Тарас Григорович Шевченко був звинувачений волинськими митниками у контрабанді
Головний інспектор Волинської митниці ДФС у червні цього року склав протокол, у якому Тараса Григоровича Шевченко було звинувачено у переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Виявляється, Тарас Григорович Шевченко є генеральним директором ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» і саме на його адресу австрійська компанія відправила 4 одиниці скребків для прибирання пилу без приводів, загальною вагою 12 240 кг, вартістю 18 021 євро та 505 036 чеських крон, – повідомляє Під прицілом.
Втім при зважуванні та митному огляді виявилося, що вартість та вага в документах є набагато вищою, ніж насправді. Саме тому, митники вирішили, що винен у цьому ніхто інший, як генеральний директор фірми-замовника – Тарас Шевченко.
Згодом протокол про адмінпорушення скерували на розгляд до Любомльського районного суду.
В судовому засіданні представники порушника та ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» взялися спростовувати звинувачення та переконували суддів, що плутанина з документами виникла не з вини Тараса Шевченка і навіть не з вини підприємства.
Так, юристи зазначили, що документи складала австрійська фірма-відправник та чеська фірма-перевізник. На підтвердження цього, представники Тараса Шевченка надали договір з фізичною особою-підприємцем, який і узгоджував з фірмою-відправником усі деталі оборудки. Безперечно директор комбінату знав про поставку даного товару, однак він жодним чином не причетний до цього порушення.
Зважаючи на це Любомльський районний суд виправдав директора ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» та зняв з нього усі обвинувачення.
Втім, представники Волинської митниці ДФС оскаржили виправдальну постанову суду в апеляційному порядку.
В Апеляційному суді Волинської області представники відповідача уже вдруге навели аргументи, які свідчать про непричетність Тараса Шевченка до вчинених порушень. Відтак головуючий суддя по справі Григорій Бешта відмовив Волинській митниці ДФС у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Любомльського районного суду залишив без змін.
