Олександр Корнієнко: «Навесні закінчимо децентралізацію. Потім будуть вибори»

12:59 | 15.09.2019 / Рубрика: Інтерв'ю / 1 коментар

Олександр Корнієнко – лідер партії «Слуга народу» і один з найбільш публічних представників команди Володимира Зеленського. Одним з перших кроків якої – після приходу до влади – стала ініціатива щодо розмежування повноважень мера столиці і голови КМДА, – пише LB.ua. 

Наступними її увагу відчули на собі мер Дніпра і Сміли. А після формування нового складу Кабміну Держказначейство розпорядилося призупинити виділення коштів, передбачених в рамках субвенції державної скарбниці місцевим бюджетам.

Логічно, це викликало справедливі побоювання з приводу майбутнього децентралізації. Що відбувається насправді – розбиралися разом.

«Стара влада – це невиконання обіцянок, це займе дві години в заторі зі Святошино до центру»

Почнемо з звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА. За моєю інформацією, яку підтверджують кілька членів Кабміну, рішення на засіданні приймалося з голосу, без підготовки належних документів. Чому такий поспіх і що зараз з Києвом?

Це треба запитати в першу чергу в Офісі президента, їх стратегію. Тому що тут тактичне питання.

Чому тактичне?

Частина великої історії. Можливо, в новій редакції закону «Про столицю» такої посади як глава КМДА взагалі не буде. Зрозуміло, що зараз вона є в Конституції, але в тих змінах, які ми плануємо в цілому по децентралізації, не буде глав ОДА.

Будуть префекти?

Так. Київ хоч і регулюється окремим законом «Про столицю», але він не може випадати із загальної канви. Якщо у всій країні не буде ОДА, чому вона буде в Києві? Відповідно «танці» навколо посади голови КМДА вже втрачають актуальність.

Тоді навіщо вся ця історія зі звільненням Кличко з посади КМДА в принципі потрібна, якщо скоро буде прийнятий новий Закон «Про столицю»?

Це право президента …

Законопроект уже готовий? Хто його автори?

Наші депутати. Група депутатів.

Прізвища у них є? Олена Шуляк, наприклад.

Олена більше спеціалізується на питаннях, пов’язаних з архітектурою і будівництвом. В темі децентралізації більше – Віталій Безгін, він був членом правління київського «ДемАльянсу» свого часу, який займався наглядом за збільшенням ролі локального самоврядування. Ми ще в 2016-му разом боролися проти скасування виборів до райрад. Є ще Мітя Гурин, Гео Лерос, Анна Бондар – у них вийшло гарне співробітництво в рамках комітету. Думаю, на рівні комітету зберемо ту версію закону, який буде прийматися.

Коли ми зможемо його побачити?

Думаю, найближчим часом.

У чому його принципові відмінності від чинного закону?

Зараз у нас є поради, виконкоми, КМДА. Якщо виписувати структуру їх діяльності, виходить жах з купою стрілок: один призначає, інший погоджує, третій управляє. Запитує четвертий. В результаті зрозуміти, хто за що несе відповідальність, не можна.

Це властиво не тільки для Києва.

Так, але завершення процесу децентралізації, як ми його бачимо, направлено на те, щоб спростити цю схему. Щоб було зрозуміло, звідки береться чиновник. Є рада, яку вибирають люди, є міський голова, якого також вибирають люди. Далі ми дискутуємо, звідки береться керівник виконкому – його призначає мер за погодженням з радою або сама рада.

Є розуміння, що для такої країни, як Україна, очільник міста – дуже завантажений персонаж сам по собі.

І він не може очолювати виконком.

Так. У нього багато представницьких функцій, політичної роботи. Йому важко займатися оперативним управлінням міста.

Ви десь запозичили таку модель управління або самі придумали?

Таку модель ми побачили в Європі.

Тобто, в Європі є міста, де міський голова не виконує безпосередньо виконавчі функції?

Це вже потрібно дивитися.

Зачекайте. Навіщо Кличко-то було чіпати, не зрозумію, якщо найближчим часом ви все одно подасте законопроект, що прибирає цей дуалізм?

Щоб відновити законність.

Андрій Богдан – керівник Офісу Президента, а не чиновник, який наділений функціями просити Кабмін когось звільняти або призначати.

Кабмін же якось порахував, що можна.

Новий – так. Старий брати участь в цій нісенітниці відмовився. Все-таки, чим вас не влаштовує Кличко? Просто тому що представник старої влади?

Є конкретні маркери, що таке стара влада. Це невиконання обіцянок, це займе дві години в дорозі зі Святошино до центру. Я ось так їжджу кожен день. А все тому, що один міст будується, і другий – будується. Один – на швидкісному трамваї, другий – на Шулявці.

Ми проводили дослідження по Києву перед виборами. Так ось, для киян болюче питання – величезна кількість новобудов. Людей з периферії, наприклад, турбує проблема вивезення сміття, хоча для Києва наче це вирішена проблема, і в центрі я сміття на вулицях не бачу.

Я вже мовчу про рівень місцевого самоврядування. 90% людей не знають, хто їхній депутат.

Взагалі не показник! 90% жителів України не знають, хто їхній депутат-мажоритарник від «Слуги народу».

«Ми навесні закінчимо децентралізацію. Потім будуть вибори»

Припустимо, ви приймаєте закон «Про столицю». Чи означає це, що після його прийняття відразу ж відбудуться вибори мера Києва і Київради?

Логічно, щоб так було. Але чи будуть вибори відразу після прийняття закону «Про столицю», ще треба дивитися. Є логіка загальної децентралізації, і вона теж повинна завершитися першими місцевими виборами.

Київ не змінює свою адміністративно-територіальну структуру, тут не створюють ОТГ.

Змінюється його статус відповідно до зміни Закону «Про столицю». Тому є підстави переобирати владу, як ви правильно говорите.

Значить, на сьогоднішній день ми чекаємо реакції ОП на рішення Кабміну по Кличка?

Я їх ще зі вчора не бачив. (Розмова відбулася 5 вересня, – ред.).

Їх – це Офіс Президента або Кабмін?

Кабмін зараз взагалі неможливо побачити. Вони зайняті входженням в кабінети. У мене в Раді це зайняло два тижні.

У чому проблема?

Апарати, які там, не те щоб старі, вони УльтраСтар.

Апарат – головна складова. І відповідь на питання про те, чи зможе нова людина цілком контролювати ситуацію.

Вони не розуміють наші швидкості, наші темпи, горизонт очікувань. Я три дні чекаю людину, яка приходить і каже, що в нього багато роботи. А мені потрібно, щоб він зробив її через годину.

Десь відбувається передача справ, а це завжди якісь хвости, недоробки.

З Кличко зрозуміло. Що з районними радами в Києві?

Дискутуються дві моделі. Навіть не дискутуються, а ми вже прийшли до рішення, але є нюанс за кількістю. За однією з версій, чим дрібніше райони, тим вище близькість районної влади до населення.

Тобто в масштабах країни ви скорочуєте кількість радий в п’ять разів, а в Києві робите навпаки?

Це різні історії. Збільшити кількість дрібних суб’єктів самоврядування в Києві – це ніби зробити ОТГ в рамках Києва. У них буде суб’єктність вище, ніж у існуючих райрад. Ми обговорюємо навіть наділення їх правом залишати собі, наприклад, частина якогось податку місцевого, того ж єдиного.

Логічно. Якщо цього не робити, вони не потрібні. І у них буде свій виконком?

Звичайно, вони повинні мати якийсь виконавчий орган.

Чи будуть переглядатися у вашому законопроекті межі Києва і спірні його території з областю?

Післязавтрашня тема. Зараз це буде колапс.

За логікою це завдання облради, але вона цим не займається. Питання знаходиться в підвішеному стані вже багато років.

Давайте ми навесні закінчимо децентралізацію. Потім будуть вибори …

«Вибори громад – завжди політизоване питання, на 200%»

Навіщо, не закінчивши децентралізацію, потрібно було займатися укрупненням міністерств, в тому числі і профільного Мінрегіонбуду? Це складний процес з точки зору внутрішніх чиновницьких процедур, на який піде не менше двох місяців.

Одне іншого не виключає. Щодо децентралізації – добра спадщина, про яку ми багато спілкувалися (з попередньою владою, – ред.) Але є питання.

Геннадій Зубко передавав справи?

Так. У нас ще в серпні була зустріч. Нам провели презентацію того, що зроблено (в рамках децентралізації, – ред.), що не зроблено. Зрозуміло, що не зробленого більше. Але в цілому стан досить робочий для завершення. Тому що перспективні плани в більшості внесені. Там, де їх немає, ОП поставив по своїй лінії завдання головам ОДА (де вони є), зробити їх. Тому з точки зору вертикалі Кабміну відповідальний за цей процес керівник ОДА. Облрада їх обговорює, стверджує, передає Кабміну. А фінальне рішення буде приймати Рада через закон про адміністративно-територіальний устрій. Тобто ми приймемо закон, в якому випишемо реально складу кожної громади в країні.

Кожній?

Кожній. Закон буде включати 24 розділи, по областям плюс Крим.

Тобто від планів скоротити кількість областей ваша команда відмовилася?

Думаю, це були не більше ніж міркування.

За результатами децентралізації в Україні повинні бути створені 1126 ОТГ. Поки створені лише 920. Решта будуть створені в примусовому порядку …

Я б уважніше ставився до термінів, оскільки слово «примусово» викликає у людей негативну реакцію.

Звідки взагалі взялася ця тема «добровільно / примусово»? У Конституції написано, що все проходить добровільно.

Ваші попередники називали це примусової децентралізацією.

Це невдалий варіант.

Децентралізація йде з 2014-го року і знаходиться на стадії інтенсифікації створення громад. У 90 районах вони не створені. Ви впевнені, що за півроку вдасться їх створити?

Ми йдемо від логіки примусово / добровільно і переходимо до логіки створення адміністративно-територіального устрою. І його утвердження.

Якщо не завершиться децентралізація – не буде фактично виборів. Як змусити залишилися райони об’єднатися?

Прийняти закон, обов’язковий для виконання.

Тобто ви замість них випишете кордони ОТГ?

Не замість них. Ми ж будемо брати це не з голови, а на підставі перспективного плану, який вони повинні були обговорювати. Є ще міжвідомчі комісії з децентралізації, які створювалися за активної участі західних партнерів. Вони реально робочі, більш робочі, ніж облради і їх комісії. Тому що в облраді будь-яка децентралізація впиралася завжди в політику: «відріж мені це село, приєднай це»; «Зробіть таку-то громаду, а не іншу, інакше ми не виграємо вибори».

Я займався громадами як політтехнолог і консультант з 2015 року. Я бачив, як все відбувається зсередини, і вибори громад – завжди політизоване питання, на 200%. Все впиралося в логіку мислення і традицій місцевих еліт, того, як вони бачать своє політичне майбутнє.

Чому забуксувала тема з укрупненням району, адже вона була прописана ще в 2014 році? Через опір місцевих еліт! Яким їм бути в рамках реформи? Треба або злитися в одну громаду, що неможливо, тому що починаються війни. Або вибиратися в громади?

Є ще проблема: багатьом призначеним з РДА людям важко обиратися. Бо одна справа, коли тебе призначив президент, фактично делегував повноваження, інша – коли вибирають люди. А якщо район депресивний, і ти в ньому нічого не робив, витримати конкуренцію з головою сільради або центром ОТГ дуже важко.

«Ми пропонуємо невеликим або апріорі дотаційним громадам приєднуватися до сусідніх, більш великим»

Скільки ви районів хочете залишити?

Близько ста.

Як бути з системою районних лікарень, системою ДСНС? Всі вони прив’язані до сьогоднішнього поділу на райони.

Є адмінреформа, є територіальна, а є секторальна децентралізація. У районах залишиться вся секторальна система. Ми схиляємося до того, що район перестане бути рівнем делегування повноважень. Це питання, звичайно, ще обговорюється, оскільки є різні думки, але більшість в команді схиляється до того, що на рівні району не буде обраної влади. Це буде хаб для секторальних речей, яких немає сенсу або нерентабельно надавати громаді. Базові речі – освіта, медицина, первинка і, коли гроші з’являться, наполовину вторинка – повинні залишатися в громаді. Наприклад, громади можуть запросити в великий, наприклад, ФАП якогось профільного лікаря.

Ніяка громада не потягне повноцінну районну лікарню.

Ні, але міські громади, наприклад, потягнуть. Ми повинні в ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг, – ред.) вбудувати велику частину послуг, які зараз в райцентрі, віддати соцзабез, частково податки. Тобто ЦНАП, на нашу думку, не дороблений. Ми хочемо, щоб він реально був центром всіх можливих послуг, що надаються.

Але при цьому вони залишаться на рівні макрорайонів, правильно? Тобто зараз людині треба їхати 20 км, щоб зробити новий паспорт, а по закінченню реформи – 80 км?

Це все повинно бути в ЦНАП за місцем, а в район доведеться їхати раз на півроку за якоюсь суперпослугою. До цього ми повинні прийти. Зрозуміло, що не завтра і не відразу, але план такий.

Чому на рівні макрорайону немає виборного органу?

А навколо чого їм обиратися? Їх квота – область.

Облрада залишається?

Звичайно. Це ж соціально-економічний розвиток регіону, це стратегія, це юрисдикція.

Все-таки, що буде з лікарнями? Зараз вони є в кожному райцентрі.

Вони передаються ОТГ.

Сьогодні лікарня обслуговує цілий район, а коли перейде в ОТГ, то частина людей залишаться без вторинної медичної допомоги тільки з ФАПами, тому що лікарні містить сусіднє ОТГ?

Потрібно сідати з медиками, з освітяни та опрацьовувати ці питання.

Але ОТГ не потягне утримання лікарні, на яку раніше скидався весь район.

Думаю, при правильному перерозподілі вирівнюючих дотацій і всього іншого, потягне.

І як фінансування буде здійснюватися на рівні громади?

Там не буде адміністрації, там будуть ЦОВВ (центральний органи виконавчої влади, – ред.). Все, що стосується ЦОВВок, залишається у них, бюджет, вертикальний, з Києва. Тому що в громадах ЦОВВок немає, є сервіси в ЦНАП з ними пов’язані. Тобто ЦОВВка сидить в районі, але в громаді у неї є умовний інспектор соцзабезу, який живе всередині громади, видає довідки, а звітує району і там же отримує зарплату.

Правоохоронна і судова система? Що робити з районної поліцією, прокуратурою і судами, якщо райони укрупнюються?

Про це потрібно говорити з секторальними фахівцями.

Якщо не синхронізувати це – буде хаос.

Ми думаємо про це. Хочемо узгодити деталі по всіх вертикалях – з новим Кабміном, з соцзабезом, з прокуратурою.

Навіщо було блокувати кошти Державного фонду регіонального розвитку, якщо це одне з джерел фінансування регіонів? Через нього в регіони зайшли, якщо не помиляюся, 25 млрд гривень, фінансуються 1200 проектів.

У нас принципова позиція по ГФРР – усунути корупційні ризики. Для цього необхідно ввести кілька запобіжників. Наприклад, прибрати депутатів з конкурсних комісій (які займаються відбором проектів, – ред.).

Виділення Кабміном депутатам-мажоритарникам грошей на округи не містить корупційних ризиків? Подібна практика буде продовжена?

Це робилося через соц-економ (програму соціально-економічного розвитку, – ред.). Через Фонд регіонального розвитку не можна фінансувати щось не пов’язане з розвитком.

Ми проти соц-економ. Про це сказав президент на нараді. Про це неодноразово говорив прем’єр. Потрібні якісь інші механізми вирішення цього питання без корупційної складової, і фінансова децентралізація буде цьому сприяти.

Ще одне джерело потенційних фінансових надходжень для ОТГ – земля з суміжних територій, навколо чого багато суперечок. Як їх вирішувати?

Думаю, всі ці нюанси буде враховувати земельна реформа. Зараз я вам про землю мало що скажу.

Дві третини ОТГ дотаційні. Що з цим робити?

Під час обговорення варіанту нового адміністративно-територіального устрою (і закону відповідно) ми пропонуємо невеликим або апріорі дотаційним громадам приєднуватися до сусідніх, більш великих.

Якщо ті проти?

Ми вже говорили про те, що держава більше не може чекати. Значить, питання буде вирішуватися адміністративно-територіальним устроєм.

Аутсайдером по децентралізації є Закарпаття. Там найнижче покриття ОТГ по країні.

Зараз там новий голова ОДА, перспективний план вже активно робиться.

Але проблема глибше – в проживанні поруч кількох етнічних груп.

У Закарпатті є можливість зробити змішану громаду.

Це не буде сприяти виникненню міжетнічних конфліктів або прояву сепаратизму?

Ні. У них же обмежені можливості. Вони не зможуть приймати рішення, пов’язані з територіальним устроєм.

Проте, об’єднавшись, вони можуть стати силою, з якою Київ не зможе не рахуватися.

Один із пріоритетів, теж озвучених президентом, це перезавантаження взагалі регіональної політики в рамках децентралізації. У планах – обговорення принципово нової концепції на найближчі п’ять років.

Регіональна політики на рівні держави – повинна на місцях реалізовуватися, як турбота про людей, забезпечення їх запитів знизу. Створювати робочі місця, впроваджувати якісь об’єднуючі речі. Якщо ми впроваджуємо справедливість по всій країні, вона повинна спускатися на всі рівні.

«Місцеві еліти все ще мислять категоріями, що можна спробувати вирішити і домовитися»

По правді, пошук справедливості, який президент демонструє в регіональних поїздках, дуже скидається на постановку – розрахований на красиву картинку для камер. Взяти хоча б історію з Андрієм Іванчуком і ремонтом доріг в Коломиї.

Але при цьому є така історія, наприклад, що місцеві еліти просять нас не приїжджати в їх регіони. Вони все ще мислять категоріями, що можна спробувати вирішити і домовитися.

Я так розумію, коли ви їдете в регіони, вже знаєте, кого будете засуджувати? Іванчук – тому підтвердження.

Я не займаюся поїздками так глибоко. Але те, що президент робить в рамках своїх повноважень, змушує багатьох ворушитися. Система відновлення справедливості повинна бути комплексною.

Коли президент говорить меру міста продай, мовляв, свою «Тойоту» і заплати борг за опалення – це якась дивна справедливість. Революційна. 1917-й рік.

Якщо буде якісна регіональна політика, подібні тенденції будуть зменшуватися.

Перезавантаження регіональної політики запланована на наступний рік?

Думаю що так.

І «Слуга народу» сподівається повторити свій феноменальний успіх на парламентських виборах в умовах всієї країни?

Ми завжди ставимо собі високі цілі.

Кандидатів на міста-мільйонники, мабуть, уже доглядаєте?

У зв’язку з активним стартом парламенту і Кабміну це питання трохи відсунуть на другий план. Немає проблеми зібрати, є проблема вибрати – занадто багато бажаючих.

Головне, щоб не було такої проблеми, як на парламентських, коли брали всіх підряд.

Та ні.

Мер великого міста – Києва, Харкова, Одеси – він повинен бути більше політиком чи господарем?

Для столиці, напевно, більше політиком. Для мільйонника важливіше політичний елемент. Взяти хоча б Одесу, Харків, Дніпро – там справжній будівельний бум, і тут важливо вміти відстоювати свої інтереси, оскільки для менших міст вони є орієнтиром, вождем.

Буквально з перших ваших кроків при владі почалася атака на Віталія Кличка, на Бориса Філатова. І це виглядало як наступ на децентралізацію.

В даному випадку ми виступали не проти самої системи, а проти конкретних персоналій, які асоціюються, в тому числі, з неправильним використанням ресурсів.

Є більш одіозні мери, наприклад, Геннадій Кернес або Геннадій Труханов, але атак на них не спостерігається.

Наші депутати вже почали роботу з Геннадієм Трухановим, був випадок через шлагбаума, який закриває проїзд (перед спуском на 13-й станції Фонтану, – ред.).

По всьому фронту атакуєте?

Що значить атакуємо? Виконуємо те, що люди просять.

«Гарант Конституції – повинен бути в одній зв’язці з префектом, який теж міні-гарант»

Ваші попередники не могли до кінця визначитися, кого повинні представляти перфекти – президента або уряд.

Я тут вас поки теж не порадую. Ми ще не визначилися. Але у них є дві головні функції – контрольна, щоб зупиняти рішення, і координаційна. Якщо ми говоримо про координацію ЦОВВок, тут важко піти від виконавчої влади. Президент за Конституцією не є частиною виконавчої влади. Але як гарант Конституції – повинен бути в одній зв’язці з префектом, який теж міні-гарант Основного закону.

І в той же час повинен бути підзвітний Кабміну. Як бути?

Ось і вирішуємо. Збираємо всіх, хто працював над цим питанням раніше. Кожного слухаємо, у кожного по три версії. Шукаємо модель, яка буде максимально збалансованою.

Для введення інституту префектів потрібні зміни до Конституції. Ви готові на цій сесії – фактично до лютого, початку наступної сесії – напрацювати необхідні законопроекти?

А чого до лютого? У лютому за них (префекти, – ред.) треба вже голосувати.

Є процедура внесення змін до Конституції: потрібно 226 в першому читанні, далі законопроект направляється на розгляд Конституційного суду. А прийняття в цілому повинно бути 300 голосами на наступній сесії.

Яка починається в перший вівторок лютого. Який у вас таймлайн? Ви займаєтеся Києвом, потім префектами або як?

Я ж не всі один роблю. Є команда. Хтось займається одним, хтось іншим. Ми не з нуля починаємо, по всьому є напрацювання.

Якщо ви збираєтеся приймати новий закон «Про столицю» найближчим часом, де повинні бути, виписані префекти, в тому числі, значить, концепцію потрібно затвердити до цього?

Логічно.

Крім питання про префекта також дискутується питання про старост, про те, хто їх повинен вибирати.

Є дві моделі. В одній – село вибирає старосту і половину або чверть депутатів до ради громади. І рада громади представляє інтереси не конкретного села, а всієї території. Через це інтереси території можуть не збігатися з інтересами конкретного села. Виходить конфлікт.

Інша модель – призначати їх рішенням виконкому, тоді в селі їх будуть менше сприймати, тому що людина не обраний, а призначений. Але система влади буде краще працювати.

«Через п’ять років прийде новий президент»

Вам не здається, що ви перекрутили волю людей? Навряд чи вони голосували за те, щоб Верховна Рада монобільшістю з перших же днів розширила повноваження президента.

Це які, наприклад?

Наприклад, право створювати регуляторні органи, на зразок НКРЕКП.

Ми просто фіксуємо те, що є.

НКРЕКП- особистий інтерес Ігоря Коломойського, у якого є намір посунути Рината Ахметова на ринку електроенергії.

Я бачив журналістські розслідування на цю тему.

При чому тут розслідування? Коломойський прямим текстом в інтерв’ю говорить про те, що його цікавить ринок енергетики. Він хоче на нього впливати і розуміє, як це робити.

Я такого не читав.

По-перше, не вірю. По-друге, якщо ви не читали, ще не означає, що цього не писали. Посилення функції президента замість вибудовування балансу по лінії парламент-президент з урахуванням монобільшості в Раді породжує загрозу.

Ми це не під себе робимо. Через п’ять років прийде новий президент.

Думаєте, Зеленський не передумає йти після першого терміну?

Я цитую те, що було сказано президентом.

Чи візьмемо скорочення кількості депутатів до 300. В інтерв’ю, Руслан Стефанчук стверджував, що перш ніж впроваджувати цю норму, необхідно провести перепис населення. І раптом ви голосуєте відповідний законопроект в першому читанні, природно, без перепису.

Потрібні зміни. Немає часу чекати.

Причому тут не / чекати? Я про те, що ідеолог вашої політсили спершу заявляє одне, а потім ви робите якісно інше. Де послідовність? Логіка? Скорочення кількості депутатів до 300 якось принципово змінить ситуацію в країні?

У майбутньому так.

Яким чином? Що це змінює для рядового громадянина?

Якість роботи Ради.

Збільшуючи дистанцію між виборцем і депутатом?

Вона не збільшується.

У липні Верховна Рада прийняла новий Виборчий кодекс з відкритими списками і скасуванням мажоритарки. Але сама процедура відкритих списків прописана неоднозначно і породжує ризики на майбутнє

У мене багато питань до цієї процедури. Не думаю, що ми будемо радикально цю систему міняти. Але її точно потрібно спрощувати, щоб вона стала більш зрозумілою.

Ви збираєтеся переглядати Виборчий кодекс?

Положення, які не відповідатимуть внесеним до Конституції змін, будемо переглядати. (14 вересня президент Володимир Зеленський ветував Виборчий кодекс, прийнятий 11 липня 2019 року попереднім складом парламенту)

«Люди повинні мати можливість розпоряджатися своєю власністю. І землею, в тому числі»

Ринок землі. Є інформація, яка базується на ваших внутрішніх вимірах, що як тільки депутати-мажоритарники зачіпають тему відкриття ринку землі, їхні рейтинги починають падати. У зв’язку з цим на виборах центральний штаб заборонив їм торкатися цієї теми.

На нараді, яка була в понеділок, наступним кроком після розробки реформи було пояснити людям, що нічого поганого вона не принесе.

І як ви збираєтеся це робити, якщо «журналісти для спілкування з суспільством вам не потрібні»?

Використовувати різні засоби.

Наприклад? Поділіться. Будете бабусі в селі через YouTube розповідати про ринок землі?

Це питання більше до комунікаційників.

Я і задаю його вам. Як ви донесете людям інформацію, обходячи традиційні ЗМІ – ТБ, радіо, пресу?

А чому обходячи? Коли я виходжу із залу засідань, мене чекають 50 журналістів.

Тобто, заява про непотрібність ЗМІ – особиста думка Андрія Богдана?

Все, що кожен з нас говорить – це особиста думка.

Серйозно ?! Меседжі глави Офісу президента тепер потрібно сприймати не як політичну позицію, а як персональну думку?

Є Офіс президента, він веде свою комунікаційну роботу. Верховна Рада – свою, фракція – свою, партія – свою. Зрозуміло, що ми одна команда, але інтенсивність спілкування з журналістами у нас різна. Депутати – з точки зору публічної політики – несуть на собі відповідальність пояснювати людям, що відбувається, що ми збираємося робити і як.

Так у вас є розуміння, як пояснювати людям, що ринок землі безпечний і потрібен?

На жаль, влада всі ці роки сильно спекулювала на цю тему.

У команді немає протиріч щодо того, чи треба це робити і як швидко?

Це предмет найглибшої дискусії, починаючи з поїзда (мається на увазі поїздка депутатів до Трускавця на навчання, – ред.).

Значить, є ті, хто вважає, що з продажем землі потрібно почекати?

Є багато різних думок. І по таймінгу, і за способами, і за комунікацією.

Готової концепції немає?

Вона є.

Президент, нагадаю, вважає, що ринок землі має запрацювати з наступного року.

Так є таке.

А ваша особиста думка з цього приводу?

Я думаю, що люди повинні мати можливість розпоряджатися своєю власністю. І землею, в тому числі.

Мені подобається метафора, почута від одного бізнесмена, який сказав, що продавати зараз землю, все одно, що міняти золото на хліб під час голоду. Можливо, є сенс почекати, щоб економіка пішла вгору, і вартість землі зросла?

Потрібно дивитися комплексно. Той пакет, який ми обговорюємо і будемо приймати найближчим часом, теж дасть економічне зростання. Сам по собі.

А ви наберете достатньо голосів? Земля – ​​питання, яке може розколоти фракцію або привести до появи внутрішньої опозиції.

Той невеликий досвід життя фракції, який є …

Зараз ви зберете голоси під що завгодно, це не рахується.

Тут важливі принципи, які закладаються вже зараз. І один з цих принципів – відкритість в спілкуванні з президентом. Думаю, додасться ще Олексій Гончарук. Коли є можливість задати питання, отримати відповідь і почути аргументацію, чому так … Зустрічі з президентом не монологічні. Там звучать питання і відповіді на них.

Чи готові ви до того, що запуском ринку землі ви вб’єте свій політичний рейтинг?

Багато хто в команді не через політичну кар’єру.

Апетит приходить під час їжі.

Я поки цього не відчуваю.

Так чи інакше, ви стали політиками. Жага народної любові – природа політичної діяльності.

Наш лідер має народну любов як артист. Я працював бізнес-тренером, мене теж любили багато людей. У мене 4,5 тисячі друзів у фейсбуці, і для мене це був великий показник. Зараз же дуже багато людей в Фейсбуці хочуть комунікувати зі мною особисто, але я не впевнений, що це корисно для мене, я і так не встигаю робити те, що повинен.

1 коментар
  1. А от ,що в Новіку буде, хто новий прийде? Питаннячко? До весни, що там часу залишилось…

Додати коментар


Погляд

Селянин ніколи не зможе купити свою землю, оскільки цього не передбачає вибудована олігархатом система
Уся історія з продажем землі в Україні мене відсилає до племені манахатта. Воно за 60 гульденів (еквівалент декільком срібним брязкальцям) продало свою землю…” Все було ...

Новини

22 жовтня, Вівторок
23:53
Кабмін оприлюднив зміни до закону: отримати субсидії стане важче
22:36
У Лисичанську оголошено надзвичайний стан через відсутність води
21:50
«З тієї ями, яка утворилася на Волиньвугіллі, ми повинні вийти» – Юрків 3
20:42
У Старовижівському районі підприємець постачав м’ясо у дитсадки без відповідних документів
20:14
Проєкт нововолинського молодіжного центру став кращою місцевою громадською ініціативою України 1
19:46
Науковці з Києва досліджуватимуть проблему обміління Світязя 1
19:21
Мешканцю Рожища, який до смерті побив свою матір, присудили дев’ять років тюрми
18:52
У Норвегії чоловік зі зброєю викрав автомобіль швидкої та збив на ньому кілька людей
18:20
На Полтавщині депутат районної ради вистрелив собі у голову з рушниці
17:45
У будинку лучанина знайшли гранату та набої
17:17
Нагородили волонтерів «Володимир-Волинського маскувального батальйону»: одного відзначив Президент України
16:43
Нововолинські «авантюристи» привезли нагороди з театрального фестивалю «Комора»
16:17
Рябошапка створив департамент ГПУ зі справ Майдану
15:39
Стало відомо, коли у Володимирі-Волинському розпочнуть повноцінний опалювальний сезон
15:14
Військові 14-ї ОМБР у зоні ООС показали свою чотирилапу улюбленицю
14:43
У Володимирі-Волинському обікрали офіс
14:10
У Ковелі на «зебрі» автомобіль збив 6-річного хлопчика
13:37
Камера зафіксувала обличчя злодія, що вкрав гаманець у магазині Володимира-Волинського
13:05
Двоє чоловіків у Горохові пилками перерізали високовольтну опору
12:40
Знайшли повішеним чоловіка у Володимир-Волинському районі
Усі новини

Погода у Нововолинську та Володимирі