Йдеш служити добровольцем, забудь про допомогу держави

Сьогодні на адресу Благодійного фонду «Волинь-2014» надійшло кілька листів з проханням про допомогу. Один з них, від жительки Каменя-Каширського Валентини Королько.

В листі жінка пише, що 21 липня 2014 року під Луганськом при обороні позиції в селі Георгіївка від танкового снаряду загинув боєць батальйону «Айдар», її чоловік Микола. Без батька залишилося двоє малолітніх дітей: Соломія 2,5 роки та Анастасія 7 місяців, – пише Благодійний фонд Волинь 2014

Після втрати годувальника сім’ї, Валентина оббила пороги мало не всіх державних інстанцій, але всі як один відмовили в допомозі, оскільки її чоловік знаходився в зоні проведення антитерористичної операції на добровільних засадах. Як результат – жінка не може оформити пенсійне забезпечення дітям по втраті годувальника. Власного даху над головою в них немає, а батьки-пенсіонери не в змозі допомогти їй та внукам.

Одначе в документах, які жінка надіслала на адресу Фонду чітко вказано, що її чоловік Королько Микола Петрович з 24 червня минулого року знаходився на добровільних засадах на військовій службі у військовій частині ПП В0624 відповідно до п.2 ч.4 ст.2 Закону України «Про часткову мобілізацію» від 06.05.2014 р. № 454/2014, що своїм підписом затвердив командир даної військової частини, підполковник С.П. Мельничук.

Як бачимо, допомоги від держави жінка не має і не зрозуміло чи отримає взагалі, оскільки у відписках Міністерство оборони України вказує, що відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» добровольці, які перебували у зоні АТО і не були призвані на військову службу до військовослужбовців не належать. А отже, виплата членам сімей цивільних осіб, які загинули під час проведення антитерористичної операції, має здійснюватися відповідно до статті 21 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», кошти на реалізацію якого Міністерству оборони не виділяються. Тобто, по факту та за довідкою командира частини ПП В0624 С.П. Мельничука, Микола Королько був військовослужбовцем-добровольцем, а з позиції Міноборони – цивільною особою, що перебувала в зоні АТО. Тож коли захищати державу, то вперед добровольці, а коли виділяти матеріальну допомогу при втраті годувальника сім’ї, то «я не я і хата не моя»?

Щоб допомогти родині загиблого військовослужбовця, в соціальних мережах друзі та знайомі організували спеціальні групи, де звертаються до всіх небайдужих допомогти вдові та дітям загиблого захисника України.

Благодійний фонд «Волинь-2014» виділив родині Королько матеріальну допомогу, щоб допомогти вижити в цей непростий час та закликає органи влади, комбатів-народних депутатів вивчити та вирішити питання «відписок», щоб не залишити жінку з двома малолітніми дітьми наодинці з невідомим майбутнім, адже батько цих дітей поклав свою голову за Незалежну Україну.