Руслан Бормовий: Під час занять ми вивчаємо чимало видів зброї, вчимося, як нею правильно користуватися
У жовтні минулого року в нашому місті розпочав свою роботу військово-патріотичний клуб «3-й полк», який об’єднав патріотично налаштовану молодь. Сюди приходять ті, хто прекрасно розуміє: наше завтра залежить тільки від нас самих.
Руслан Бормовий, засновник та керівник ВПК «3-й полк», вважає, що нині потрібно працювати з молоддю, вкладати у підростаюче покоління ті зерна істини, які згодом проростуть сильним та щирим патріотичним духом. Руслан Володимирович є офіційним представником приватної військової компанії «Омега Консалтинг Груп», військовим інструктором. У свої 32 роки володіє колосальними знаннями, ними ділиться із школярами, молоддю та добровольцями, які вирушають на Схід захищати нашу країну, – пише Рідне Місто Володимир.
Страйкбол (англ. airsoft) – командна гра, у якій «бій» ведеться 6 мм кульками вагою від 0,12 до 0,43г з точних копій бойової зброї. Влучення від 6 мм кульки не залишають слідів на одязі й захисних окулярах.
Пан Руслан родом із Рівненщини. Близько 5 років тому переїхав до Володимира-Волинського. За словами цього молодого чоловіка, він зростав у родині кадрових військових, тож військове життя знайоме йому з дитинства. Сам же вирішив здобути економічну освіту. Навчався у Хмельницькому національному університеті, де закінчив військову кафедру. Ще з юності Руслан захоплювався страйкболом. Згодом це хобі переросло в справу усього життя. Любов до зброї та військової тематики з кожним роком ставала сильнішою, тож вирішив отримати професійні знання. Руслан Бормовий проходив спеціально-тактичні тренінги у Чехії разом із французькими військовими, які відправлялися в Ірак. Був на військових навчаннях у Польщі. За словами пана Руслана, у цих країнах військова підготовка проходить абсолютно не так, як у нас. На таких тренінгах умови максимально наближені до бойових. Там не тільки формують військові навики, а й готують морально та психологічно.
– Чимало військових прийомів мене навчив товариш Дмитро Ткачук, який служив у 101-й повітряно-штурмовій дивізії США, – розповідає Руслан Бормовий. – В Україні проходив тренінг у приватній військовій компанії «Омега Консалтинг Груп». Це інтернаціональна спеціалізована організація, основною метою якої є розвиток і підвищення боєздатності збройних сил, роботи правоохоронних органів, органів державної безпеки і боротьба з міжнародним тероризмом. Засновником та керівником ПВК «Омега Консалтинг Груп» є Андрій Володимирович Кебкало, військовий експерт, який брав участь у 15 військових конфліктах, був особистим охоронцем сім’ї президента Афганістану Хаміда Карзая, охороняв прем’єр-міністра Іраку. Під командуванням цього чоловіка були спецназівці з США, Великобританії. До речі, Андрій Кебкало ще у 2013 році звертався до Генерального штабу України. Він запропонував проводити навчання офіцерів, передавати їм свій досвід. Однак у Генштабі не захотіли використати знання цього досвідченого чоловіка, головні військові мужі сказали, що українська армія сильна, і взагалі на нас ніхто ніколи не буде нападати. А вже через рік у нашій країні розпочалася війна, яка застала українських військових абсолютно непідготовленими.
З початку 2015 року я є офіційним представником ПВК «Омега Консалтинг Груп». У 2013 році проходив підготовку з підрозділом ЦСО «А» Служби безпеки України. Був на сході нашої країни, разом із прикордонним загоном служив на кордоні з Росією (у Харківській та Луганській областях). Нині не тільки навчаю школярів і молодь, а й проводжу інструктажі для добровольчих батальйонів, які вирушають на Схід.
– Коли виникала ідея заснувати військово-патріотичний клуб у Володимирі-Волинському?
– Ще у 2010 році, однак тоді я не знайшов підтримки. У місті, можна сказати, я був ще чужим, тож важкувато було самому розпочинати таку серйозну справу. На жаль, згодом обставини склалися так, що військова тематика почала цікавити майже усіх, бо в країні розпочалася війна. Мені вдалося відкрити військово-патріотичний клуб для школярів та молоді у жовтні 2014 року. Посприяли цьому Володимир-Волинська організація «Молода Україна», депутат міської ради Максим Клим’юк та спілка воїнів-афганців.
ВПК «3-й полк» знаходиться у підвальному приміщенні загальноосвітньої школи №5. Тут ми облаштували класну кімнату та тир довжиною приблизно 25 метрів. Основною метою нашого клубу є навчити дітей та молодь не тільки вміти захищати свою країну, а й знати, як у потрібний момент вберегти життя та здоров’я своє та своїх рідних. Адже ніхто не знає, коли у наші двері постукає небезпека.
У клубі займаються хлопці та дівчата 7 – 11 класів, є група для дорослих, яку
відвідують як жінки, так і чоловіки 20 – 33 років.
– Чого можна навчитися у вашому клубі?
– Наш клуб дозволяє школярам та молоді розвивати себе. Під час занять ми вивчаємо чимало видів зброї, вчимося, як нею правильно користуватися. Своїх вихованців я вчу захищати себе та виживати в екстремальних ситуаціях. Навчаю, як правильно стояти зі зброєю, рухатися, працювати з укриття, у різних положеннях, змінювати ці положення під час ведення бойових дій. Ми займаємося тактичною підготовкою, вчимося проводити рейди, засідки, штурми, оборону, здійснювати евакуацію однієї людини або групи людей із небезпечної точки у безпечне місце. Я вчу своїх вихованців, як під час бойових операцій спілкуватися без слів, мовою жестів. Окрім таких практичних занять, у нас проходять і теоретичні, на яких ми детально розглядаємо різні військові конфлікти, вивчаємо їх історію, передумови виникнення та результати.
Мої заняття не мають нічого спільного зі шкільними уроками ДПЮ. Я ділюся зі своїми вихованцями тим досвідом, який отримав під час європейських тренінгів.
Заняття проходять у досить цікавій формі, багато моїх вихованців показують досить хороші результати. Наприклад, одна дівчинка, яка навчається у 7 класі, вже розбирає автомат за 14 секунд. Отож, працюючи з молоддю, я вкладаю і свою лепту у майбутню обороноздатність нашої держави.
– А на якій зброї вчитеся?
– Ми використовуємо зброю для страйкболу, яка абсолютно ідентична справжній, навіть вага однакова. Відмінність лише у тому, що вона на акумуляторах, і нею неможливо завдати шкоди. В клубі використовуємо здебільшого мою власну зброю, дещо допомогли придбати наші спонсори. Зовсім нещодавно депутат обласної ради Валентин Кошельник подарував нам автомат.
– Які плани на майбутнє?
– Чимало моїх вихованців, відвідуючи заняття у ВПК «3-й полк», різко поміняли свої погляди на життя. Вони вірять, що зможуть щось змінити у нашій країні, і вже зараз докладають для цього зусилля. Це підростаюче покоління прекрасно розуміє, що майбутнє залежить тільки від них. Багато хто з моїх вихованців вирішили стати військовими. Тому в найближчих планах – перейменування клубу на військово-патріотичний центр, спробуємо зареєструвати його в Міністерстві оборони України. Для того, щоб характеристика, яку я видаю своїм вихованцям, слугувала бонусом при вступі до військових вузів.
Поки що ми займалися тільки у приміщенні. Надворі потепліло, тож будемо проводити польові виходи, відпрацьовуватимемо тактичні дії на місцевості.
– Окрім занять у ВПК «3-й полк», ви ще й проводите інструктажі тим, хто безпосередньо відправляється на війну…
– З нашої армії впродовж багатьох років просто знущалися. Військові не проходили навчання так, як потрібно. Коли розпочалася війна, їм довелося на полі бою набиратися необхідного досвіду. Прикро, однак це коштувало сотень життів. Чимало моїх друзів полягло на Сході. Сьогодні нашим високим військовим мужам, нарешті, потрібно зрозуміти: найдорожче, що може бути, це людське життя, ним не можна нехтувати. Не варто воювати за принципом Радянського Союзу, де людей не цінували і використовували як гарматне м‘ясо. Нині потрібно берегти кожного солдата. А для цього необхідно забезпечити якісну військову підготовку.
Під час проведення інструктажів велику увагу приділяю не тільки військовій підготовці, а й психологічним аспектам. Розповідаю, що робити, якщо потрапиш у полон, як діяти, що говорити, аби залишитися живим. Або навпаки, як поводитися з полоненим ворогом. На війні кожна помилка може обернутися проти вас, тож потрібно бути готовим до всього і знати, як із ситуації, яка здається критичною, знайти правильний вихід.
На завершення розмови Руслан Бормовий додав, що, працюючи з володимирською молоддю, він помітив, як у цих хлопців і дівчат горять очі від бажання змінити на краще життя у нашій країні. Вони – справжні патріоти, які не проміняють синьо-жовтий стяг на жоден інший і зможуть забезпечити гідне майбутнє для України.
Дмитро Іванюк, учень 9 класу ЗОШ №5:
– Це дуже хороша ідея – організувати військово-патріотичний клуб у нашому місті. Сьогодні більшість школярів та молодь вільний час проводять за комп’ютером, а тут виникла чудова можливість багато дізнатися про різні види зброї, навчитися стріляти. Думаю, це цікаво будь-якому хлопцеві.
Я займаюсь у клубі близько півроку. Жодного дня не пожалкував, що записався сюди. Руслан Володимирович дуже багато знає та вміє, своїм колосальним досвідом він ділиться з нами. У ВПК «3-й полк» ми ще й вивчаємо історію війн та військових конфліктів.
Батьки підтримують мій вибір. Вони не бачать нічого поганого у тому, що я цікавлюся зброєю. Адже я не обов’язково використовуватиму здобуті знання у реальному житті. Наші заняття проходять дуже цікаво, з жартами та дружньою підтримкою. Тож рекомендую й іншим хлопцям та дівчатам спробувати свої сили та приєднатися до нашої групи.
Олександр Нєфєдьєв, 32 роки:
– Свого часу я служив у Збройних Силах України за контрактом. Зважаючи на ситуацію в країні, вирішив зайнятися військовою підготовкою, почав відвідувати заняття у ВПК «3-й полк». Займаюся близько місяця, дещо пригадав із часів служби в армії, багато чого навчився. Сьогодні такий час, коли кожен повинен бути готовим стати до оборони. Як на мене, то заняття у військово-патріотичному клубі повинні відвідувати чимало чоловіків. Це принесе лише позитивні результати.
