ІНФОРМАЦІЙНИЙ САЙТ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ!
Понеділок, 21 серпня 2017, 16:26

Артем Федецький: “В Європі хочеться пограти. Все може бути, а в Туреччині хороший чемпіонат”

0


Екс-захисник німецького «Дармштадта» в інтерв’ю MatchDay розповів, як у нього складалася кар’єра в Німеччині і де він збирається продовжити виступи.

– Артем, ви ще у відпустці або вже визначилися з подальшим етапом кар’єри?

– Перебуваю з сім’єю вдома на Волині. Підтримую форму в індивідуальному порядку, працюю над собою. Спеціальні люди працюють з питань мого працевлаштування. Все може вирішитися завтра або післязавтра, або на наступному тижні. А я підтримую форму, щоб бути в бойовій готовності і в будь-який момент відновити повноцінний тренувальний режим. Поки що ні з одним клубом контракту у мене немає.

– Можливо, що ви повернетеся грати в Україні?

– З Україною навряд чи щось вийде. Я тримаю курс на закордон. Звичайно ж, в пріоритеті європейські країни. Поки конкретно не скажу, якою це буде чемпіонат.

– Як ви розлучилися з «Дармштадтом», розмова з тренером був?

– Немає не було. Чесно кажучи, для мене дико, що така розмова не відбувся. Все-таки можна було поспілкуватися, поговорити про деякі речі, адже були нюанси. Я зла на тренера не тримаю, але можна було поспілкуватися, звичайно.

Я був готовий до такої розмови, але йти напрошуватися не в моїх правилах, не в моїх принципах. Не те, що я великий гравець якийсь. Не в цьому справа. Просто Торстен Фрінгс більшою мірою спілкувався з німцями. До легіонерам було незрозуміле ставлення, він не особливо з легіонерами спілкувався. Діалогу як такого і не було.

– Він не спілкувався з усіма легіонерами або тільки з українцями?

– Я говорю про українців – Березівському, Олійника і собі.

– Але ви нахвалювали Фрінгса, коли він очолив команду …

– Я нічого поганого не можу сказати про нього, як про тренера. Я до сих пір вважаю, що він хороший і перспективний фахівець. У нього цікаві заняття. Але німецький менталітет інший. Там ставлення до всього іншого. Так, я грав не у всіх матчах. Розлучилися з клубом ми з обопільної згоди. Думаю, претензій до мене немає.

– З яким настроєм ви летіли до Німеччини? Чого чекали від чемпіонату?

– Про чемпіонаті Німеччини була думка, що Бундесліга – це топ-ліга. Залишаюся при цій думці. Організація там на вищому рівні – від роботи з фанатами і закінчуючи відносин з футболістами. Те, що мені сподобалося у них – німці один за одного третього перегризуть глотку. Вони вміло об’єднуються, і це чудово. Ми, українці, все-таки не вміємо в команді бути такими дружними.

– Ви командою взагалі не зустрічалися у позафутбольних час?

– Не подумайте, що я тільки й чекав якихось гулянок, немає. Не в цьому справа. Так, були барбекю, ігри були своєрідні, щоб згуртувати колектив. Ми влаштовували посиденьки з пивом, було нормальне проведення часу. Але такий згуртованості, як у нас, в сенсі збиратися сім’ями, в Європі я не помітив. У нас, в українців, футбольна сім’я сприймається більш глобально. У нас дружини між собою спілкуються, дружать. А в Німеччині під час мого перебування в клубі, ми два рази все разом зустрілися – на Різдво і на Новий рік, здається.

– Таке ставлення могло бути пов’язано з тим, що «Дармштадт» знаходився на вильоті? Можливо, в «Баварії» справи йдуть по-іншому?

– Мені вдалося трохи поговорити з Дугласом Костою, коли ми грали з «Баварією». Все-таки «Дармштадт» і «Баварія – це різні полюси. Напевно, «Дармштадт» до кінця не був готовий до ігор в Бундеслізі. Але я все ж перед цим клубом знімаю капелюх. З третьої Бундесліги так хвацько прорватися в першу – заслуговує на повагу. Команда зробила божевільний ривок. І, я думаю, у неї є всі шанси повернутися в еліту.

– Який позитив винесете з періоду в Німеччині? Який матч запам’ятався найбільше?

– Я пам’ятаю кожен матч, в якому брав участь. Звичайно, перемогу над дортмундською «Боруссією» виділю. Особливі відчуття залишилися після цього поєдинку. Матчі з «Боруссією» були неймовірними.

– А яка була атмосфера з «Баварією» на «Альянц-Арені»?

– На жаль, на «Альянц-Арені» не вдалося зіграти через пошкодження. Але дуже хотілося.

– Ну, звичайно, адже там атмосфера зашкалює.

– Так, в Німеччині на будь-якому матчі атмосфера божевільна. Про що можна говорити, якщо вболівальники «Дармштадта», які хотіли потрапити на виїзну гру, спали в наметах, щоб купити квиток.

– Як думаєте, коли в Україні будуть спати в наметах, щоб потрапити на матч?

– О, в Україні чотири-п’ять років тому був найсильніший чемпіонат за весь час. Хотілося б, щоб він знову був таким же сильним.

– Як прокоментуєте, що відбувається з «Волинню» і місцевим футболом?

– Була ситуація, коли «Волинь» була на межі зникнення. Але хто б що не говорив про Кварцяного, він команду зберіг і продовжує це робити.

– Чи спілкувалися з Віталієм Кварцяним з приводу ситуації навколо в «Волині»?

– Так, ми перетиналися в Луцьку. Поговорили просто так, про футбол майже не говорили. Поцікавилися, як у кожного з нас справи.

– Чи є у вас думку з приводу відносин Коноплянки з «Шальке»?

–  Жені важко заграти в «Шальке». З боку видно, що чемпіонат Німеччини складний. Команди там грають тактично. Незважаючи на підбір футболістів, незважаючи на їх фізичні та технічні можливості, вони дотримуються тактики. Виняток становлять «Баварія» і «Боруссія», які можуть пройтися по супернику катком.

Вважаю, що ставлення в команді до Коноплянки в «Шальке» було не таке, як треба. Я грав проти «Шальке». Женя нічим не гірше футболістів, які виходили в основі на його позиції. Причина зовсім в іншому. Є нюанси і причини, про які не варто поки що говорити.

– Коноплянку критикували, що він не повертається в захист. Може, в цьому теж причина його проблем в «Шальке»?

– Так, були деякі ігрові моменти. Але все-таки основна причина трохи інша.

– Ярмоленко зможе заграти в «Баварії»?

– Дай Боже. Сам Андрій не раз говорив, що хоче перейти і спробувати свої сили в хорошому європейському клубі. У нього є всі можливості і задатки. Але трансферна вартість і його бажана заробітна плата високі. В Європі дивляться на це по-іншому.

– У Туреччині в команді Селезньова ви б погодилися пограти?

– Ніколи не говори ніколи”. Я вільний агент і буду розглядати різні варіанти. Продовження кар’єри, наприклад, в Казахстані, як на мене, можна вважати спадом кар’єри. В Європі хочеться пограти. Все може бути, а в Туреччині хороший чемпіонат.

– Хочете знову грати за збірну України?

– Я не зав’язував зі збірною України і не говорив, що закінчив кар’єру в збірній. Хочу в ній грати. Головний тренер Андрій Шевченко не викликав мене на матч зі збірною Фінляндії – це його рішення. Він не поставив мене грати з хорватами, хоча у мене були найбільші шанси грати на позиції крайнього захисника. Це його право, не можу звинувачувати його в цьому. Як далі будуть складатися справи в збірній – подивимося. Багато чого буде залежати від того, в якому клубі і як буду грати я сам. Потім рішення за головним тренером.

Додати коментар


*

© 2017 Інтернет-видання "БУГ"