«Мені цікаво те, що відбувалося, а не те, чого не було», – Ігор Гузь розповів про улюблені книги
Видання “Під Прицілом” дізнались про улюблені книги народного депутата Ігоря Гузя.
“Ніколи не біжу за якимось популярними тенденціями. Так склалося, що література, яку я читаю або історична, або пов’язана з політикою, або мотиваційна. Такі ж фільми я дивлюся. Не читаю поезії, фантастики. Мені цікаво те, що відбувалося, а не те, чого не було. Зараз дуже багато читаю книг про саморозвиток, біг і здорове харчування.
Якщо говорити про особистий ТОП-5 моїх улюблених книг, то він такий:
1. Роберт Грін “48 законів влади”.
Книга написана у такому, дещо макевіалістському стилі. З тих книг, до яких я час від часу повертаюся. У книзі описані сорок вісім повчальних законів влади, які стануть у нагоді кожному, хто прагне досягати вершин.
2. Володимир Федорін “Ґудбай, імперіє. Розмови з Кахою Бендукідзе”.
Каха Бендукідзе – грузинський підприємець і політик, який у 2004 році на запрошення президента Грузії Михайла Саакашвілі зайняв пост міністра економіки в грузинському уряді. З 2004 по 2008 рік був державним міністром Грузії з координації економічних реформ, а з 2008 по 2009 рік очолював канцелярію уряду Грузії. Він тісно співпрацював з Україною протягом останніх місяців свого життя і намагався передати нам свій досвід проведення реформ у Грузії. Книга корисна в плані розуміння, чому грузинські реформи були успішними.
3. Хел Елрод “Магія ранку. Як перша година дня визначає ваш успіх”.
Чоловік, який пережив аварію у 20 років, написав книжку про те, як ця подія змінила його підходи до початку робочого дня. Багато чого з цієї книги взяв на озброєння.
4. Лі Куан Ю “З третього світу в перший”.
Лі Куан Ю – перший прем’єр-міністр Республіки Сінгапур, один із творців сінгапурського “економічного дива”, був при владі близько тридцяти років. Спогади Лі Куана Ю у книзі охоплюють період з 1965 по 2000 рік. За роки управління державою він спромігся зробити свою країну однією з найбільш успішних в світі. Як саме це йому вдалося і описується в цій цікавій книжці.
5. Девід Аллен “Як швидко привести справи в порядок: мистецтво продуктивності без стресу”.
У житті нам катастрофічно не вистачає часу. Для тих, хто хоче почати більше встигати і написана ця книга”, – поділився нардеп.
Ігоре піар піаром – але запитання якщо куля в лоб то куля в лоб ТАКЕ БУЛО ?
…”макевіалістському стилі”… Може все-таки “макіавелістському”?
Макіавеллізм слід розглядати як стійку рису особистості, що віддзеркалює систему ставлень людини до інших людей, соціальної дійсності.
«Макіавеллізм, зазвичай, визначається як схильність людини в ситуаціях міжособистісного спілкування маніпулювати іншими людьми за допомогою тонких, ледве вловимих або не фізично агресивних способів. До прикладу: лестощами, обманом, підкупом або залякуванням».
Макіавеллізм — «використання хитрості і лукавства в управлінні державою або взагалі в адмініструванні», про що йшлося в працях італійського дипломата і письменника Відродження Нікколо Макіавеллі. Слово має аналогічне використання в сучасній психології, що характеризує лукавий стиль міжособистісного спілкування, пов’язаний із цинічними і прагматичними нехтуваннями моралі.
Отже, макіавелліст – це суб’єкт, який маніпулює іншими на основі власного кредо, тобто певних життєвих принципів, які слугують для нього виправданням маніпулятивної поведінки. Маніпулювання іншими людьми, на його думку, відповідає природі людини, тому він не бачить в цьому нічого поганого. Просто найбільш ефективний спосіб досягнення своїх цілей – використовувати для цього інших людей.