Андріївські вечорниці: в Іваничах розповіли, як гадати на судженого

Як гадати на Андрія розповіли учасниці заходу, що проходив у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління соціального захисту населення 12-го грудня.

Усе дійство відбувалося відповідно до традицій проведення вечорниць на свято Андрія. Участь у ньому взяли члени клубу “Розрада” та слухачі Університету 3-го віку.

Найцікавішим заняттям цього вечора було гадання. Ходить повір’я, що в ніч з 12-го на 13-те грудня відбуваються містичні речі і можна відкрити для себе таємницю майбутнього. І це майбутнє – щаслива доля із коханим.

За кого вийде заміж дівчина гадали на тарілках, які перевертали вверх дном.  Під кожну з них клали книжку, хрестик, обручку. Від того, яку тарілку наосліп (зав’язували очі хустиною) вибирала дівчина, залежало, чи її майбутній чоловік буде освічений, священник, вдівець або розлучений. Раділи від того, якщо випадало два перші варіанти, засмучувались, коли третій.

Повідали і про інший спосіб гадання, хто перший заміж піде. Дівчата пекли коржі і розкладали на долівці в хаті, тоді впускали собаку. Тож чийого коржа найперше схопить собака, тій дівчині незабаром чекати сватів.

А ще гадали на ім’я нареченого: писали на листочках імена хлопців, згортали їх у трубочки і клали на ніч під подушку. Вранці діставали одну із них. Раділи, якщо співпало з ім’ям коханого.

І ще чимало інших цікавих розповідей було на цих вечорницях, у кожної жінки про свою молодість були свої спогади.

Послухали також історію про апостола Андрія Первозваного, який, за стародавньою легендою, проповідував християнство на околицях Києва і на честь якого була збудована церква у столиці та названа вулиця.

Свято Андрія не обходиться без калити, яку пече господиня. Покуштували її усі учасники дійства, от тільки спочатку потрібно було дати правильну відповідь на питання, пов’язані із знанням традицій Андріївських вечорниць. А задавала запитання господиня.

Найцікавіші із них: яку хату обирали для проведення вечорниць? Хто приходив на вечорниці? Спершу дівчата чи хлопці? А хто не мав права приходити? Які обов’язки були у господині хати? Чим розплачувалися з господинею за вечорниці? Чи приходили на вечорниці одружені пари? Відповідь отримана і дозвіл вкусити калиту одержано.

Скуштувавши калити, учасники вечорниць пригощались варениками та іншими стравами, які самі приготували і принесли на свято. Дві здобні калити спекла Віра Федчишин, прикрасила їх. У неї залишився спомин про те, як пекла калиту її мама: цукру не було, тож замість нього давали сік цукрових буряків.

Жінки співали українські народні пісні та колядки. А на завершення заходу дякували організаторам вечорниць виконанням “Многая літа”.

Організували і провели вечорниці методист народної творчості районного дому “Просвіта” Неоніла Кандиба, завідувач відділенням організації адресної натуральної та грошової допомоги Олена Макарук,  соціальний працівник Наталія Данилюк.