Микола Савельєв: “Впродовж останніх двох десятків років конкурс на будь-яку спеціальність не опускався нижче 1,8 чоловіка на місце”

14:35 | 6.06.2018 / Рубрика: Інтерв'ю / Прокоментуй!

Микола Савельєв вже тричі поспіль обирається директором Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені А.Ю. Кримського. Нещодавно Савельєв отримав науковий ступінь кандидата педагогічних наук. На фоні реформ у професійно-технічній освіті, журналісти інтернет-видання “БУГ” поцікавилися, які зміни чекають на популярний у Володимирі-Волинському навчальний заклад.

– Що змінилось у коледжі за останніх три роки?

– Найголовнішою зміною, як на мене, стало покращення матеріально-технічної бази. Візуалізація навчального процесу набуває найширшого використання у роботі нашого навчального закладу. Завдяки підтримці Ігоря Гузя, який сприяв виділенню для нашого навчального закладу фінансування закупівлі мультимедійного обладнання, у 21 аудиторії вже облаштовується кабінет для підготовки майбутніх вчителів, яким працювати в нових умовах – за програмою Нової української школи.

У більшості інших кабінетах також встановлено або мультимедійні проектори, або широкоформатні плазмові панелі, щоб наші викладачі могли використовувати свої електронні напрацювання для якіснішого навчання студентів. Крім того у нещодавно затверджених нових умовах ліцензування, ВНЗ, який претендує на підготовку молодших бакалаврів, має мати згадане обладнання у кожній другій аудиторії. Ми до цього вже майже готові і це, напевно, найразючіша різниця за останніх 3 роки.

– Які спеціальності є найбільш популярними у коледжі, на Вашу думку?

– Кожного року ми слідкуємо за динамікою подання документів у коледж. Впродовж останніх трьох років найбільшою популярністю користується «Дошкільна освіта». Минулого року, наприклад, конкурс складав майже 3 чоловіка на місце. У зв’язку із цим саме місця цієї спеціальності заповнюються першими. На мою думку це, окрім високої якості підготовки, пов’язано із тим, що, завдяки створенню ОТГ, вони всі відкривають в себе садочки. Тобто якщо раніше у селах садочків не було, то зараз їх стає все більше і більше, і відповідно постає питання забезпечення кадрами. За теперішніми нормативами біля кожної дошкільної групи має бути, як мінімум, 3 працівники. Відповідно, якщо говорити про частку працевлаштування, то саме на серед випускників «Дошкільної освіти» в нас вона найвища – близько 100%.

– Чи існує можливість того, що якісь менш популярні спеціальності скасують?

– Говорити про те, що в нас є непопулярні спеціальності немає підстав. Впродовж останніх двох десятків років конкурс на будь-яку з ліцензованих у коледжі спеціальностей не опускався нижче 1,8 чоловіка на місце. Тобто, якщо інші навчальні заклади не можуть похизуватися тим, що вони заповнюють повністю ліцензований обсяг, то ми його закриваємо на 100%. Якщо держава нам дозволяє набирати 9 груп щороку, ми набираємо 9 груп щороку. Причому як на бюджетні, так і на платні місця. Якщо говорити про загальнодержавну тенденцію підготовки «молодшого спеціаліста», то тут майбутнє є досить туманним.

Маю право це стверджувати, бо брав участь у розробці Концепції розвитку педагогічної освіти в Україні і був присутній на відкритому засіданні комітету Верховної Ради з питань освіти і науки, де було озвучене бачення міністерства саме долі, яку можновладці приготували для «молодшого спеціаліста». Я радий, що нашим народним обранцям вистачило здорового глузду не приймати Концепцію у редакції МОН, тому говорити про якійсь загрози передчасно. Проте, головною задачею, яка на сьогоднішній день стоїть перед коледжами – це ліцензування підготовки молодшого бакалавра. Ми активно працюємо у цьому напрямку.

Нині у нас вже працюють четверо кандидатів наук. З нового навчального року до викладання у коледжі будуть залучені ще троє науковців, які погодилися перейти на роботу в наш навчальний заклад на постійній основі. За умови виконання цих планів, я впевнений, що в наступному році ми ліцензуємо молодшого бакалавра за як мінімум трьома спеціальностями.

– Цікавить дуже багатьох студентів, за чиєї ініціативи було створено спеціальність «Діловодство»?

– Ініціаторів, напевно що, було багато. Можна сказати, що в першу чергу поява цієї спеціальності завдячує тенденціям розвитку освіти, що панували у 2006-2007 роках. Тоді у проекті нового Закону «Про вищу освіту» був закладений кількісний показник, що вищим навчальним закладом міг вважатися виключно той, в якому навчається 1000 і більше студентів. Відповідно на той момент у нас не було такої кількості студентів. Ми довго перебирали, яку спеціальність відкрити і «Діловодство», хоч і не відносилося до педагогічного напрямку, нас дуже зацікавила.

Чинний навчальний план цієї спеціальності містив найкращі компетенції для підготовки молодої людини для життя у сучасному світі. І запорукою цьому – три великі блоки: суттєва мовна підготовка – українська і дві іноземні; другий блок – правова підготовка і третій – комп’ютерна. Ці три складові частини дозволять випускнику виконувати дуже широкий спектр функцій, навіть якщо вони не будуть безпосередньо пов’язані із фахом референта чи секретаря керівника.

– Триває освітня реформа, яка перспектива у нашого навчального закладу?

– Відповідаючи на попереднє запитання я перспективу більш-менш окреслив, що ми робимо і що плануємо зробити у цьому напрямку. Єдине, що можу додати, на сьогодні ми активно працюємо саме з підготовки фахівців для Нової української школи, про обладнання, яке ми встановимо я вже казав і літом, найімовірніше, у наших викладачів відпустки не буде. Тому, що вони будуть якраз розробляти нові навчальні плани і програми, за якими ми маємо готувати четвертокурсників наступного року навчання для того, щоб вони без ніякого зламу, без ніякої додаткової адаптації відразу могли стати і працювати за програмою НУШ. Це наша головна задача і ми спробуємо її реалізувати.

– Чи вистачає освітньої субвенції?

– По-перше, варто сказати, що освітню субвенцію ми почали отримувати лише з цього року. Попередні роки фінансування як шкільної підготовки, так і спеціальної відбувалось лише з обласного бюджету. Цьогорічний Закон «Про бюджет на 2018 рік» вперше включив коледжі у фінансування за програмою державної освітньої субвенції. Тобто чверть навчальних годин фінансуються з цією субвенції і призначених на 2018 рік обсягів нам повністю вистачає. Фахова ж підготовка оплачується за рахунок обласного бюджету.

Бюджетних призначень нам достатньо, але не те, що непокоїть, а просто жахливо нервує той самий закон, який спростив утримання наших навчальних закладів для області, заклав нерівність між викладачами. Тобто, викладач, який викладає загальноосвітній предмет отримує заробітну плату на один розряд вищу, ніж той, який викладає спеціальні предмет. Якщо викладач викладає і ті предмети, і інші, як наприклад я викладаю і загальноосвітню математику і вищу математику, яка відноситься до спеціальних дисциплін, то оплата відрізняється за розрядами. Більше того, доплата за престижність педагогічної праці відмінна також на 5 %.

Шкільні предмети більш престижно викладати ніж спеціальні. Що ми не робили, куди ми не звертались, до кого не писали, всі посміхаються і кажуть: «Ну Ви ж розумієте, що це в державних мірках мільярди?». Ні, я не розумію, чому в учительській, сидячи за одним столом, п’ючи каву, викладач має бути більш «престижним» по відношенню до іншого, який сидить поряд. Атестацію розумію, доплату за якісь там важкі спеціальні предмети чи там ще якісь теж розумію, але коли одна й та сама математика для двох різних викладачів оплачується по-різному – це нонсенс.

– Як Ви роз’яснюєте такі моменти в своєму колективі?

– Люди з розумінням сприймають. Це ж не те, що там Савельєв придумав, це загальнодержавна ситуація, в інших навчальних закладах вона така сама. Тому кажу, що минулого року ми вже пережили аналогічну різницю між школою і коледжем. Коли викладачі коледжів впродовж восьми місяців отримували на 2 розряди нижчу зарплату ніж працівники шкіл. Тоді міська рада цю проблему зняла для садочків тому, що садочки теж не підпадали під цю систему. Область же не зважаючи на звернення трудових колективів, міських депутатів та навіть Ігоря Володимировича (Ігор Гузь, народний депутат України – ред.), дотягнули цю дискримінацію до 1 вересня і лише з вересня за Постановою Кабміну вирівняли цю різницю. Нині те саме. Говорять, що за результатами півріччя можливо Кабмін перегляне цю нерівність, але вона на даний час, на жаль, є.

– Окрім посади директора у коледжі, Ви займаєтесь депутатською діяльністю, як це впливає на коледж?

– У даному випадку я безпосередньо чимось допомогти коледжу не можу. На стражі цього стоїть знову ж таки Бюджетний Кодекс, коледж фінансується із обласного бюджету і відповідно жодної копійки з міської скарбниці навчальному закладу спрямувати не можна. Тому тут я не заангажовано можу ставитися до питань, і жоден не зможе мені закинути, що я все тягну у коледж. Але, в той же час, дуже вдячні міській раді, яка ще у 2002 році нам передала приміщення садочку на території цукрового заводу, що не використовувалося, для облаштування там наших навчальних майстерень. Якби ми цього не отримали, то питання підготовки майбутніх трудовиків було б під загрозою, бо це найбільш капіталомістка спеціальність із педагогічних, яка може бути ліцензована у навчальних закладах нашого типу. І, наскільки мені відомо, ми єдиний навчальний заклад в Україні, який відкрив трудове навчання за часів незалежності.

– Ви почали говорити про працевлаштування випускників, як Ви це здійснюєте і який коефіцієнт працевлаштування?

– Спеціальність на спеціальність не схожа. Найбільше працевлаштовуються, як я вже казав, випускники «Дошкільної освіти». Вони в нас просто нарозхват. На сьогодні на випускному курсі навчається 30 студентів, а на заняття ходять тільки 12, тому що 18 – переведені на індивідуальний план навчання. Тобто вони ще будучи студентами останнього курсу навчання, вже працюють на посадах вихователів, заступників завідуючих садочків в районах, в селах, де сільські голови взяли на себе сміливість ну якщо не садочок відкрити, то групу дошкільнят при школі.

На другому місці з працевлаштування у нас – випускники спеціальності «Початкова освіта». Початкова ланка нині вимагає молодих кадрів тому, що цей напрямок покликаний реалізувати Нову українську школу. Нікого не хочу образити, але реформа у першу чергу зорієнтована на залучення до роботи у школі молоді, яка вільно володіє комп’ютерними технологіями, як сказала наша міністр: «Можуть раніше дитини знати інформацію в Інтернеті». Такі мають бути зараз вчителі. Старше покоління поволі залишає роботу в школах, з’являється чимало вакансій. На «Початковій освіті» сьогодні в нас також, можу помилятись з точністю до одиниці, але більше десятка студентів-четвертокурсників вже працюють за індивідуальними планами у школах.

На третій позиції з працевлаштування – трудовики. Випускники цього фаху найчастіше працевлаштовуються не за основною, а за додатковою кваліфікацією – вчитель інформатики у початкових класах. Вже не перший рік інформатика викладається з першого класу і, якраз, на обслуговування цієї складової початкової ланки й забирають наших випускників. Тут я не можу за гендерним принципом зробити якийсь розподіл, хто швидше влаштовується на роботу чи дівчата, чи хлопці. Єдине, що можу сказати, що саме на початкову ланку дівчата погоджуються швидше. Хлопці ж воліють до середньої та старшої ланки, тому в більшості продовжують навчання саме за напрямком інформатика, щоб мати можливість працювати зі старшими учнями.

Образотворче і діловодство, вони і за обсягом державного замовлення невеликі і працевлаштування не дуже високе, у межах 80 % – стільки в нас випускників працевлаштовуються з цих двох фахів. З чим це пов’язано? У багатьох школах починають запроваджувати інтегрований курс «Мистецтво». Тобто таку дисципліну як «образотворче мистецтво» сільські школи у чистому вигляді практикують рідко. Вони його поєднують з трудовим або з музикою. Тому ми зараз подумуємо зміни до навчального плану підготовки за цією спеціальністю, щоб розширити можливість нашим випускникам працевлаштовуватись в умовах, коли у школі шукають фахівця з інтегрованого курсу. Що ж до діловодства, то тут велика частка наших випускників обирає продовження навчання. Минулого року, боюсь помилитись, але лише 5 чи 6 наших випускників не пішли в університети, це було пов’язано з тим, що вони або народили дитину, або пішли служити в армію. Всі інші обрали університети, при чому більше 90% з них потрапили на державну форму навчання.

Цього року, вже починаючи з березня, у коледж приїжджають представники університетів для того, щоб запросити нашого випускника до себе на навчання. Багато хто, будемо так казати, зі злих язиків каже: «Ну то вони до вас їздять тому, що їм нема кого вчити». Звиняйте, але наші вступники ледь не на першому курсі стають старостами груп, старостами потоків, студентськими деканами, гордістю факультетів. Наш випускник вже змотивований на майбутню педагогічну діяльність. Я навіть, колись вивчав статистку щодо випускників університетів, як вони по отриманні ступеня магістру «поспішають» на роботу до школи. Будемо так казати, заробітна плата не така вже й велика, тому не кожен магістр оцінюючи майбутні перспективи все таки стає вчителем, є там тристоронні угоди, є певні державницькі механізми, які примусять випускника йти до школи, але мене цікавила саме оця добровільна складова.

Так от – 70 % випускників університетів, які попередньо навчалися в педагогічних коледжах, працюють у школах. Серед випускників, які туди вступили відразу після школи, таких лише близько 25 %. Тому зайвий раз хотілося б наголосити: педагогічні коледжі вкрай важливі для освітньої галузі нашої держави особливо сьогодні, коли докорінне реформування може порушити освітні традиції, що складалися десятиліттями.

– Ви казали про те, що у наш навчальний заклад приїжджають представники університетів, які саме університети співпрацюють з коледжем?

– Спектр в нас дуже широкий. Найбільша співпраця, на сьогодні в нас із Переяславом-Хмельницьким педагогічним університетом, вони запрошують до себе на навчання випускників усіх наших спеціальностей. Цьогорічні правила прийому до університетів значно розширили можливість вступу зі зміною спеціальності. Якщо, наприклад, минулого року для того, щоб випускнику початкової освіти потрапити на філфак, тобто стати вчителем української мови і літератури, треба було або йти на платну форму навчання, або поступати не на 3 курс, а на 2 курс, тобто втрачати рік. Цього року цієї проблеми немає.

Наші випускники одразу зараховуються на 3 курс майже будь-якої педагогічної спеціальності. Більше того цьогорічних випускників «трудового навчання з інформатикою» запрошує фізико-математичний факультет Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і буквально минулого тижня з профорієнтаційними зустрічами відвідала приймальна комісія СНУ на чолі з відповідальним секретарем Андрієм Слащуком. Запрошували і на біофак, і на фізмат, і на філологічний. Окремо приїжджали, до речі, до діловодів представники журфаку СНУ. Дуже комфортна ситуація склалася цього року для випускників коледжів.

Вважаю той, хто не полінується і подасть документи до декількох університетів – без проблем потрапить на бюджетні місця. Я назвав 2 вузи, крім них активно з нами співпрацюють Тернопільський педагогічний та Рівненський державний гуманітарний університети, чимало наших вступників йде в Хмельницький. В Хмельницькому нашого випускника запрошують до двох ВНЗ: колишнє педучилище, яке нині вже вийшло на рівень педагогічної академії і Хмельницький національний університет. Непогана співпраця за напрямками трудового навчання і образотворчого мистецтва в нас склалася із Південноукраїнським педагогічним університетом ім. Ушинського. Приїжджали до нас цього року із Кам’янець-Подільська, запрошували наших художників до себе на навчання. Місцеві представництва Тернопільської академії та Львівської політехніки також не обминули увагою цьогорічних випускників. Ну і звичайно Національний педагогічний університет ім. Драгоманова – це виш, який традиційно наші найкращі випускники, наші червонодипломники обирають для отримання ступеня магістра.

– Вітаю Вас з отриманням кандидата педагогічних наук. Будете прагнути отримати наступне звання?

– Дякую. Поспішати не будемо. Хоча напрацювання, що були зібрані в час підготовки кандидатської дисертації досить об’ємні, навіть під час захисту члени ради казали, що 2/3 докторської вже зроблено і можна іти далі. Побачимо. Поки що мене більше непокоїть невизначеність майбутнього навчальних закладів нашого типу. Цьому у першу чергу й планую присвятити свою найближчу роботу. Спільно з колегами будемо пробувати відстояти право на діяльність технікумів і коледжів.

На сьогоднішній день ні багато, ні мало, а 600 таких навчальних закладів по всій Україні, педагогічних і з них, 44, більша половина з яких є структурними підрозділами університетів. Зміни до бюджетного кодексу передбачили фінансування для цих структурних підрозділів лише до 1 червня, а далі університети мають вирішити самі, чи вони залишають у своїй структурі коледжі і фінансують їх з власних коштів, чи вони відпускають їх на вільні хліба і тоді вони переходять до обласних бюджетів, де коштів для них не передбачено. Тому майбутнє дуже туманне і те, що роблять наші можновладці, якщо так вже прискіпливо казати, то спрямовано на знищення коледжів і технікумів як освітнього класу! Ну але я переконаний, що здоровий глузд переможе.

– На останок, одна з викладачів подала в суд на керівництво коледжу. Як Ви вважаєте, чи варто виносити такі моменти на публічний розгляд?

– По-різному можна ставитися до цього. «Бурхливе обговорення» цієї «події» у соціальних мережах мені відоме лише за чутками адже вже давно заблокував для себе цю особу. Що ж до безпосередньо самої події: оголошення догани, яка була опротестована працівником у судовому порядку, то це її право. Адміністрація вважає, що дисциплінарне стягнення було накладено згідно чинного законодавства, підстав для цього було більш ніж достатньо, відповідне обґрунтування було передано до суду. На сьогоднішній день вже відбулося 4 чи 5 засідань, сторони просили про перенесення розгляду питання по суті із різних мотивів.

Як я вже казав: ми стоїмо на позиції, що оголошення догани відбулося законно, якщо ж суд знайде у діях адміністрації якійсь порушення, ми апелювати до рішення суду не будемо. Хоча як показали попередні засідання до причин оголошення догани ні суддя, ні навіть адвокат зауважень на мали. Єдина, що ставилося під сумнів, так це дотримання процедури.

Розмовляла Анастасія Паранюшкіна,
студентка Володимир-Волинського педколеджу, спеціальність “Діловодство”,
спеціально для інтернет-видання “БУГ”

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Погляд

Занедбані клуби, низький рівень освітніх закладів, неоснащені ФАПи – жодних суттєвих змін для селян децентралізація не принесла
Натрапив в мережі на цікаву статистику. Згідно аналізу Волинського обласного Центру розвитку місцевого самоврядування витрати на управління (тобто утримання апарату) ...

Новини

18 жовтня, Четвер
23:05
Угорщина виділила майже 5 мільйонів доларів на освіту в Закарпатті
22:41
У Польщі внаслідок ДТП загинула українська студентка
22:16
«Укренерго» тепер належить Насалику
21:51
У Маневицькому районі чоловік пограбував пенсіонерку, назвавшись працівником соціальної служби
21:08
У Луцьку чоловік з іграшковим пістолетом намагався пограбувати кредитну установу
20:46
У Нововолинську побувала представниця посольства Японії, щоб вирішити чи отримає міська лікарня грант
20:23
У Волинській області майже 80% споживачів мають борги за газ 1
19:49
У Володимирі-Волинському розпочали роботу над планом дій, як зробити місто дружнім до дітей та молоді
19:18
Нардеп Ігор Гузь разом із гірниками у парламенті вимагали добудови шахти №10 і виплати зарплат
18:51
«Було багато справ, пов’язаних з проявами тероризму», – суддя Іваничівського суду Олександр Мушкет про роботу на Донеччині
18:22
У Горохові автомобілісти заблокували всі місцеві заправки
17:43
Якщо вчасно не вклеїти фото в паспорт, потрібно буде змінити його на ID-картку
17:12
Нововолинці мають змогу відмовитися усім будинком від централізованого опалення
16:37
Нововолинські пожежники провели навчання на ринку
16:01
На скільки подорожчає газ для населення: думка експертів 1
15:36
Відтепер у Нововолинському ЦНАПі можна отримати біометричні закордонні паспорти
15:09
Родина вбитої Каті Литкіної з Нововолинська шукає свідків злочину
14:41
У Володимирі-Волинському здорожчає вивезення рідких побутових відходів
14:19
Цукерберга хочуть зняти з посади голови ради директорів Facebook
13:41
Володимир-Волинський: запрошують взяти участь у конкурсі на вакансії в поліції
Усі новини