Десять міфів про Другу світову війну

16:59 | 8.05.2018 / Рубрика: Новини / Прокоментуй!

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення. Вшановують внесок українців у перемогу над нацизмом.

Із 10 міфами про Другу світову, які пояснює старший науковий співробітник Інституту історії України НАУ Яна Примаченко, – пише Gazeta.ua

Про “Золотий вересень” 1939 року

У галичан були певні позитивні очікування у вересні 1939-го. Вірили, що прийде радянська влада і буде краще, ніж за поляків. Ці настрої швидко розвіялись. За тиждень почалися масові репресії. Більшовики проводили розстріли та депортації. Ці два роки багато в чому вплинули на ставлення до радянської влади у Західній Україні.

Про Велику вітчизняну війну

Радянська пропаганда розповсюджувала міф про Велику вітчизняну війну “радянського народу” проти “фашистських загарбників” і що це був єдиний порив народу, який боровся від першого дня до останнього. Насправді все було не настільки однозначно. Велика вітчизняна війна – це дуже велична обтяжена радянська назва збройного конфлікту між СРСР та Німеччиною. І мається на увазі саме війна 1941-1945. Насправді Друга світова війна розпочалась 1 вересня 1939 року із розчленування Польщі і скінчилася 2 вересня 1945-го після капітуляції Японії. Друга світова війна – це численні конфлікти, які охопили весь світ і театр військових дій був не тільки Європейський, а й Тихоокеанський. Потрібно розуміти, що ідеологічний конструкт Великої вітчизняної війни не охоплює всієї війни. Він просто був задуманий прикрити період радянсько-німецького співробітництва, що тривав з 1939-го по 1941-й.

Про вимушений пакт Молотова-Ріббентропа

У радянські часи вчили, що німецько-радянський пакт був вимушеним кроком з метою відтягнути час. Союз заперечував існування таємних протоколів про поділ сфер впливу в Європі. Західним країнам закидають, що у вас теж був Мюнхенський договір, ви розчленували Чехословаччину. Насправді пакт був взаємовигідним співробітництвом. СРСР дужа багато поставляв пального та матеріалів, які підтримували збройну машину нацистської Німеччини. За допомогою цієї підтримки німцям вдалось окупувати Європу.

Про неготовість до війни СРСР

Про підготовку нападу дуже активно повідомляла радянська розвідка, але Сталін всі ці повідомлення ігнорував. Вважав, що це британська провокація, щоб розсварити союзників. СРСР до війни був непогано підготовлений. Перевага в технічному оснащенні була на його користь. Єдине, що на початок війни німці мали перевагу в людській живій силі, бо в СРСР ще не пройшла мобілізаційна кампанія. І все одно людський ресурс СРСР був більшим.

Про те, що Росія могла перемогти без українців

Цей міф активно просувала Російська Федерація. За різними підрахунками в Червоній армії воювали майже 6-7 млн осіб з України. Це 24% від загальної кількості армії СРСР. Героїзм українців теж є показовим. Від 1,7 до 2,5 млн радянських українців були нагороджені орденами й медалями, 2 тис. удостоїли звання Героя радянського союзу. 32 українці були двічі героями. Багато наших співвітчизників були в командному складі Червоної армії. Акт капітуляції Японії підписував українець генерал Кузьма Дерев’янко.

Про Прапор Перемоги

У сприйнятті пересічного громадянина, “прапор перемоги” – це якийсь абстрактний прапор, який хтось десь встановив. Насправді радянська влада не лишила таку подію на призволяще. Перед штурмом Рейхстагу підготували 9 прапорів за кількістю дивізій, що входили до 3-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту. Обрали прапор №5. Хоча всі, хто штурмував Рейхстаг, хотіли залишити якусь пам’ять і будівля вся була у прапорах, написах. 30 квітня доповіли, що прапор перемоги вже над Рейхстагом. Насправді його встановили в ніч на 2 травня. Фото, що фігурують у підручниках, були зроблені пізніше і є постановочними. Фото, зробленого в момент підняття прапора, немає.

