Дарина Туровчук: «Я була у захваті вже після першого тренування і зрозуміла: це – моє»

Шістнадцятирічна Дарина Туровчук із Зорі готується до участі у чемпіонаті світу з вільної боротьби.

Наша землячка – призерка багатьох престижних турнірів – має всі шанси отримати кубок у Боснії і Герцеговині та прославити Волинь на світовому рівні, , ‒ пише Місто вечірнє.

Дарині Туровчук лише шістнадцять. Але у такому юному віці дівчина вже досягла фантастичних висот і не збирається зупинятися на досягнутому. А вид спорту, який вона обрала, не завжди до снаги навіть міцним чоловікам. Це – вільна боротьба. Сьогодні Дарина – кандидат у майстри спорту.

Знайти своє покликання у житті допоміг Даринці щасливий випадок. Коли вона навчалася у сьомому класі Зорянської ЗОШ, у школу приїхав тренер з Володимир-Волинської ДЮСШ Леонід Каркушевський і запропонував дітям спробувати свої сили у вільній боротьбі.

-Я була у захваті вже після першого тренування і зрозуміла: це – моє, – пригадує дівчина. – Леонід Євгенович показував цікаві прийоми, підтримував, коли щось не виходило, і зумів вселити впевненість у власних силах. На заняття, які він проводив тричі на тиждень, я бігала із задоволенням, бо були вони надзвичайно цікавими й захопливими. Непомітно минув рік, і вийшло так, що для мене у Зорі не було суперника.

Та це й не дивно, адже вже після двох тижнів тренувань дівчина вперше взяла участь у змаганнях, які проводилися у Володимирі, і зайняла ІІІ місце! Через рік тренер запропонував Даринці записатися у Володимир-Волинську ДЮСШ. Раз на тиждень проводилося по одному тренуванню у селі та в місті. Юна спортсменка не пропустила жодного, незважаючи на шалене навантаження, адже водночас уже другий рік навчалася й у Володимир-Волинській художній школі.

На секції у ДЮСШ Дарина була єдиною дівчиною у хлопчачій команді, відповідно їй доводилося боротися з представниками сильної статі, навіть старшими за неї. Каже, що спочатку почувалася трошки ніяково, а потім звикла. Впевненості додавало те, що приблизно у половині поєдинків з фізично сильнішими юнаками перемогу здобувала саме вона.

За другий рік тренувань у послужний список юної борчині було записано ще декілька перемог. Зокрема, із Всеукраїнського турніру з вільної боротьби, що проходив в Івано-Франківську, дівчина привезла бронзову медаль. А доленосною для неї виявилася участь у двох обласних змаганнях у Ковелі, на яких вона також виборола треті місця. У цьому місті перспективну спортсменку помітив львівський тренер Олександр Раковський, який запросив її на збори у західну столицю. Там проводився відбір претендентів на навчання у Львівському училищі фізичної культури, який Дарина успішно пройшла.

Отже, закінчивши 8-й клас у рідному селі, дівчина поїхала вчитися у місто Лева.

-Як поставилися до цього батьки?

-І тато, і мама від самого початку до мого захоплення ставилися з розумінням, у всьому мене підтримували, за що я їм дуже вдячна. Тато їздив зі мною на всі змагання, а мама вдома тримала кулачки. До речі, вільною боротьбою також захопилися двоє моїх молодших братів – 15-річний Максим і навіть Мирон, якому лише 5 років. Вони обоє їздять на тренування у Володимир.

В училищі Дарина вже два роки. Розповідає, що це заклад на зразок інтернату, де учні перебувають на повному пансіоні. У навчальній програмі, яка дуже насичена, акцент робиться на фізичній підготовці – проводиться 9 тренувань на тиждень. Паралельно вивчається матеріал середньої школи. Вимоги щодо дотримання режиму дуже строгі. О сьомій ранку – підйом, у першій половині дня – шкільні уроки, з обіду і до сьомої вечора – тренування, потім година відпочинку, затим година самопідготовки і о дев’ятій вечора – відбій. Вихідний лише в неділю. Влітку проводяться збори (фізична підготовка), а канікули тривають лише два тижні.

За час навчання в училищі дівчина значно примножила свої спортивні досягнення і збагатилася численними враженнями від поїздок по Україні та за кордон. Двічі брала участь у чемпіонатах Європи з вільної боротьби, які проводилися у м.Краснік (Республіка Польща) – у 2014р. була на другій сходинці, а цьогоріч виборола І місце. З європейського турніру у Будапешті (Угорщина) минулого року Дарина привезла золоту медаль. Нещодавно у Харкові на чемпіонаті України серед дівчат 1998-99р.н. завоювала ІІ місце. І це не повний перелік її перемог.

-Чи проводяться під час змагань екскурсії для спортсменів, що з побаченого сподобалося тобі найбільше?

-Екскурсії проводяться не завжди. Однак ми кожну вільну хвилинку використовуємо, щоб побачити якомога більше. А з побаченого найбільше сподобався Будапешт, після змагань ми там провели цілий тиждень на зборах. Це казково гарне місто з великою кількістю скульптур. Хотілося все це відобразити на папері. А ще час перебування в Угорщині збігся з моїм днем народження (18 лютого). І хоча він минув на тренуваннях, лише ввечері я пригостила друзів солодощами, все одно це був найкращий день народження у моєму житті.

-Чи жалкуєш, що через вступ в училище довелося покинути художню школу?

-Жалкую, але так склалися обставини, що потрібно було обирати. Проте малювати продовжую і зараз. Обожнюю художню творчість, особливо живопис. Маю декілька власних картин. А нещодавно в училищі ми проводили акцію на підтримку бійців АТО, наших випускників. Багато з них отримали поранення і перебували на лікуванні. Аби підтримати бойовий дух хлопців, ми готували для них малюнки. Я це робила з особливою теплотою у серці, адже в антитерористичній операції брав участь і мій тато.

На завершення нашої розмови цікавлюся, про що мріє юна спортсменка і чи визначилася з майбутньою професією. Дівчина впевнено відповіла, що мріє перемагати на змаганнях. А щодо майбутнього, то по закінченні 11-го класу хоче продовжити навчання у цьому ж училищі, де є можливість отримати спеціальність тренера і масажиста-реабілітолога.

Закінчуються короткі канікули. Скоро Дарина поїде на збори, спочатку у Трускавець, а потім у Бровари, де готуватиметься до участі у чемпіонаті світу з вільної боротьби, що відбудеться 30 серпня у Боснії і Герцеговині. У дівчини є всі шанси перемогти, проте існує одне «але». Щоб поїхати на Балкани, потрібно 750 доларів, яких у дівчини немає.

Тож давайте зберемо хто скільки може і допоможемо спортсменці потрапити на змагання найвищого рівня! Гроші можна перераховувати на картку «ПриватБанку». Реквізити: 4149-4978-1089-5880. Отримувач – Віктор Туровчук (батько дівчини).