<

Кривий Ріг отримав стільки коштів, як 14 областей разом узяті

17:11 | 8.12.2021 / Новини / , , /
Перегляди
1527
/ коментарі 4

У 2021-му році в Україні з’явилася нова субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проєктів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери.

У межах цієї субвенції абсолютно рекордну кількість коштів було спрямовано до Дніпропетровської області — 2 млрд 462 млн грн або 31% від усієї суми, повідомляє ОПОРА.

У лідерах також Тернопільська, Херсонська, Донецька та Закарпатська області. Натомість місто Київ, Волинь та Вінниччина стали антилідерами за кількістю отриманих коштів. Сумарно вони отримали менше 67 млн грн.

У контексті виділення інфраструктурної субвенції варто виокремити місто Кривий Ріг, де буде профінансовано 24 об’єкти загальною вартістю 925 млн грн. Ця сума дорівнює коштам, які разом отримали 14 областей із нижньої частини рейтингу. 

У самому ж Кривому Розі найбільше коштів, а саме 350 млн грн, піде на реконструкцію спортивної арени “Металург”. Тут свої домашні матчі зможе проводити футбольний клуб “Кривбас”, відновлений у 2020-му році за дорученням Володимира Зеленського.

За кошти інфраструктурної субвенції у місті буде також профінансовано ремонт 6 шкіл.

Як зазначають, субвенція має кілька основних спрямувань:

  1. Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів комунальної власності, транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери.
  2. Придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення.
  3. Завершення вже існуючих проєктів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років.
  4. Придбання мультифункціональних спортивних майданчиків.

Вони чітко вписуються у програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” та “Здорова країна”, а також інші обіцянки розвитку інфраструктури.

Регіональний розподіл

До Дніпропетровської області було спрямовано найбільше коштів і в рамках іншої субвенції — на соціально-економічний розвиток регіонів — причому як у 2021, так і у 2020 роках.

З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого — це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських виборах була найпотужнішою. “Слуга народу” також здобула найбільше мандатів до Дніпропетровської обласної ради на місцевих виборах 2020 року.

Ще однією цікавою “статистичною аномалією” є те, що субвенцій на суму в 925 млн грн отримало лише одне місто — Кривий Ріг. Якби Кривий Ріг був окремим регіоном, то за кількістю коштів субвенцій він був би на другому місці, адже отримав грошей стільки ж, скільки разом 14 регіонів України з нижньої частини рейтингу!

Цікаво, що серед профінансованих капітальних ремонтів є і рідна для Володимира Зеленського Криворізька гімназія №95, яку він закінчив. На цей об’єкт із бюджету виділили 15 млн грн. Крім цієї, фінансування отримали ще 5 шкіл з Кривого Рогу — також по 15 млн грн. 

Розрахунок на одного жителя

Додатково ОПОРА також визначила розподіл коштів субвенції у розрахунку на одного жителя кожної з областей, і отримала в результаті невідповідності у десятки разів. Так, на одного жителя Тернопільської області припало майже 832 грн, Херсонської — 787 грн, Дніпропетровської — 785 грн, Закарпатської — 468 грн, Черкаської — 409 грн.

Загалом 11 регіонів України в середньому отримали понад 100 грн субвенції на одного мешканця, а 14 регіонів навпаки — менше 100 грн. Найменше коштів за цим показником припала на Житомирщину — 40 грн, Одещину — 29 грн, Волинь — 19 грн, Вінниччину — 12 грн та місто Київ — лише 9 грн.

Наймасштабніші проєкти

Загалом у межах інфраструктурної субвенції профінансовано 255 об’єктів середньою вартістю понад 31 млн грн. Проєктів вартістю 100 і більше мільйонів було 15, натомість 114 об’єктів вартували 10 млн грн і менше. На 10 найдорожчих проєктів припадає 40% усіх витрат.

Загалом чотири з найдорожчих об’єктів були профінансовані в Дніпропетровській області, по два — в Донецькій, Тернопільській та Херсонській регіонах. 

Загальні тенденції розподілу витрат

Найбільші витрати безпосередньо пов’язані з ремонтом доріг — 2 млрд 883 млн грн (40 об’єкт), на другому місці — об’єкти зі сфери благоустрою, ЖКГ та розвитку інфраструктури — 2 млрд 462 млн грн (61 субвенція). На ці два напрямки спрямовано понад ⅔ усіх коштів.

На третьому місці за видатками перебувають заклади освіти — 1 млрд 263 млн грн (96 об’єктів), натомість медичні заклади отримали 838 млн грн, які, втім, розподілені аж між 33 субвенціями.

На соціально-культурну сферу спрямували майже 243 млн грн, а на спортивні майданчики — 240 млн грн. Цікаво, що всі субвенції на “придбання мультифункціональних спортивних майданчиків” не містять ані кількості таких об’єктів, ані переліку адрес, де їх планують встановлювати. Тож оцінити, скільки майданчиків буде встановлено, неможливо. Фінансування таких об’єктів відбувається на території 6 областей: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Полтавської та Харківської.

Розподіл у межах округів

Одним із найголовніших викликів системи державних субвенцій є ефективність та результативність витрачання коштів, які могли б забезпечити сталий розвиток регіонів. Відзначаючи безпосередню участь народних депутатів у процесі виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток регіонів, ОПОРА проаналізувала виділення відповідних коштів по мажоритарних округах і в рамках інфраструктурної субвенції. Втім, парламентарі не мають прямого впливу на розподіл цих витрат. 

Загалом за географічним принципом вдалося встановити розташування 240 із 255 (94%) субвенцій в межах округів. Таким чином, за підрахунками ОПОРИ, були профінансовані об’єкти на території 88 мажоритарних округів.

Найбільшу кількість округів представляють депутати від “Слуги народу” — 50 (або 41% від усіх депутатів-мажоритарників фракції). На другому місці група “Довіра” — 16 округів (80%), на третьому — група “За майбутнє” — 9 (43%). Своєю чергою, по 4 округи (18,8%) представляють позафракційні нардепи та депутати від “ЄС” (100%), по два члени — “Опозиційну платформу — За життя” (28,6%) та “Голос” (66.7%), один — мажоритарник від “Батьківщини” (50%).

Безумовно, розподіл субвенцій за депутатськими округами та фракціями у цій субвенції, на відміну від соцеконому, не є найчіткішим показником, адже депутати менше залучені до процесу її розподілу. 

Втім, огляд голосувань у Верховній Раді демонструє, що округи депутатів, які отримали найбільшу кількість субвенцій, входять до фракції “Слуга народу” та групи “Довіра”. Вони найбільше підтримують ініціативи, які можна віднести до програми Володимира Зеленського та його партії. 

Цікавим є і те, що субвенції отримали округи 4 мажоритарників від “ЄС” (Андрія Лопушанського, Олексія Гончаренка, Миколи Княжицького та Михайла Бондара). 

Висновки

Проаналізувавши перший розподіл інфраструктурної субвенції, аналітики ОПОРИ зробили такі висновки: 

  1. Розподіл коштів відбувається нерівномірно. Одні області отримують непропорційно більше фінансування порівняно з іншими. Наприклад, Дніпропетровська область отримала майже 2,5 млрд, а Вінницька — лише 20 млн грн. 
  2. На відміну від розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, народні депутати не мають прямого впливу на розподіл інфраструктурних субвенцій. 
  3. Принципи, на основі яких визначають об’єкти для фінансування у межах субвенцій, не прописані. Як випливає з офіційної відповіді Мінфіну, кошти виділяють на все, про що просять адміністрації. Однак на практиці розподіл відбувається не так — як мінімум, у місті Києві були профінансовані не всі об’єкти. Якщо ж таки припустити, що кошти йдуть на все, що є в пропозиціях, то виникає логічне питання: чому одні адміністрації подають перелік об’єктів на 2 мільярди, а інші — всього на декілька десятків мільйонів? 
коментарів: 4
  1. Та нормально все, кожен би так робив.
    Голосуймо за свого то й нашим місцевим злодюгам шось перепаде.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 Травня, П’ятниця
Погода у Нововолинську та Володимирі