<

Андрій Бокоч розповів про рік депутатської роботи та важливі досягнення

17:32 | 26.11.2021 / Інтерв'ю / /
Перегляди
222
/ Коментарі відсутні

Інтерв’ю обласний депутат та помічник народного депутата Ігоря Гузя дав газеті Наше місто.

— Андрію Михайловичу, без компліментарності, ви один із активних і результативних, що дуже важливо, депутатів облради. Конкретизуйте підсумки роботи за рік?

Рік непростий, безумовно, але вдалось таки зробити чимало. Намагався на кожній сесії озвучувати два депутатські запити, були й питання, що стосувались Нововолинської громади – наприклад, звернув увагу на криміногенну ситуацію, про яку неможливо мовчати.

Вдалось спільними зусиллями із депкорпусом добитись ремонту ряду доріг регіону, які вже давно у жахливому стані. Зокрема О-031065 Висоцьк – Терехи – Замлиння – Штунь – Радехів ( 98 млн.грн. з держбюджету), О-030320 Іваничі–Заболотці–Литовеж ( 150 млн.грн.), О 030101 – Кладнів-Микитичі-Стенжаричі-Білин-а/д Р-15-Овадне-Красностав-Свійчів-Бегета-Микуличі-а/д Н-22 ( понад 64 млн.грн).

Впевнений, запитають читачі: а що з рештою доріг? А як же дорога на Бужанку, на Вербу? А як дорога на Гряди чи Соснину? В цьому напрямку робота також велась. Зустрічались із очільницею Служби місцевих автомобільних доріг окремо по питанню кожної громади нашого округу. Визначено приорітети, де можу – сприяю. Є діалог майже з усіма керівниками адміністративних одиниць. Де йде мова про людей – інколи має дещо стихнути політика. На жаль, в окремих осіб амбіції ( часто дуже надумані) беруть гору…

Поставив за мету – ознайомитись із усіма закладами, що є в комунальній власності обласної ради, аби повністю володіти ситуацією, проблемами та перспективами. Налагоджено контакти з керівництвом, співпрацюємо, включаємось до вирішення проблем. Приємно розуміти, що при наступному візиті в ряді установ побачу зміни – наприклад, в Руденському психоневрологічному інтернаті – туди за ініціативи та сприяння народного депутата України Ігоря Гузя скеровано 190 тис.грн. коштів державної субвенції, буде проведено ремонт.

Активно працюю в депутатській комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку. Як помічник нардепа багато часу приділяв закладам освіти, знаю добре їх проблеми і болі. Ми відстоювали малокомплектні школи, втручались у збереження профтехосвіти області, працювали з добудовою дитсадків, сприяли з ремонтами клубів та будинків культури.

А ще – не чужий до питання національно-патріотичного виховання. З вагомих здобутків – вже незабаром Володимир стане одним із спортивних центрів регіону, адже спортивному ліцею – бути. Це оправдано наявністю хорошою матеріально-технічною базою, футбольними командами, а головне – вмотивованими людьми! Очолив наглядову раду при Нововолинському ЦПТО – сильному навчальному закладі, що є без перебільшень взірцевим. Є хороший діалог із пані директоркою Валентиною Приступою.

Якщо ще говорити на рахунок позитиву, не можу не відмітити залучені з моєї ініціативи кошти на потреби громад Волині – вже закуплено нову техніку для потреб Нововолинського ЦПТО, отримали велосипеди соцпрацівниці Іваничівської та Головненської громад, замінено вікна у гуртожитку Оваднівського ліцею.

Однозначно досягенням вважаю те, що нарешті зійшло з мертвої точки питання про відродження історичної назви міста Володимир. Тут приємно відмітити і активну участь населення, і підтримку зі сторони небайдужих. Наш Володимир, що на Волині – суттєво старший міста Владімір, що на Клязьмі.

Про нього писали у літописах, його вулицями ходили князі, а події, котрі відбувались – згадуються в історії, яку вчать навіть у школі. “Володимиру – бути!” – сміливо заявляло чимало людей: від громадських активістів, депутатів різних рівнів – і до митців, як-от легендарний Сергій Шишкін. Важливими показником назву й одностайність у голосуванні депкорпусів Володимир-Волинської міської та Волинської облрад. Є розуміння, що питання важливе! На черзі – рішення Верховної Ради України.

Вже незабаром 90-літній ювілей відзначить наш соловейко Олександр Каліщук. Рішенням Волинської обласної ради його визнано Почесним громадянином Волині. Без перебільшень – біографія Олександра Пилиповича варта екранізації. Він – приклад,адже не відмовився від України, не зламався в неволі, не розчарувався в людях. Його пісня “Волиняночка” – настільки популярна, що стала справді народною. А ще часто чув його творчість на Днях Сіл, на заходах у громадах. І з якою любов’ю, яким теплом співають пісні про рідний край! Велика людина!

— Активність, настирливість, всюдисущість, доступність – ці риси самі вихвали чи вже родинне? Розкажіть більше про ваші корені, як закарпатець прижився на Волині?

Закарпатець на Волині прижився дуже добре ( сміється). Вже двадцять років як тут – завдяки акції “Україна без Кучми”, але це вже інша історія… Всі ці двадцять років моїм найближчим другом і побратимом є Ігор Гузь, народний депутат України. По-справжньому зрозумів і полюбив цей край. Тут отримав вищу освіту, тут знайшов другу половинку, тут народився і зростає мій син Михайлик.

Сам зростав у традиційній закарпатській родині. Аби зрозуміли – в хаті одного із моїх прадідів, що був головою села Бедевля, збирався актив “Карпатської Січі”. Інший прадід у 1946 році відбув милуватись рудниками, бо спалив автобуса, що був його власністю. Не захотів віддавати “совєтам”. В такій атмосфері й виховувався.

Батько все життя був будівельником, сьогодні вже на пенсії. Приїздить до мене часто, разом відвідуємо футбольні матчі, бував і на “Бандерштаті”. Цього року, між іншим, приїздив на День Шахтаря – і був дуже вражений нашими артистами. Мати – начальниця пошти в селі Бедевля. Сестра – працівниця “Ощадбанку” в Ужгороді. А от мого дядька багато із читачів газети мабуть чув – це співак Василь Бокоч.

— Паралельно доводиться виконувати обов’язки помічника нардепа. Шо тут вдалось реалізувати?

Багато комунікую з громадами. Провів як помічник нардепа та як депутат Волинської обласної ради прийоми у всіх центральних садибах, в майже усіх старостинствах, поступово переходжу до менших сіл. Наш принцип незмінний – постійний діалог із жителями! За першу каденцію побували в усіх абсолютно населених пунктах округу №19 – навіть у найменших, де всього пару хат. Навіть у Гевині чи Октавині, же вже нікого нема…

Тримаю на контролі процес освоєння коштів соцеконому.

Супроводжував судові процеси у справі Каті Литкіної – морально непростій історії, про яку знають усі. Цього року нарешті поставлено крапку! Зараз тримаю на пульсі справу Віктора Циплакова – правоохоронця, що не побоявся затримати нетверезого прокурора Миколу Троцюка. До слова, вже незабаром Віктор стане поліцейським офіцером громади у Благодатнівському старостинському окрузі – для Нововолинська це плюс.

Між нами було всяке, але такі моменти лише утверджують та закріплюють те, що називають справжню чоловічу дружбу. Друзі можуть працювати разом – ми це доводимо. 

— На баскетбол лишається все менше часу?

Вболіваю за БК “Старий Луцьк”, про що неодноразово писав у соцмережах. Намагаюсь не пропускати жодної їх гри. У хлопців є хороший потенціал! Вважаю, що потрібно забезпечити нормальною підтримкою професійні спортивні команди, які є в області. Це буде хорошою мотивацією для підростаючого покоління.

А ще – є задумка: створити Володимир-Волинську асоціацію футболу, яка об’єднає усіх залюблених у футбол представників району. Давно працюю з молоддю, за спиною – не один вишкіл, не один табір, не одна “Звитяга” – легендарна наша теренівка, заснована “Національним Альянсом”.

Знаю точно – підростає надійна зміна тільки тоді, коли їй допомагають, коли нею займаються. А що вже сказати про фестивалі «Бандерштат» та «Княжий», котрі стали давно серед топових в Україні? Це – такі заходи, що допомагають молоді утвердитись в тому, що бути українцем, спілкуватись українською, цінувати славне минуле і сьогодення – не лише важливо, це ще й сучасно.

Ми з народним депутатом України Ігорем Гузем виростили багатьох лідерів сьогодення – це і керівник Рівненської патрульної поліції Сергій Мерчук ( псевдо Звіробій), і керівник Волинського обласного центру національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства Богдан Бальбуза ( псевдо Лучник), і соліст гурту “Фіолет” Сергій Мартинюк “псевдо “Колос”), і багато інших …

— Ваша оцінка роботи депутатів Нововолинської міськради?

Перш за все зауважу: у Нововолинську – найбільша фракція “За Майбутнє” в Україні серед усіх міських рад. Це – вже рівень. Не можу не відзначити того, що вони пішли у двори, не побоялись місцевого виборця, котрий є дуже непростим.

Діалог із населенням – обов’язковий! Треба знати проблеми людей від них самих, відчувати, що їм болить. У спадок Борису Карпусу дісталась громада, де дуже багато проблем, котрі потребують вирішення. На окремі з них – десятиліттями ніхто не звертав уваги – як в місті, так і в старостинствах. Та все ж відчуваю – мотивація працювати є!

Є чимало змін і зрушень – це не можна не побачити. Цілком нові підходи та принципи – від організації заходів до адміністрування процесів. Люди відчувають: на них реагують, до них дослухаються, адже не можете не погодитись: попередня влада не була зацікавлена у особливій комунікації з простими нововолинцями! Коли ми були в дворах спільно з нардепом – там про це прямо говорили люди, котрим насправді потрібно, аби їх чули. Люди хочуть знати своїх депутатів!

Днями пройшла сесія в Литовежі, де були присутніми представники Нововолинської громади, в тому числі і депутати – сказали рішуче «НІ!» будівництву цементного заводу. Однозначно на їх боці – люди не повинні страждати через шкідливе виробництво! Це – моя принципова позиція!

Перший рік депутатства був насиченим, не завжди простим, але цікавим. Далі – буде. Є певні наміри. Серед них – об’їхати усі освітні заклади округу.  Серед них – і більше працювати, бо є чимало викликів та задач.  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *