<

Оксана Пилип’юк: “В американських університетах зазвичай вибирають не професію, а напрям навчання і окремі предмети”

Цей запис опубліковано більш як рік тому
08:38 | 8.05.2018 / Інтерв'ю /
Перегляди
4
/ Коментарі відсутні

Університет Minerva Progect – це освітній стартап, у якому немає звичайних лекцій та екзаменів. Навчання у ньому відбувається виключно у форматі онлайн, а вивчають на них не традиційні академічні дисципліни, а отримують найновіші знання і міждисциплінарні навички, які знадобляться у реальному житті.

Поза тим, що у студентів немає необхідності працювати в аудиторіях, всі вони мешкають в одному місті. На першому курсі – у Сан-Франциско, а далі що півроку змінюють міста і країни, заглиблюючись у соціальні і культурні традиції Кореї, Індії, Аргентини, Німеччини і Великобританії, – пише Слово правди.

Новий університет в Сан-Франциско, заснований американським інноватором Беном Нельсоном, за популярністю перегнав «динозаврів» «Ліги Плюща» – Гарвард та Йєль: у 2016 році вступний конкурс у ньому складав 52 особи на місце. Вторік випускниця гімназії імені Олександра Цинкаловського володимирчанка Оксана Пилип’юк стала студенткою цього закладу, до якого прагнуть потрапити найпрогресивніша молодь світу. Ексклюзивно для «Молодіжної тусовки» вона поділилася враженнями від навчання в «університеті майбутнього» і життя в американському мегаполісі.

   – Оксано, яку ти  професію здобуваєш і які предмети вивчаєш?

– В американських університетах зазвичай вибирають не професію, а напрям навчання і окремі предмети, а вже потім шукають роботу, під яку освіта підходить. Таким чином в нас набагато більше свободи з вибором фаху. Я ще точно не визначилась із напрямком, але швидше за все обиратиму Соціальні науки та Бізнес.

   – Проект Мінерва відомий як перший університет, у якому переважає онлайн-навчання. То як саме організований ваш  навчальний процес?

– Усі студенти першого року беруть однакові предмети: Formal Analyses – Формальний Аналіз (кодування, статистика, математика, загалом аналітичні навички), Emperical Analyses – Емпіричний Аналіз (науки та наукові методи аналізу інформації), Mutimodal Communications – Мультимодальні Комунікації (як ефективно використовувати мову, аналіз звукових та візуальних елементів в комунікативних засобах) та Complex Systems – Комплексні Системи (дуже оригінальний предмет, який ніде не викладають, схожий на суміш психології та науки про те, як люди себе поводять в соціальних групах).

Заняття відбуваються з понеділка по четвер, по два уроки тривалістю 90 хвилин кожного ранку. Вони проводяться онлайн на спеціальній платформі.

Зазвичай класи дуже маленькі, по 16-18 людей, і один професор. Кожен урок, як мінімум, має опитування на початку, про матеріал з домашнього завдання, і в кінці про вивчений матеріал в класі. Уроки дуже інтенсивні, і майже неможливо втратити увагу, в будь-який момент викладач може задати питання на яке треба відповісти, або прокоментувати попередню відповідь однокласника.

Але зазвичай підготовка до уроків забирає досить багато часу, адже перед кожним заняттям нам дають список книг, статей і відео, які треба прочитати. Все залежить від предмета, але зазвичай на підготовку йде близько двох-трьох годин. Хоча завдання ці теж дуже цікаві. Наприклад, у першому семестрі нам задали  прочитати “Мислення швидке й повільне” Даніела Канемана, і вона стала моєю улюбленою науковою книжкою.

Також для кожного предмету треба здати 3 проекти за семестр. Вони бувають дуже різні: наукові роботи; відео, де треба застосувати засоби когнітивного переконання; створити код для розрахування статистики; есе і так далі. Деякі проекти називаються LBA (Location Based Assignment), для яких нам треба взаємодіяти з містом, в якому ми живемо. Наприклад, в одному з проектів я зняла рекламне відео для району, в якому я живу, і також провела опитування місцевих жителів про їхню думку про проблеми Ноб Хілу. Також, є один основний проект, над яким ми працюємо цілий рік. Я співпрацювала з місцевим музеєм The Exploratorium, над розробкою дизайну одного експонату.

Загалом, студенти Мінерви мають багато свободи в тому, що вони самі вибирають, як вони хочуть вчитися, над якими проектами вони працюють і як проводять час поза заняттями. З професорами ми зустрічаємось наживо дуже рідко, бо більшість з них живуть поза межами штату. Але в мене дуже теплі стосунки з ними, адже ми дізнаємося багато про особисте життя (наприклад, деякі професори на заняттях знайомлять нас зі своїми котами та дітьми), і також у них є додаткові уроки, до яких будь-хто зі студентів може приєднатися і запитати про матеріал чи про життя.

   – Які загалом враження від університету? Що найбільше вразило, здивувало, сподобалося? Чи є речі, які не дуже подобаються?

– Найбільше мені сподобалися люди, з якими я тут живу. Я ніколи не відчувала більше підтримки від такої великої групи людей, однокласників та працівників університету. Також подобається те, як нам дають ресурси та час дізнатися більше місто та людей, які тут живуть і працюють, через різні заходи та проекти.

Найважчим стало поєднування навчання і особистого життя. Зазвичай в університетах студентів забезпечують проживанням, їжею, бібліотеками та іншими ресурсами, які нам треба знайти самостійно. Ми всі живемо разом в резиденції, але майже у кожного є робота, особисті захоплення, та багато навчання. Також  дуже цікаво, як учні з майже 60 країн живуть разом, адже ми дізнаємося про різні культури, але також маємо звикнути до різниці між культурними нормами.

   – Як облаштовано ваш побут, які умови життя?

– Мій клас (а це приблизно 200 людей) живе в двох резиденціях. Умови в резиденціях приблизно як у звичайних гуртожитках – в багатьох кімната на двох, ванни, є спільні кухня, пральня. Проживання в Сан Франциско дуже дороге, але нас також забезпечують робою, тому жити тут реально.

   – Чи займаєшся чимось, крім навчання (захоплення, хобі)? Як відпочиваєш у вільний час?

– За останній рік в мене з’явилося багато нових захоплень. Напевно, це через кількість цікавих заходів у місті. Я завжди любила малювати, але зараз у вільний від навчання час я стараюся якнайбільше часу проводити,  гуляючи по Сан-Франциско, відвідую конференції та волонтерю. Готування їжі тут теж стало для багатьох студентів захопленням або способом відволіктися від роботи, тому я вирішила навчитися готувати страви з різних країн. Всі студенти мають якісь свої хобі, і зазвичай вони кличуть друзів приєднатися, тому мені вдалося спробувати багато нового: гра на музичних інструментах, створення вебсайтів, нічні походи, арт-марафони, і  навіть йога.

   – Чи  є в університеті інші студенти з України? Що твої однокурсники знають про Україну, як її сприймають?

– Так, в моєму році є ще три дівчини з України: Іванна, Віолетта та Олександра. Зазвичай мої одногрупники знають про Україну, і завжди цікавляться про культуру та звичаї країни. На початку березня ми з дівчатами зробили презентацію про Україну, де ми розповідали про звичаї, традиції, свята, особливості українського менталітету і нагодували всіх варениками та борщем 🙂

Україну зазвичай бачать як маленьку країну в Європі, де постійно йде сніг і всі люди мають блакитні очі і світле волосся. Звичайно ж, це стереотипи, і я стараюся їх розвіяти, але іноді ми навіть жартуємо те, що Україна майже як Скандинавія і українці не виживуть в умовах сонця в Індії через рік.

   – Чи важко було тобі після невеликого Володимира адаптуватися до величезного Сан-Франциско?

– Так, спочатку було трохи важко звикнути до ритму і шуму міста. Але Сан Франциско дуже відрізняється від інших мегаполісів. По-перше, місто порівняно маленьке за розміром, і населення лише близько 900 тисяч. На відміну від решти американських міст, тут добре розвинений громадський транспорт, і місто не надто розтягнуте, тому можна ходити пішки.

Але найголовніше – це атмосфера. Не дарма кажуть, що Сан Франциско – це окремий світ. Тут життя спрямоване на технологічний прогрес. Воно дуже різноманітне. Тут є найбільший China Town в світі, відразу поряд Financial Disctrict (Фінансовий район) зі скляними хмарочосами і тисячами офісів. Трохи далі the Mission – латиноамериканський район з одним із найпопулярніших парків Dolores park. Є океан, величезний Golden Gate Park, сотні туристичних атракціонів та найкращих галерей і музеїв. Загалом, тут просто ніколи не нудно.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *