<

Іванна Дубинка-Філозоф: “Місія профспілок – організовувати переговори”

Цей запис опубліковано більш як рік тому
20:07 | 4.07.2015 / Інтерв'ю /
Перегляди
17
/ 1 коментар

Профспілковому руху в світі вже декілька століть. Умовними прообразами профспілок можна назвати артілі 17 століття, які діяли в Європі. В Україні ж профспілковий рух умовно починає відлік з 1817 року, коли у Львові створили «Товариство взаємної допомоги членів друкарської справи».

Активізувалися профспілки під час революції 1905-1905 років, і тоді ж вони зіткнулися з амбіціями політичних партій, які намагалися використати їх у своїй політичній боротьбі – пише Інформаційне агентство Волинські Новини

Якщо говорити про українську сучасність, то 85% членів профспілок входять до Федерації профспілок України – найбільшого всеукраїнського профспілкового об’єднання. На Волині в складі Федерації профспілок – 127 тисяч працівників різних галузей.

У травні головою обласної Федерації профспілок обрали Іванну Дубинку-Філозоф. До цього призначення пані Іванна знала про роботу профспілок зсередини. Адже тривалий час вона очолювала Луцьку районну організацію профспілки працівників освіти і науки. А з 2010 року вона працювала заступником голови обласної організації профспілки працівників освіти і науки.

Тож ми вирішили поговорити про перспективи профспілкового руху на Волині.

З роботою профспілок Ви знайомі зсередини. Чи відрізняються нинішні обов’язки від тих, які виконували до призначення головою обласної Федерації профспілок?

Відрізняється робота багато чим. Раніше я вивчала тільки проблеми освіти і освітян. А в Федерації об’єднані різні галузеві обласні організації: медиків, працівників культури, держустанов, об’єднання лісівників, шахтарів, будівельників. І в кожного своя специфіка. Всього у Волинській Федерації профспілок 127 тисяч членів.

Ви згадали про шахтарські організації. Саме за останні декілька місяців в області надзвичайно активізувався профспілковий рух гірників. Чи дієво він себе проявив у непростий для вугільної галузі період, коли шахти опинилися на межі закриття?

Очолює профспілку шахтарів мудра досвідчена людина Калістратов Юрій Іванович. Коли вони перекривали дорогу, то врешті Міністерство енергетики виділило 200 мільйонів гривень на будівництво 10-ї шахти і були погашені борги із виплати зарплати за лютий-березень, і виплачений аванс. Я думаю, це заслуга їх профспілки, що до них почали прислухатися. Але зупинятися на цьому, звичайно, не можна.

Невже немає інших інструментів впливу на роботодавця, окрім перекриття доріг чи страйків?

Це вже крайній захід, на який здатні профспілки. Найважливішим інструментом має бути соціальний діалог. За стіл переговорів має сісти роботодавець, профспілкова сторона і представник від влади, щоб розставити всі крапки над “і”. Якщо сьогодні це не вдалося організувати – давайте завтра, вивчимо законодавчі можливості.

Наразі я вважаю, що соціальний діалог – це найбільший важіль впливу. І коли ми будемо це робити, тоді вдасться не доводити подібні ситуації до крайнощів.

Дані опитування Центру Разумкова свідчать, що більше 80 % українців висловилися за діяльність профспілок. Та, одночасно, 79,3 % охарактеризували стан профспілкового руху в Україні як кризовий. На вашу думку, чому це так і що треба змінити в цьому напрямку?

Сьогоднішні наші профспілки ще не повністю відійшли від радянської моделі профспілок і не змінилися підходи до профспілки.

Треба, щоб нам не насаджували думку і ми її виконували, а навпаки – щоб ми цю думку виносили і нас чули, до нас прислухалися. В кожній європейській країні є профспілки. Вони були, є і будуть. Але якими вони будуть – залежить тільки від нас.

Якою ви бачите волинську профспілку? Чи маєте план розвитку профспілкового руху в області?

Моє бачення: треба починати працювати з низів. У нас на слабкому рівні ведеться інформаційна робота. Найперше, треба почати з просвітництва. Профспілковий лідер районного чи обласного значення має йти до кожного члена профспілки, до того, за чий рахунок ми живемо і розказувати, що ми є. Розповідати, що ось це і це ми можемо зробити, тому звертайтеся до нас. Ми можемо надати юридичний захист, допомогти з оздоровленням, захистити перед роботодавцем. У нас є дуже хороші закони, але нам треба їх виконувати.

У нас в розробці сайт профспілок області. Саме там ми плануємо найбільше давати інформації про те, що ми робимо, у тому числі й на державному рівні. До прикладу, сьогодні профспілки в судах з урядом, хоча ще донедавна профспілки не були такими сильними, щоб подавати до суду на уряд. Щодня проводять зустрічі і голова, і заступники. І це теж треба висвітлювати. Бо в нас одна мета: покращити життя працюючої людини, не допустити, щоб робітник був бідним. А вже чи прислухаються до нас – інша справа. Але найперше – це переговори. Місія профспілок – організовувати переговори.

Структура профспілок збереглася з 90-х років. Але відтоді з’явилися нові професії. Чи готові профспілки розширити базу професій, які охоплені профспілковим рухом?

Звичайно, ми готові це робити, якщо є нові професії. Але, до прикладу, менеджери в медичних закладах можуть увійти до профспілки працівників медицини, ті, хто працює на ринку – у профспілки працівників споживчої кооперації. Ми всіх беремо в свої ряди, ми всіх готові відстоювати.

Часто у людей профспілки асоціюються лише з новорічними подарунками і оздоровчими путівками. Це направду лише так і є?

Нам потрібно відходити від профспілки, як від споживчої організації. Це ще за радянських часів повелося, що профспілки – це путівки, новорічні подарунки. Так, це є. Але сьогодні нам потрібно змінювати цю структуру. Ми не є організацією, яка щось повинна дати. Хоча, звичайно, якщо в людини стається горе, то ми не стоїмо осторонь і виділяємо посильну допомогу. Профспілка має бути як представницький орган, який має представляти інтереси і захищати права трудящих. Новорічні подарунки – це примітивщина.

Тож яким має бути напрямок роботи профспілок?

На підприємствах, де є профспілка, створений колективний договір, і його умови мають виконуватися. В ньому прописані і відпустки, і надбавки. І це один з документів, який захищає працівника. Звичайно з державними організаціями працювати легше, адже приватним не завжди вигідна профспілкова організація. Бо нині багато зарплат виплачується в конвертах, а профспілка цього не дозволить.

Профспілка може контролювати, чи вчасно проводиться атестація робочих місць, адже за це людина отримуватиме надбавку до зарплати і матиме змогу вийти на пільгову пенсію. Звичайно, це приватному роботодавцеві не вигідно. Але якщо наші роботодавці планують працювати по-європейськи, то та сама профспілка їх і захистить.

Профспілка може також і захистити роботодавця, чи не так? До прикладу, якщо на підприємстві затягнулася перевірка, профспілка може звернутися до контролюючого органу із заявами про простій виробництва. А сам роботодавець наче й не при справах… Але чи доводилося вам за час своєї роботи в профспілках захищати саме роботодавця?

Звичайно, ми можемо захистити роботодавця. Але за моєї практики такого ще не було.

Ви говорили про європейські підходи до праці. Вивчали закордонний досвід роботи профспілок?

Звичайно. Ні для кого не секрет, що європейські профспілки мають більше можливостей. Скажімо, наша профспілкова організація багаточисленна. Наших спілчан в Україні нараховується більше 8 мільйонів. Але коли проходять мітинги чи акції протесту, то на них виходить заледве 2-3 тисячі.

А в європейських профспілках навпаки: вони малочисельні, але коли організовуються акції, з ними виходять і люди, які не є членами профспілки. До прикладу, якщо страйкують освітяни, то до них доєднуються батьки учнів, до акцій медиків долучаються і пацієнти. У них кілька тисяч членів профспілок, але вони організовують багатомільйонні акції. Напевне, свідомість людей там інша. Ми ще заангажовані радянськими часами.

Ви говорили про те, що будете більше інформувати людей про свою роботу. Як це робитимете?

На ТРК «Аверс» виходить програма «Захищеність» за нашої участі. Ми стали співпрацювати з Волинською газетою, домовилися про співпрацю з ВОДТРК. Також ми взяли на роботу людину, яка висвітлюватиме нашу діяльність, чи бездіяльність.

Але крім того, ми будемо їздити в колективи, розказуватимемо людям про нас, вислуховуватимемо людей.

Поговоримо про матеріальні питання. Який розмір профспілкових членських внесків?

Кожен член профспілки перераховує внески у розмірі 1 % від своєї зарплати.

На що витрачаються ці кошти?

Найперше, на заробітну плату працівникам організації профспілок, на утримання приміщення, представницькі витрати (наприклад, оголошення в ЗМІ). Також ці кошти витрачаються на матеріальні допомоги, оздоровлення. Комітети профспілки мають оздоровчі заклади, в яких будемо оздоровлювати діток і учасників антитерористичної операції, і членів загиблих сімей, і дітей з тимчасово окупованих територій. До слова, щодо дітей з тимчасово окупованих територій, то ми не дивимося, чи батьки члени профспілок, якщо направляємо їх на оздоровлення.

Ви згадали про майно профспілок. У судах різних інстанцій перебували справи щодо повернення у Фонд держмайна деяких об’єктів, які були у власності Федерації профспілок України. Щодо Волині, то це, зокрема, майновий комплекс «Волиньтурист» та пансіонат «Шацькі озера».
Чи плануєте здійснити інвентаризацію майна, яке є у власності Федерації профспілок на Волині?

Це питання, на жаль, не залежить від місцевих органів профспілок.

Чи плануєте кадрові зміни і зміну структури профспілки?

Кадрових змін я поки що не планую, треба подивитися результати роботи. Але ми хочемо відійти від споживацьких стандартів і почати працювати за новими мірками.

Розмовляла Юлія Малєєва
Інформаційне агентство Волинські Новини




один коментар
  1. Дубинка- і в житті дубинкка.
    Влаштувала собі в кабінеті ремоонт з БУДУАРОМ!
    На ваші гроші, любі члени профспілки.
    Виходьте з цього болота, і то пошвидше.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *