – шок! Весь бульвар сяє синьо-жовтими лампочками. Де я? У Москві або Києві? Думаю: Гоголівський тому що? Ні! Наступний бульвар – теж синьо-жовтий! І наступний, і ще один, і Тверська!» – розповіла Даревська.

Але, йдучи далі, москвичка все більше почала розуміти, що свято вийшло сумним: у місті безліч правоохоронців, які охороняють порядок і обмежують вільне пересування своїх же співгромадян.

«Туди не можна, сюди можна, тут пройдіть через рамки і пред’явіть вміст рюкзака. Поліції стає дуже багато. Якісь солдатики в чорних бушлатах, якісь строковики, замерзлі, стоять через кожні п’ять метрів і охороняють незрозуміло що», – описала ситуацію волонтер.

Вона зауважила, що на обличчях людей, що вийшли на вулиці столиці в новорічну ніч, все більше видно смуток, ніж радість. Начебто є і дискотеки, і ресторани, але у Даревської напрошується тільки одна асоціація.

«Свято в гетто. Працює пельменна «Укроп». Досить багато людей. Наша мета – міст, але якась вона недосяжна. Чим ближче до Кремля – тим більше поліції, загорож, перевірок. Ось уже цілий лабіринт. Жовто-синє пропадає, з’являється … а нічого особливого не з’являється. Десь раптом арка красива або будинок прикрашений – але ансамблю немає», – говорить Даревська.

Нарешті діставшись до моста подружня пара Даревських благополучно повернулася додому, під гучні вигуки не зовсім тверезих москвичів і лайку розсердженої їх поведінкою жінки.

«Всіх з Новим роком! Немає в мене з приводу нього ніякого оптимізму, хоч чесно всім бажаю приємні речі. Пробачте мене. Сподіваюся тільки на диво для всіх нас. Дідусь Мороз, будь ласка, влаштуй нам диво, тільки хороше! Живемо далі… хто живе…», – підсумувала волонтер.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 Квітня, П’ятниця