Матері загиблого бійця з Шацька не видають справи сина і відмовляють у земельній ділянці

Сім’ї військовослужбовців, які загинули в АТО, згідно з чинним законодавством, мають право на отримання окремих соціальних пільг і виплату одноразової грошової допомоги. На практиці, однак, члени родини загиблого для одержання відповідного статусу повинні пройти низку бюрократичних процедур і запастися терпінням.

Так, мама загиблого бійця Любов Буз майже півроку з часу смерті сина не може отримати його справу та інші необхідні документи, які, як зазначають, відправили їй поштою з Бахмутського військового комісаріату, з якого призивався її син. Окрім того, жінці вже двічі відмовляли в проханні про безоплатне одержання земельної ділянки, – повідомляють Волинські новини.

Як пригадала Любов Миколаївна, її син Сергій Мокренко – перший загиблий у АТО з Шацького району. Він із самого початку перебував на Майдані, де й отримав першу контузію, потім пішов воювати як доброволець «Правого сектору» та батальйону «Азов» у найгарячіших місцях, зокрема відзначився у контратаці на Світлодарській дузі, вийшов із Іловайського котла, був неодноразово поранений. Із вересня 2016 року Сергій перейшов на контракт до 54-ї окремої механізованої бригади.

У той день, коли обірвалося життя юнака, 28 лютого, він мав отримати орден «За мужність».

«Він не дожив 24 дні до свого 24-річчя», – відзначила Любов Миколаївна.

Документів, які підтверджували б те, що її син дійсно воював у зоні АТО, жінка поки так і не отримала. На неодноразове звернення (і на гарячу лінію, і безпосередньо до військового комісаріату в Бахмуті) жінка отримала наступне повідомлення:

«Основну справу Мокренка Сергія разом із комплектом документів для оформлення статусу члена сім’ї загиблого та на виплату одноразової грошової допомоги родичам загиблого надіслано до Шацького районного комісаріату Волинської області. Вихідний від 27.06.2017».

Як пояснили у Бахмутському військовому комісаріаті, документи відправили поштою під грифом «Для службового користування» і, оскільки вони йдуть із міста Донецької області, чекати доводиться не менше місяця.

«Така пошта (із грифом «Для службового користування», – ВН) приходить раз у місяць. Цього місяця була. Значить прийде аж у вересні. Кого шукати? Крайнього не знайдуть. Ми вже просили, щоб анулювали ті документи й видали нові, а нові видавати не хочуть. А якщо вони загубилися?» – зауважила Любов Буз і розповіла, що така ситуація склалася із грошовим атестатом її сина, якого ще раніше також надіслали з Бахмута.

«Грошовий атестат загубився у Харкові. Мені подзвонила людина і сказала, що пакет валявся на узбіччі. Я була шокована. Загубився лише один лист, не два і не три, а лише один, і саме мого сина… Так само було і зі свідоцтвом про смерть, яке ми теж чекали місяць. Це якесь знущання», – поскаржилася жінка та додала, що грошовий атестат вона врешті отримала – два тижні тому, але без низки інших документів «він нічого не значить».

«Оця бюрократична колотнеча мені вже стільки нервів вимотала. Так само я писала заяву на землю, говорили, що дадуть, але з Луцька прийшла відмова. Це знущання над людиною», – акцентувала Любов Миколаївна.

Звернення до Шацької селищної ради про видачу земельної ділянки за Грядою для ведення садівництва жінка подавала двічі – у травні та червні.

«До того я не просила ділянки. Але люди мені почали говорити: як так, ти не маєш землі взагалі, ні на тобі немає, ні на чоловікові, ні на покійному Сергієві, ні на дочці; як то так? А мені відмову аргументували тим, що селищна рада не може виділити землю за межами Шацька», – розказала Любов Буз.

Після першої відмови вона написала заяву про виділення земельної ділянки до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, на яку прийшла офіційна відмова, підписана першим заступником Анатолієм Поляковим. Рішення вмотивували тим, що управління вже сформувало «перелік земельних ділянок, які мають надаватись безоплатно у власність громадянам протягом ІІІ кварталу 2017 року», до якого не ввійшли ділянки в межах Шацького району.

«Я тоді знову звернулася до селищної ради з проханням, якщо немає земельної ділянки за межами Шацька, то дайте в межах Шацька. А мені сказали, що в Шацьку теж немає, а навколо болота», – відзначила жінка.

За словами Любові Миколаївни, зараз їй навіть не дають можливості написати заяву на земельну ділянку. Жінка настільки втомилася від такої тяганини, що, як сама підкреслює, готова їхати разом із військовослужбовцями, друзями свого сина, до Києва.

Як свавілля і нахабство чиновників із Держгеокадастру розцінює цю ситуацію депутат Волинської обласної ради Володимир Кучер, який зазначив, що «матері загиблих героїв російсько-української війни заслуговують на шану та повагу», і пообіцяв, що заяву Любові Буз розглянуть на найближчому засіданні тимчасової контрольної комісії з питань земельних відносин.

Своєю чергою, додамо, що за відповідною допомогою, зокрема правовою, члени родин загиблих бійців АТО можуть звертатися до управлінь соціального захисту населення при місцевих державних адміністраціях.