Віктор Сапожніков: «Ми всі – не святі, ми всі грішні»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:25 | 18.06.2015 / Рубрика: Інтерв'ю / 13 коментарів

Нововолинський мер запевняє, що до політичного дембеля не готується. Щоправда, балотуватися на міського голову Віктор Борисович цього разу буде востаннє.

Основний аргумент: «Міська громада – це не полігон для експериментів та випробувань» Повідомляє “Волинська правда”.

– Ставлю перед собою два глобальні завдання. Перше – завершити те, що, на жаль, завадили зробити війна та економічна криза. А по-друге, потрібно втілити до 5 інвестиційних проектів з іноземним капіталом. Іноземці – вони ж консервативні і звертають увагу на те, з ким мають справу. Вони не поспішають і роблять все фундаментально, аналізуючи і ризики від кризи, і нестабільності, і курс валюти, і все таке інше.

До прикладу, ТОВ «ХАН-Електробау Україна», вони співпрацюють з нами, знають, що я завжди йду на зустріч. От вони викупили землю для своєї діяльності. Пообіцяли збільшити кількість робочих місць з 300 до 1000. Йдеться про електротехнічне підприємство, на якому здебільшого працюють жінки.

Є ще один проект — Нововолинський олійно-жировий комбінат. Правда, вони припинили роботу на три місяці.

Дещо планується з автозаводом.

Проблема в тому, що Уряд має не зовсім об’єктивну позицію щодо економічних зон. Я готовий з цим посперечатися. Адже, якщо на Сході вони себе не виправдовують, то це не означає, що так всюди. В Польщі жодної економічної зони не закрили.

Зараз ми працюємо над створенням індустріальних парку, як то зараз модно. Готуємо документи і впевнений, що ми його зареєструємо. Таким чином зможемо затягнути інвестора в приміщення колишнього заводу «Оснастка». Крім цього, ми виділили в місті під ці потреби до 25 га землі.

Ще маємо наміри побудувати в Нововолинську сміттєпереробний завод. Виграли грант Банку світового розвитку в сумі 30 млн грн. Перший транш цих коштів надійде на будівництво саме сміттєпереробного заводу. Місце вже визначене, реєстрація підприємства відбулася.

Ми замінили кілька кілометрів водогонів, є ще чимало роботи в комунальному господарстві. Працюємо над переведенням котелень на альтернативне паливо.

– Тобто є багато напрацювань, які хотілося б втілити в життя?

– Точно. Але є ще одна мотивація для мене брати участь у цій кампанії. Дивлюся, хто іноді на хвилі революцій рветься до влади. Ці люди не усвідомлюють тягаря відповідальності перед громадою. Дехто, навіть не маючи досвіду керівництва, або організації праці однієї бригади людей, хоче стати міським головою. Є такі, які кажуть: «От стану міським головою, а тоді розберуся що і до чого». Але ж міська громада – це не полігон для експериментів та випробувань. От, вдасться – не вдасться, получиться-не получиться. Не получиться — піду, але ж буде втрачений час. Головне ми втратимо хороші напрацювання громади. По інерції щось може продовжуватися рік чи два, а потім буде спад і обвал у стратегічних питаннях.

А ще потрібно сформувати команду людей, яких потрібно навчити. І щоб вони були кращими за нас, але без скачків та перепадів. Будь-яка реформа, будь-які зміни повинні забезпечити розвиток і прогрес, а не тільки шокову терапію. Часто доводиться чути про польський варіант. Він був кардинально інший. У нас затягується шокова терапія.

– Ви згадували про наступників. Це означає, що у разі Вашої перемоги, кардинально зміните склад своєї команди? Нинішні люди, які з Вами працюють – не можуть успішно керувати містом без Вас?

-Я б так не сказав. Зі мною працювало дуже багато людей. Можу назвати з десяток прізвищ, які були моїми заступниками, а потім працювали на рівнях міністерств та відомств. До прикладу, Іван Костик. Він очолював «Волиньвугілля», а також працював у профільному Міністерстві. Був у мене Ніколенко, який потім керував десятою шахтою.

– Юрій Єлева…

– Так. Потім він сам хотів бути міським головою і опонував мені в минулій виборчій кампанії.

Я постійно зміцнював команду, доповнював, вибирав. Сказати, що зі мною працюватимуть абсолютно нові люди, не можу. Зараз працює керуючим справами виконкому 25-річна журналістка. Я до неї придивляюся. Мені цікаво, на скільки вона може організувати роботу, чи вміє працювати не просто як журналіст, а з громадою. Їй буде підпорядкований господарський блок виконкому та культура. Я придивлюся.

Свого часу я став заступником головного інженера в 28 років, у 32 був вже заступником міського голови, в 33 – першим заступником мера. Головні риси важливі при моєму виборі – енергія, професіоналізм, послідовність, цілеспрямованість, елементарна порядність. Ми всі — не святі, ми всі грішні. Всі маємо свої недоліки.

Не сприймаю багатьох ідеологій, але хай це буде при мені

– На скільки впевненим почуває себе Віктор Сапожніков напередодні цих виборів?

– Будь-які вибори мають свої ризики. Виборцям вирішувати. У мене є великий недолік: я багато років є міським головою. Мої опоненти можуть стверджувати: «Ми зробимо краще». Або закидати мені: «А чому ти не зробив за стільки років?»

Мені можуть закинути будь-що, навіть те, що від мене не залежить: курс долара, рівень зарплат і пенсій, соціальні пільги. Я ж найближче до людей, от мене й звинувачують. Навіть взяти до уваги шахтарські проблеми. В Червонограді шахтарі не йдуть в справах зарплати до міського голови, а до мене йдуть. Доходило до такого, що я в 9-тій заходив до шахтарів, о другій від них виходив, а вже в третій звітував, що зробив і кому зателефонував.

У мене є й плюси. Я можу прозвітувати перед людьми, скільки і чого зробив. У місті, де я неодноразово обирався, зроблено немало. У нас найвищий в області рівень промислового виробництва на одного мешканця. В нас найвища середня заробітна плата, рівень інвестицій, кількість промислової продукції.

-Кого очікуєте побачити серед конкурентів і чи є такі конкуренти, яких Ви не стільки боїтеся, чи остерігаєтеся, а до яких будете ставитися з повагою?

– Не знаю усіх конкурентів.

Якби я не йшов на вибори, то кількість конкурентів була б значно більшою. Не знаю, хто буде балотуватися. Не маю поняття, які технології будуть застосовані. Але впевнений, що обов`язково діятиме метод «очорнити». Плітками, листівками, інтернетними інформаціями, а це ж — така річ, за яку не відповідають.

–  Є сайт Віктора Сапожнікова. Він — Ваш?

-Це – фейк.

– Хто його запустив?

–Поняття не маю. У мене є сторінка у Фейсбуці. Є офіційний сайт Нововолинської міської ради, де з’являється інформація про мою діяльність та діяльність міської ради, виконкому, заступників голови. Там можна знайти інформацію і про міські події. Там нема пліток чи чуток. Але, на жаль, популярністю користуються такі сайти, де є смажені факти. От до прикладу, як написали про мого заступника і його відпочинок з гарною дівчиною в одному з громадських закладів. Що найцікавіше, автори публікації взяли фото, де він сидить … з дружиною. Це – інформація з сайту «Нововолинськ діловий». А це — сайт, за який платять.

– Хто?

– Певні люди, які не є моїми прихильниками. Але я не заздрю заробіткам тих людей, які працюють на цьому ресурсі. За нього спочатку платили регіонали, потім Єлева, трохи Недищук. Думаю, люди розберуться. Якщо вони захочуть собі обрати нового мера, то я скажу: «Поважаю ваш вибір. Дай, Боже, щоб ви не помилилися». З політики я нікуди не подінуся. Буду рухатися в іншому напрямку. Конструктивно критикуватиму тих, хто буде при владі.

– З якою політичною силою ви готові піти на ці вибори?

– З усіма, які налаштовані на не на словах, а на ділі робити корисні справи для Нововолинська.

– Ви належите до якоїсь політичної сили?

–Ні. Я – позапартійний і йтиму на вибори в цьому статусі. Тричі я йшов шляхом самовисування. Якщо закон дозволятиме зробити так і цього разу, то так і вчиню. Коли зробили умови, що мера має висунути якась партія, то я йшов від «Батьківщини». Ця політична сила мене найбільше підтримувала.

– Чи є політичні сили, які вам пообіцяли свою підтримку зараз?

– Є багато політичних сил, мінімум 5 можу назвати, які пообіцяли мені підтримку.

– Знову «Батьківщина»?

– В тому числі і «Батьківщина».

– А «Солідарність»?

– Також. Ще — партія Ляшка. Всі ж партії обіцяють хороше людям.

– А чи є партії, які не прийнятні для вас ідеологічно?

– Мабуть, є. Але я завжди намагаюся з усіма знайти консенсус.

От, до прикладу Партія регіонів. На початку 2010 року ця політична сила розповсюджувала про мене всякі чутки. Башкаленко особисто розказував, що Сапожнікову дали хабар в 100 тис доларів і він сидить в Луцьку в СІЗО. Потім ПР роздавала листівки відповідного змісту. Я виступив на сесії обласної ради і кажу: «Ось тут я». З`явилася інша інформація: Луценко та Тимошенко випустили Сапожнікова з тюрми.

– Я пам’ятаю цю історію. А ви її якось оскаржували?

– Звертався із відповідною заявою в прокуратуру, УМВС та до адвоката Сергія Сафулька. Обласний прокурор Гіль на той час виконував те, що йому казала Партія регіонів. Хоча я його поважав і мав з ним нормальні стосунки. А от Сафулько мені сказвав: «Вікторе Борисовичу, якщо ви хочете потратити гроші, нерви та час, то можете займатися судами». Башкаленко тільки й того хотів, щоб я з ним судився у такій справі. От написано в інтернеті: «Кажуть…» і що далі? Яка процедура оскарження цієї брехні? Все це – безперспективно.

Навіть, не зважаючи на це, і попри те, що в міській раді з 40 депутатів було 7 регіоналів, які створили групу «Спільна думка» (куди увійшли самі регіонали, 3 члени «Єдиного центру» і ще 5 різних депутатів, кого змогли перетягнути), то я знаходив можливості співпраці та контактів. Міський голова працює з усією громадою і він повинен представляти інтереси усієї громади. Це – твої виборці. Тут не до ідеології. Я повинен робити все для того, щоб в місті була міжконфесійна злагода, порозуміння між депутатами, те, що ми обіцяли, то маємо зробити для людей, виходячи з ситуації, яка складається. Окремого колгоспу з Нововолинська ми не побудуємо. Ми залежимо від обставин в державі, від ситуації в конкретному регіоні, від світових тенденцій – також. Тому, відповідаючи на ваше питання про ідеологію, скажу так: я не сприймаю багатьох ідеологій, але хай це буде при мені. Найголовніше, щоб люди хотіли щось зробити для міста не на словах, а на ділі. От я був на зустрічі з Міністром Кабінету міністрів і там буди політики, які розкидалися певними фразами. Вони нічого путнього в країні не зробили, хоч мали певні статуси. Програли вибори у Верховну Раду і хочуть взяти реванш в місцеві ради, через те займаються словоблуддям.

– Як Ви вважаєте, склад Нововолинської міської ради кардинально зміниться після виборів?

–Це буде залежати від виборців.

– Чи прийдуть нові політичні сили, за Вашим прогнозом?

– Ті політичні сили, які розуміють мене і з якими мені вдалося якісно працювати в минулі терміни, думаю, що пройдуть.

Ще свою громаду треба переконати, що їй вигідно приєднання навколишніх сіл і що Нововолинськ не буде донором цих територій

– Чи варто до місцевих виборів проводити адмінреформу та реформу місцевого самоврядування?

– Я за об’єднання і укрупнення територій. Життя цього вимагає. На прикладі Нововолинська можна показати, які територіальні громади мають спільні інтереси, спільні проблеми, які зав’язані на людях.

В Литовижі сільським головою працює свободівець Іванчук. Він агітує навколишні села приєднуватися до нього, бо, мовляв, в Нововолинську все погано і все не так. Але рух транспорту організовує Нововолинськ. Там є дачні ділянки і ми мусимо пускати туди маршрутки. Ними користуються і сільські мешканці. Так само вони лікуються в нашій лікарні. Він називає своїм козирем 9 шахту, але ж вона закриється і не буде в них доходів від неї. Що в нього є? Що він може дати громаді? Обдертий клуб?

Якось мені розповідав один підприємець, який займається будівництвом як він приїхав в Бужанку до прораба, а той – п’яний.

– Ти чого?, – оторопів начальник.

– А в мене поважна причина, – мовить прораб. – Я випивав з двома сільськими головами».

– А громадам що вони можуть дати?

Телефонують мені з Бужанки: «Вікторе Борисовичу, моя дитина їздить до вас у музичну школу. Маршрутка ходить у незручний час. Організуйте маршрутку». А відповідаю: «Друже, подякуй мені, що твоя дитина має змогу відвідувати Нововолинську музичну школу, а транспорт хай тобі організовує сільський голова».

От є село Будятичі, 70% жителів якого працює в Нововолинську. Половина мешканців Низкинич — також наші працівники.

Будь-яка справа має набрати обороту. В Нововолинську є комунальний асфальтний завод. Можна латати дороги. Є підприємство, яке займається вивозом сміття. Цього всього в селі нема.

Є брехня, що при об’єднанні місто забере в селян землю. Та ні! В Польщі чи Німеччині ви навіть не зрозумієте, де закінчується село і де починається місто. Все населення хоче жити в котеджному варіанті. Для людини проїхати 20-30 км на роботу і з роботи не проблема.

