<

На площі у Любомлі показували документальні знімки та відео з АТО

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:35 | 23.02.2015 / Любомль /
Перегляди
0
/ Коментарі відсутні

Патріотичну акцію запровадили Любомльські волонтери: щосуботи на центральній площі міста, що навпроти адміністрації демонструватимуть документальні знімки та відео з АТО. Вчора, уже смеркало, як патріотичні пісні скликали на перші такі збори.

Великий екран, необхідна апаратура та кілька десятків жителів Любомля, в основному юні, молодь зібрались, щоб відчути настрій бійців-земляків, побачити бойові позиції та напружені військові будні. Організатори певні, що з часом учасників цієї акції збільшиться. «Сьогодні ми хочемо показати вам наших солдат, – сказав керівники організації волонтерів Андрій Демянчук. – Можливо, ви не усіх їх знаєте в лице, декого не впізнаєте, але це усі наші патріоти, сміливі воїни-земляки. І я сподіваюся, що у такий спосіб ми будемо продовжувати їх згадувати і підтримувати. Вони приходять додому, не завжди все розкажуть, як їм там було, у яких умовах жили, але ми повинні знати, переживати разом з ними. На цих фотографіях ті броніки, берци, форма, які купили ви, через нашу участь, бо вони проходять через наші руки. Дивіться на цих хлопців, радійте за них, переживайте, щоб їм там легше було. Аби тільки живі-здорові поверталися додому».

Глядачі зі здивованими очима та сльозами  споглядали будні бійців, тривожні та комічні ситуації, моменти, які встигли зафіксувати побратими на фото – з автоматами, у танках, з прапорами, біля табличок із назвами населених пунктів Донеччини, під час приготування їжі, відпочинку, на фоні розрух, воєнної техніки… Обличчя мужні, усміхнені, сміливі та знаємо, як нелегко їм там.

Мікрофони на площі були вільні для кожного, хто хотів висловити свою думку. Звернувся до усіх активіст, керівник громадської організації «Рідна Любомльщина» Олександр Мікульський: «Іде знову неправда, знову використання патріотизму, оті, хто вчора були підбурювачами, сьогодні одягнули вишиванки і кричать «Слава Україні», маскуються, а вони знову ж використають нас. Ви, молоді, радує те, що ви уже свідомі і повинні, незважаючи на свій молодий вік, пізнавати, що робиться, задумуватись, чому так, формувати свою думку і бути активними. Якщо кожен з нас буде активним, повірте, нас не зламати. Ви зараз дивитеся на цих героїв, патріотів з повагою і повинні так само щось зробити для перемоги,  бути не байдужим. Повинна  пробуджуватися свідомість, в когось це раніше, в когось пізніше, розказуйте один одному, діліться і нас ставатиме більше. Разом – ми сила і ми переможемо. У вас молодих – багато запалу, ви незалежні, небайдужі.  Ми переживаємо історичний час, про який будуть розповідати в підручниках, а ми будемо гордитися, що щось зробили. Адже Майдан вистояли, ніхто не вірив, але ми змогли. Проте нам далі потрібно продовжувати боротися. Ми повинні любити свою Україну, за неї переживати, але надіятись на себе. Треба об’єднуватись, ми є влада, ми є сила, не піддаваймося обіцянкам. Пробуджуйтесь, слава Україні!»

Були висловлені сміливі думки юних із приводу того, що Майдан, мовляв,  стояв  даремно, бо багато з того, що вимагалося тоді, як до прикладу, хабарі, сьогодні  продовжується. Обговорювали, запитували, відповідали.

А у фото-сюжетах учасники акції бачили як зустрічають волонтери бійців на вокзалі, коли вони повертаються із фронту додому, як їх чекають із прапорами, тортами, букетами. Обличчя у хлопців  стомлені-змучені, але щасливі, усміхнені, задоволені. Часто неголені, але найрідніші, найжаданіші, найкращі.

У Любомльському районі, на превеликий жаль, поховали уже п’ятьох бійців-героїв.  Війна збирає свій страшний урожай на Східних полях. Але так хотілося б, щоб всі поверталися до домівок живим і здоровими.  Минає сорок днів, як загинув любомльчанин, командир гармати 44-ї окремої артилерійської бригади Микола Миколайович Штанський. Він – один з небагатьох, який добровільно «вскочив» у третю мобілізацію в останній її день, який, вийшовши на пенсію, повважав, що нема чого сидіти вдома, а треба іти на Схід і навчати молодих недосвідчених воїнів, бо свого часу служив в армії, був артилеристом, багато що умів, знав. Він, 55-річний боєць, лишився серед нас тільки у гарних спогадах, на фотографіях,  буде завжди у нашій пам’яті та  серцях, його мужній вчинок змушує нас бути небайдужими. В пам’ять про Миколу Миколайовича Штанського переглянули військові фото та відео, відзняте під час виконання бойових завдань, яке передали його друзі-побратими. Слава Герою та його сім’ї, вдячність, пошана та світла пам’ять.

DSCN0136
DSCN0074
DSCN0079
DSCN0083
DSCN0084
DSCN0085
DSCN0086
DSCN0092
DSCN0095
DSCN0109
DSCN0111
DSCN0112
DSCN0118
DSCN0120
DSCN0122
DSCN0124
DSCN0128
DSCN0129
DSCN0134 копия




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

29 Березня, П’ятниця
28 Березня, Четвер