<

«Вчити історії можна не тільки звичними методами, але й давати молоді відчути емоції», – вчитель з Володимира

18:41 | 16.09.2021 / Інтерв'ю, Володимир / /
Перегляди
958
/ коментарі 2

«From Teacher to Coach» – міжнародний проєкт, в який входить команда істориків з чотирьох країн, які будуть створювати освітні уроки та програму для вивчення історії. Один з них – вчитель з школи № 5 з Володимира, заступник директора Олександр Тарасюк.

Мета проєкту полягає у вивченні подій Другої світової війни за допомогою дослідження листів жертв нацизму.

Аналіз війни, яка сколихнула весь світ, сучасним поколінням потребує масштабної уваги, впевнений Олександр Тарасюк. У школах дітям розповідають про дати, місця, в яких відбувалися різні битви, про кількість розстріляних, спалених та зниклих безвісті – статистика.

Проте війна – це глобальний не лише економічний, але і емоційний переворот кожного, кого вона торкнулася, розповів історик БУГу.

Що це за проєкт та хто його організував?

Заснувала проєкт Німеччина. Він передбачає участь вчителів з чотирьох країн в дослідженні подій Другої світової війни з точки зору її жертв. З України бере участь 60 вчителів. Запросили також педагогів, які проживають в малих селищах і містечках.

Ми аналізуватимемо листи колишніх військовополонених, жертв Голокосту та інших постраждалих від цього перевороту. Дізнаватимемося про їхні емоції, цінності та про те, як війна змінює людей зсередини.

— Чим вас зацікавив цей проєкт?

У першу чергу тим, що мені цікаво ознайомитися з думками істориків з інших країн щодо подій минулого та порівняти їх з сьогоденням. Будемо знаходити спільну точку дотику й аналізувати різні погляди на війну. Також цікаво дізнатися методики викладання історії в інших країнах.

— Які країни ви відвідаєте?

Збори будуть в Молдові, потім ми завітаємо до Білорусі та Німеччини.

— Чи вважаєте ви, що “From teacher to coach” дасть вам достатньо навичок, щоб поділитися ними з вчителями громади та покращити методику викладання в наших школах?

Проєкт так і називається “Від вчителя до тренера”, це означає, що потім ми повинні поділитися своїм досвідом з іншими вчителями, і не лише нашої громади, а й області.

— Що особливого у вашій методиці навчання школярів зараз?

Деякі з наших учнів проходять “Школу маленького гіда”, також будемо брати участь в історико-етнографічних змаганнях, які відбуватимуться в Соловичах, там вони ознайомлюватимуться з етнічними весільними обрядами. Ми відшукуємо забуті традиції, про які ще не писали в книжках.

— Тема проєкту «Нищівна війна проти Радянського Союзу з точки зору забутих жертв націонал-соціалізму», чому саме забутих?

Погляди звертаються на ветеранів та дітей війни. Ми вже бралися досліджувати їхні листи, один з них був написаний маленькою дівчинкою:

“Вибух однієї бомби зруйнував не лише наш будинок, але і всіх моїх ляльок. Тоді мама зробила мені ляльку мотанку і ми вугіллям малювали їй посмішку. Ця лялька була зі мною всю війну.”

Після цього курсу на уроках будуть давати учням читати листи і проситимуть кожного описати своє бачення та почуття, яке викликало прочитане.

Учасники проєкту хочуть розповісти про Другу світову, не забуваючи про емоції людей, даючи молодому поколінню не тільки статистику та сухі речення, але й емоціїї.

коментарів: 2
  1. будуть розказувати молоді, як піндосія та дивизія СС Галичина перемогли Адольфа, хе-хе…

  2. Вже давно вчителі історії використовують вищезгадані методи вивчення історії Другої світової. В інтернеті можна скачати багато листів, фото, аудіо свідків,учасників цих подій. Всі ці емоції, не тільки факти, вчитель історії, який справді є фахівцем подає своїм учням на уроках.
    Тепер не зрозуміла мета цих зборищ і чумакування по Молдові, Білорусі,Німеччині. Що нового цей вчитель у вишиванці привезе додому? Яке ноу-хау? Ну хіба що свої фото та гостинці своїм дітям чи внукам.
    І якщо Тарасюк після поїздки захоче змінити програму викладання історії, то нічого в нього не вийде, бо програма для тих чи інших класів вже затверджена в Міністерстві освіти.
    Інша справа, коли німці хочуть показати учасникам цих зборів Адольфа з іншої сторони: як комуняки з євреями довели бідного Гітлера до свинячого сказу, що той як собака кидався на всі країни, особливо на СРСР.
    Але коли німаки платять за учасників цього сумнівного проекту, то можна покататись чи почумакувати на “шлях зоряний поглядаючи”. Все вірно.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

21 Жовтня, Четвер