Але є менталітет Польщі, є менталітет Німеччини і є менталітет України, де, як відомо, завжди є три гетьмани і один холоп. Сільські голови залякують своїх людей об’єднанням. Вони кажуть, що селах позакривають школи. Старим людям розказують, що в них повідбирають землю, або поставлять завод, що димітиме. При цьому, багато наших селян сьогодні їздять працювати в місто. Але людям «лапшу на вуха вішають». Так бути не може. Є ж навколишні села, чиї діти ходять до Нововолинських шкіл. Мені одна сільська головиха каже: «В нас вчителі своїх дітей відправляють у вашу школу, бо там кращі знання дають».

– Давайте поговоримо про менталітет і саме земельне питання пов’язане з ним. У наших селах далеко — не тільки котеджі. У наших селах – городи біля хат. Чи не скажуть завтра селянам, які живуть на території, що приєднається до міста, що їхні городи не вписуються в ландшафт міста чи майбутній архітектурний ансамбль?

– Ми плутаємо два поняття. Є громада міста Нововолинська, в яку входить село «Х», умовно кажучи. Є селянин, який має 50 соток городу, на якому веде своє господарство і має на це всі необхідні документи. Він що хоче, те з тією землю і робить. Хоче подати – подасть, а хоче садити город – господарює. Звісно, міщани, які куплять ту землю захочуть, щоб їм побудували дорогу чи іншу інфраструктуру.

Тепер про різні варіанти об’єднання. Скажімо, село Будятичі може влитися у Нововолинськ і там буде утворена вулиця, умовно кажучи, Лісова. А може бути, що інше село додається і його мешканець житиме за адресою м. Нововолинськ с. Литовиж. Об’єднання громад і об`єднання територій – це різні речі. А люди плутають. Якщо об’єдналися громади, то залишається село і староста в селі. Якщо ж цей союз не вигідний, то він розпадається.

Це треба пояснювати, а не маніпулювати поняттями, як це робить багато політиканів. Всі ж претензії тільки в сторону міського голови та Президента. Але ми забули, що маємо парламентсько-президентську державу. Чому до Яценюка менше питань, ніж до Порошенка? Чому нема питань до нардепів? Я звертаюся до шахтарів: «Ви прийшли до мене зі своїми проблемами, але не я підписував Коаліційну угоду. Не я затверджував Стратегію розвитку вугільної промисловості. А там написано, що стратегія незалежної енергетики України – це купівля вугілля за кордоном. Ви ж обирали депутатів до Верховної Ради і я вам не вказував за кого голосувати.

Але це ви провели в парламент тих, хто відстоює політику на закриття шахт». Причому, ця політика не цивілізована.

– Якщо повернутися до теми об’єднання громад. Чи є такі села, які вже появили ініціативу приєднатися до Нововолинська?

– Були такі. Але дивіться. От я міський голова і йду останній раз на вибори (колись же жити треба, уже ж за 60). У мене від того, що приєднається така-то громада чи не приєднається, щось зміниться? Що мені додасться у зарплаті? Ні. Чи я заберу в дядька землю? Та заради Бога! Як я зможу це зробити? В чому моя особиста вигода? У мене тільки добавиться проблем. То чого я маю йти до того дядька та переконувати його? Хоча я піду. І говоритиму те, що й вам. А потім ще матиму проблеми з тим, що він щось перекрутив, чи не так зрозумів.

– То для чого йти й переконувати? За державу шкода?

– Мабуть, так. Бо, повірте, в мене вистачає своїх проблем. Завтра до мене прийде житель Нововолинська з приватного сектора з претензіями, що там, де він живе років 40 — нема дороги, нема освітлення вулиці. Ну, водогін я там провів, газ люди мають… Але вони спитають, а з якої радості в селі дорога робиться, а в міському приватному секторі — ні. Але ми будемо пояснювати, що кожна громада ділитиме свій бюджет сама. От матиме село своє ПДФО і буде вирішувати, на що його потратити: на дорогу, чи на школу. Але мені ще свою громаду міську треба переконати, що їй вигідно приєднання навколишніх сіл, що Нововолинськ не буде донором цих територій.

– А, дійсно, яка ж вигода нововолинцям?

– От, скажімо наш комунгосп буде надавати послуги селам по вивезенню сміття. Він збільшить свої потужності. Це стосується всіх комунальних підприємств. Вони ж мають готову базу. Збільшиться фінансовий ресурс для лікарні. Треба переконувати підрахунками.

Не знаю, яке законодавство матимемо через 10 років… Сподіваюся, що воно буде цивілізованим та війна закінчиться. Земля давно має бути товаром. Мій батько все життя пропрацював на шахті. Його вже немає серед нас… Що йому дала держава? Нуль. А селянину дала тих кілька гектарів землі. Він її потім продасть, чи залишить у спадок, а віддасть в оренду фермеру. Я до чого веду? У нинішній темі адмінреформи не варто маніпулювати питаннями землі і робити з цього чергову страшилку.

Я – прихильник еволюційний процесів, а не революцій

– Ви нарікаєте на центральну владу стосовно її бачення розвитку вугільної галузі. А якою є ваша позиція з цього питання як мера шахтарського міста?

– Сьогодні багато чого списується на війну. Весь Донбас паралізований, а основні шахти – там. Сьогодні люди починають звільнятися з шахт. В Нововолинську молодь також звільняється, бо не бачить перспективи. Не знаю, скільки часу триватиме війна і сподіваюся на швидке її завершення.

Тепер про перспективи вугільників у нашому краї. Фактично в нас працюватиме дві шахти: десята і «Бужанка». Багато людей зі Сходу, які мають кошти цікавляться нашими копальнями. Але я не знаю, як буде відбуватися. Можливо, ситуація складатиметься таким чином, що і я, як міський голова, і профспілки, і шахтарі скажуть: «Да забирайте нас хоч хтось тільки платіть зарплату». Можливо, буде і так. Я — не великий політик. Я — не стратег розвитку енергетичної незалежності України. Я – міський голова. Але от проводжу я нараду з директорами шахт, а мені телефонують, що їде до міськради два автобуси з шахтарями з «Бужанської». Приїздять. Підбігає до мене один такий невеличкого зросту і починає щось вимагати. Я його питаю:

-Ти звідки?

– З села Вехнів.

– Чого ти до мене прийшов. Ти – не мій виборець.

– Як чого. Ви – ж міський голова.

Розумієте, ці люди набрали кредитів, бо сподівалися на зарплату. Вони не мають за що жити.

Я минулого року познайомився на відпочинку з однією польською подружньою парою. Ми спілкувалися. Вони дали чітку характеристику всім нашим політикам. Ідеальних людей нема і в них, але вони йдуть голосувати, аналізуючи і обирають того, при кому буде не гірше. Не за того, хто обіцяє все поміняти та перетрощити. Я — прихильник еволюційний процесів, а не революцій. Будь-які революції – це хаос потім. Згадайте фільм «17 миттєвостей весни». Там є епізод, коли генерал їде зі Штірліцом у поїзді і каже: «Чем больше демократии, тем громче нам хочется крикнуть: «Хайль». Ми кидаємося з однієї точки крайності до іншої, а еволюційний розвиток дає послідовність.

– Місто Нововолинськ обрало народним депутатом від своєї території вічного революціонера Ігоря Гузя, який також в коаліції, однак підтримує шахтарів на словах і кусок вугілля до Ради приніс, щоб переконливіше було. Хто його в цьому переконав?

– Він – не дурна людина і хоче, щоб його обрали й наступного разу. Він не може не підтримувати наших шахтарів.

Краще буду їсти сало на преміксах, але поживу на 15-20 років довше

– Нововолинськ виробляє багато промислової продукції. Разом з тим, це тягне за собою екологічні проблеми. Як ви з ними справляєтесь?

– Нововолинськ – промислове місто. Будь-яка промисловість в тій чи іншій мірі екологічно небезпечна. Але сьогодні в селі нема ідеальної екології. Там – використовуються міндобрива.

В Європі також працюють промислові підприємства. Там є сміттєпереробні заводи, в Польщі є шахти, які працюють і не закриваються, як у нас. Вони також вносять нітрати на свої поля. А премікси славнозвісні звідки? З Європи. Але… Живуть вони довше, як ми. А ми хизуємося тим, що годуємо свиню два роки картоплею і буряком, а в результаті та, хто годує ходить у чоботях, фуфайці, згорблена і думає, як купити дрова, щоб перебути зиму. Навесні запрягає коня і береться за сапку. Гній викидає вручну вилами. Все на нервах. Та краще я буду їсти сало на преміксах, але поживу на 15-20 років довше. Спокійніше.

Є питання розвитку індустрії і суспільства. Ми від того нікуди не дінемося.

Колись Нововолинськ з’явився тільки завдяки шахтам. А шахти – це добре для екології? Ні. Навіть за радянської влади шахтарі в 50 років йшли на пенсію. Всі профзахворювання, починаючи від бурситів, силікозів, які є в області – це шахтарські хвороби. Але завдяки шахтам, побудоване місто. Завдяки вугіллю працює промисловість. В нас в місті є два ливарних заводи, які збудовані за часів Союзу. Їх що треба закрити? Просто є органи, які повинні контролювати дотримання екологічного законодавства. Є нормативи, які міняються на покращання. Якщо димить туба, то треба поставити відповідні фільтри. Якщо людина працює в небезпечних умовах роботи, то треба застосовувати якісь засоби захисту ще якісь речі. Нововолинськ нічим не гірший за Луцьк у питанні екології.

Є в нас завод «Кроноспан», де застосовується сучасна технологія. Кажуть є запах… Але ж ви заходите на пилораму – там також є запах деревини. На «Кроноспані» переробляється 200 кубів лісу щодоби. Там є запах деревини. Але починається політика, мовляв, діти стали алергенні. Сьогодні така ситуація не тільки в нашому місті. Раніше ніхто й не чув про ту алергію. Але тепер, починаючи від дитячої іграшки чи посуду, їжі – є багато шкідливого. Я веду до того, що у дітей алегії не від того, що додався «Кроноспан».

– Обласна рада дала згоду, аби одне з Львівських підприємств почало розобляти терикони в Нововолинську. Як ви оцінюєте перспективи цієї діяльності і чи принесе вона коисть вашому місту, в тому числі й екологічну?

– Маю подвійне ставлення до териконів. Сьогодні їх хочуть розробляти фірми, які цим займалися на Сході. Не готовий говорити про якісь вигоди для міста. Я – не фахівець. Робочих місць там не так вже й багато.

– Ще одне важливе питання сьогодні, це — ціна газу. Відомо, що міська комуналка дуже залежна від цього ресурсу. Ви вже сьогодні згадували про окремі проекти залучення альтенативних газу видів палива. Розкажіть більш детально, що робиться сьогодні в місті для того, щоб споживати менше газу?

– В нас працюватиме фабрика, яка буде переробляти сміття. Від цього підприємтва ми побудуємо дві котельні. Ця мережа буде давати дешевше тепло для людей. Крім того, ми збираємося закрити одну котельню, яка знаходиться на межі сільської ради та Нововолинська. Обігрів буде забезпесчувати зовсім інше підприємство. Там лежить труба, яка поржавіла і , закривши котельню, ми не будемо гріти землю. Крім цього, хочемо утеплити одну школу повністю від покрівлі до фундаментів і на її прикладі показати зменшення тепловитрат.

– Скільки міському бюджету обійдеться утеплити цю школу?

– 20% платимо ми, а решта – кошти гранту, про який я вже розповідав.

Але, щоб повністю перевести всі наші 8 котелень на альтернативне паливо, потрібні великі кошти. Всі фірми, в тому числі й іноземні, приїздили, цікавилися і їхали назад. Ми працюємо сьогодні по двох котельнях. Одна буде на смітті, як я вже казав, а інша спалюватиме дереву. Там працюють інвестиції однієї столичної фірми. Правда, я не впевнений, що це економічно вигідно місту буде через років 5-10.

Можливо, нинішня війна об’єднає нашу націю…

– Вікторе Борисовичу, у Вікіпедії є ваша сторінка, де сказано, що за національністю Ви – росіянин і що ви родом з Донеччини, зі Сніжного. Ми маємо сьогодні складні стосунки з Росією і війну в Донбасі. Чи не відчуваєте ви дискомфорту в спілкуванні з родичами, які живуть не тут? Чи впливають ці обставини на вашу політичну кар’єру на Волині? От недавно інтернет-спільнота смакувала вашою сепаратистською краваткою…

– Почну з краватки. Вона жовта, а не помаранчева. Жовта у темно-синю смужку. Та краватка ближча за кольорами до нашого національного прапора.

Тепер про родину. Я з 54 року народження. Батьки переїхали сюди в 1959. Моє перше знайомство з Волинню – село Скобелка на Горохівщині. Там жив брат матері. А її сестра жила в Нововолинську. Я народився на Донбасі в Україні і все життя живу в Україні. В Нововолинську — я все життя. Мені закидають про російські корені… Особливо журналістка, яка також має російське прізвище. Серед росіян є багато хороших людей, які стали відомими науковцями, культурними діячами… Не можна же всіх асоціювати з Путіним.

Мені доводилося бути у Фінляндії. Ця країна тривалий час не мала незалежності, але там є чому повчитися. І них сьогодні стоїть пам’ятник російському царю Миколі ІІ. На університеті – барельєф іншого царя Олександра ІІ. На національному банку — також. Я їм задав питання про відносини з Росією. Вони сказали, що це – найбільший їхній стратегічний партнер. «А війна 30-40 років, — дивуюся я. – Ви ж втратили частину території. Вони кажуть: «Ми втратили територію, але ми об’єднали націю. У нас були бідні і багаті У нас була громадянська війна, яку подавив Манергейм». Там також були червоні і білі. Але коли почалася війна з СРСР, вони зрозуміли, що їх не врятує: ні німці, ні англійці, а тільки вони самі, об’єднавшись. Вони програли частину території, але стали єдині і по-іншому почали думати. У Фінляндії проживає тільки 5 мільйонів населення. А державними мовами є фінська, шведська і фінсько-шведська.

– Чому ми мовне питання віддали на поталу політиканам?

Вони нас розділяють і властвуюють. Хто спекулює на цій темі й далі хоче розділяти наше суспільство.

Я все життя прожив в Україні і віддав його Нововолинську. Не тікав ні до Києва, ні за кордон.

Родичів на Донбасі в мене немає. Там був колись ще один брат матері, але він давно помер.

– В Росії ще маєте родичів?

– Уже нікого немає й там. Батько мій родом з села Святськ, яке знаходиться на межі України, Росії та Білорусії. Воно повністю переселене у зв’язку з аварією на ЧАЕС. Всі мої родичі живуть на Волині, тільки дочка — в Білорусії і двоюрідна сестра по батьковій лінії.

– Колись пописували, що Ви й нерухомість у Білорусі маєте?

–Якщо мені хтось її покаже, то клянуся всіма святими, я відпишу її тій людині.

– В чому для вас полягає поняття патріотизм українця. Гаслом «Слава Україні» часто користуєтеся?

– Я дорожу цим гаслом і використовую його досить часто. Якщо воно об’єднує нас, то нехай буде. Але я – не прихильник того, щоб всі паркани були розмальовані в колір прапора. Як на мене, це не зовсім правильно, але якщо це людям подобається, то нехай буде. Я серйозно ставлюся до державної символіки. Можливо, нинішня війна об’єднає нашу націю. Ті, хто хотів виїхати до Росії давно вже це зробив. Ті хто захотів тут залишитися, тут залишилися. Може нас буде менше, може відкине країну в економічному плані, але нація буде згуртована. Але нехай ця війна швидше закінчиться, нехай більше ніхто не гине. Все інше ми переборемо.

– А яка пісня у вас улюблена: українська чи російська?

– Колись грав на гітарі. Років 7 тому… Нині вже рука не слухається. Полюбляв переспівувати бардів. Люблю класичну музику.

Оксана Лукашук, Волинська правда

13 коментарі
  1. влас чернець / 18.06.2015 - 14:33 / Відповіcти

    Сапог…. Ти обов”язково сядеш за грати ….НЕ звизди багато…я доб”юся того щоб ти сів..
    Є ЗА ЩО.

  2. Толково! Буду знову голосувати за Віктора Борисовича!

    • влас чернець-гістю / 18.06.2015 - 18:04 / Відповіcти

      ….перш за все я сапога і “гостей” міста поставлю поперек ЗАКОНУ. Тобі байстрюче(гістю) раджу не всовувати те що називається *комсомольським” кайлом. Я тобі не Анатоль.хоча і за нього відповіш.
      Ти мене зрозумів?

  3. Павло Сергійович / 18.06.2015 - 16:11 / Відповіcти

    Дуже змістовне інтерв”ю. Надіюсь, що Віктор Борисович отримає ще один строк і завершить всі свої плани. У кожного бувають помилки, всі ми люди , правильно зазначено. Буду підтримувати Віктора Борисовича, гідна людина !

  4. лжец,формальдегид из кроноспана доходит аж до иванич,и является канцерогеном,при тебе много предприятий закрылось и шахт в том числе

  5. Попередні вибіркові соцопитування демонструють впевнену перевагу пана Сапожнікова у електоральних настроях простих нововолинців!

  6. Досить змістовне інтерв’ю та професійне, але прикро що не виховується молодь яка змогла б гідно змінити теперішніх керівників і внести свій внесок. У мене є запитання: чому за такий довгий термін при керівництві не добудоване одне приміщення лікарні? Чому сьогодні уже покійний В.С.Погребський зарекомендував себе як справжній господар-патріот і ніхто не може дорікнути йому про хабарництво,а теперішні керівники похвалитися цим не можуть? Можливо не за тими критеріями обираються сучасні керівники ?

  7. нововолинськ / 19.06.2015 - 10:22 / Відповіcти

    Слова, слова, слова… Кожному воздасться по ділах наших. Кожен відповість за себе перед Богом.
    P.S. Щось дуже все правильно, показово, без недоліків у нашого мера.

  8. “Зараз працює керуючим справами виконкому 25-річна журналістка. Я до неї придивляюся. Мені цікаво, на скільки вона може організувати роботу, чи вміє працювати не просто як журналіст, а з громадою….” і хочеться продовжити… Оце інтервю – це її робота..Не перша писанина, мушу признатися,але саме для цього я її і взяв… Адже “пропіарить” вона мене!!!!
    Шановні Нововолинці! замовляйте рамку золоту! Портрет мера будемо вправляти! Він достойний! А може він його має??!! Він же ж з тої команди , що золоті батони мала і золоті унітази…

    • праведний / 19.06.2015 - 11:47 / Відповіcти

      Ти неправа на 100000%. Із ригіоналами з “Спільної думки” водила хоровода колишня радниця Сапожнікова. А сам Сапожніков завжди був з ригами у конфліктах,особливо з Башкаленком

  9. мартинюк василь / 20.06.2015 - 09:51 / Відповіcти

    …МЕРзость та пустка у Волинському краї
    Насрано в хаті, все всім до 3.14зди
    Хто віноват? Коль кацапів немає
    Ляхи, татари.ну і звісно жиди…
    А українці—усі полубоги
    Руки не втомлені й добра душа
    В нас їх немає побачити змоги
    Водяться лише в Канадє і США

  10. Нововолинці-ЗА Сапожнікова! Сапожніков-ЗА Нововолинців! Разом до Перемоги!

    • Іще раз передивився проект нового територіального устрою Волині. Які мудрі люди живуть у Бужанці, Поромові, Старій Лішні і в Грядах! Жодне село не захотіло приєднатися до сапожніковсько-рабського Нововолинська. Я гордий за вас, селяни-волиняни! І впевнений, що ви знайшли єдино правильний та правдивий шлях. Оце, Вікторе Борисовичу, результат вашого комуністичного панування впродовж 18 років у шахтарському місті, побудованого на брехні. За 4 каденції було знищено все, що тільки можна було розвалити. Шкода, що громади сіл давно зрозуміли чим небезпечний для них період “сапогізму”, а нововолинці сліпі й донині. Проте, так триватиме недовго, згадаєте моє слово. Пора на Мальдіви. Ну, ви й прокололись, пани феодали!

Додати коментар


Погляд

Хочу власним прикладом показати, що робити добро – це просто
Сьогодні вийшла в центр Шацька і просила перехожих подарувати мені 100 гривень. Ті гроші потратила на продукти для бабусі, для якої банани – це розкіш. Я зробила це! Це не ...

Новини

18 Лютого, Вівторок
21:20
Розрізали автомобіль, щоб дістати постраждалого: у Володимирі-Волинському відбулися навчання рятувальників
20:40
«Припинити злив нечистот та усунути наслідки»: нардеп Гузь звернувся до керівництва «Шахти «Бужанська»
20:07
Асоціація міст звернулася до прем’єра щодо фінансування вторинки та збереження медичних установ
19:45
25-річного мешканця Маневицького району, який розбещував 7-річну дівчинку, взяли під варту
19:12
Запахло весною: сонячний, дощовий лютневий день та веселка у Нововолинську 4
18:31
Огорожі для спортивних майданчиків: як правильно обрати
18:12
Педагог у Рівному продавала наркотики
17:25
ДТП у Нововолинську: BMW в’їхала в Hyundai 1
17:14
Житель Хмельниччини перерахував 12 000 гривень за оренду житла, після чого отримав СМС, що його ошукали
16:46
У річці в Рожищенському районі знайшли тіло чоловіка, який зник минулого року
16:10
Під автомобілем у Луцьку провалилась бруківка
15:47
КС визнав неконституційним конкурс суддів Верховного суду – джерело
15:21
За крадіжку спиртного у Нововолинську чоловіка відправили на 2,4 року до в’язниці
14:53
У Луцьку в ДТП зіткнулися відразу чотири автомобілі
14:14
Після експертизи стане відомо, внаслідок чого згорів бус священника ПЦУ у Володимир-Волинському районі – поліція 1
13:48
Наркотичну речовину виявили у жителя Нововолинська під час перевірки авто у Володимирі-Волинському
13:08
У Луцьку пожежу сухостою допомогли загасити діти
12:47
У Володимир-Волинському районі ЗАЗ наздогнав Фольксваген, який гальмував через гілля на дорозі: є постраждалі 2
12:32
Бойовики запросили режим тиші: внаслідок обстрілів на Донбасі загинув український військовослужбовець, четверо поранені
12:07
Під час засідання депутатської комісії у Володимирі-Волинському пошарпалися депутати Жук і Мороз 4
Усі новини

Погода у Нововолинську та Володимирі