Про завершення війни 9 травня

Німці хотіли капітулювати перед західними союзниками. Розраховували на поблажливіше ставлення. Акт про безумовну капітуляцію підписали о 3 ночі 7 травня 1945 року. Представник радянського генерала Івана Суслопарова почав вимагати, щоб публічне оголошення про капітуляцію зробили пізніше. Сталін хотів, щоб капітуляція відбулась у Берліні і на радянських умовах. Для нього битва за Берлін була ключовою. Повторно акт капітуляції підписали 8 травня. Президія Верховної Ради СРСР підписала відповідний указ, що Днем перемоги є саме 9 травня. З дипломатичного погляду, війна між СРСР та Німеччиною завершилася 25 січня 1955 року постановою про припинення стану війни. Тривалий час Радянська влада розраховувала, що Німеччина повністю лишиться в сфері радянського впливу. Друга світова війна закінчилась 2 вересня 1945 року з капітуляцією мілітаристської Японії.

Про українців як “чемпіонів з колабораціонізму”

Існує міф, що українці дали найбільше колабораціоністів. Насправді, він був притаманний усім країнам і націям окупованої Європи. Якщо порівнювати кількість учасників колабораціоністських угруповань, то найбільше буде у росіян. Українців у збройних силах Німеччини було 200-250 тис., росіян – від 300 тис. до 500 тис., за різними підрахунками. Всього у СРСР понад 1 млн осіб так чи інакше були колабораціоністами.

Про “каральні підрозділи” “Нахтігаль”, “Роланд” та СС “Галичина”

Батальйони “Нахтігаль” та “Роланд” формувалися Абвером і брали участь у військових діях. “Галичина” не була класичним СС. Це була дивізія зброї СС. Солдат готували до фронту за зразком Вермахту і використовували у військових діях. “Галичина” придушувала повстання у Словаччині, яке підняли місцеві партизани за підтримки радянських. Але говорити про “каральний загін” було б не правильно. Після війни вони пройшли перевірку на причетність до військових злочинів і були виправдані.

Про нащадків дивізії “Галичина”

У СРСР провели кампанію щодо дискредитації дивізійників. Громадська діяльність ветеранів, які емігрували до Канади, дуже дошкуляла комуністам. За часів Євромайдану теж намагалися використати цей міф. У російських ЗМІ казали, що це все нащадки дивізії “Галичина”. Насправді нащадки дивізійників зазвичай мешкають у Канаді. На державному рівні в Україні річницю створення дивізії не відзначають.

До Дня пам’яті та примирення 8 травня, і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня українців закликали вшанувати співвітчизників, полеглих на всіх фронтах Другої світової війни та одягнути символ пам’яті – червоний мак.

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Погляд

Про силу фейсбуку, батьківський бюджет, який йде на ремонт та меблі в садку, та чому про це треба мовчати…
Депутати, міська влада, мають право всюди говорити і звітуватися про те, що зроблено для садків, а батьки повинні мовчати! На жодній освітянській конференції чи в ЗМІ не ...

Новини

17 листопада, Субота
14:28
У Києві від вибуху постраждав безхатько
13:36
Нововолинські гандболісти обіграли московську команду в Міжнародному турнірі в Білорусі
12:22
Відділ державної виконавчої служби в Нововолинську шукає кадри
11:33
Скільки буде коштувати Новорічний стіл 2019
10:41
На Донбасі загинув військовий
09:23
Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України облили зеленкою 2
07:33
У Миколаєві з’явиться перший приватний вокзал
06:06
У США попрощаються з льотчиком, загиблим на навчаннях в Україні
03:22
У польських кінотеатрах з’являться сеанси для українців 1
01:07
Супрун назвала кількість людей, які померли через відсутність щеплення 2
16 листопада, П’ятниця
23:34
Українець знявся в кліпі Hozier
22:17
На Херсонщині керівника ДАБІ спіймали з хабарем
21:19
У Києві за розбещення 8-річної дівчинки посадили 49-річного аніматора 1
20:31
Які пільги при розмитненні «євроблях» передбачає новий закон
19:19
Тимошенко у Смілі мітингувала під пісню Вакарчука
18:52
Володимир-Волинська гімназія отримала в подарунок тенісний стіл
18:07
Стало відомо, на скільки подорожчають електронні візи в Україну
17:21
В Україні до армії призиватимуть з 19-ти років
16:13
Де буде храм Української помісної церкви
15:24
Працівники київського архіву знайшли хліб, захований під час Голодомору 2
Усі новини