<

Посвідчення АТО – як приклад прокурорської непорядності

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:43 | 17.01.2015 / Блоги / /
Перегляди
4
/ коментарі 2

На сайті УНІАН було повідомлено, що прокурор Донецької області Микола Франтовський, а із ним іще 25 прокурорів Донбасу отримали посвідчення учасників АТО. Подія ця мене не здивувала. А тим більше, добре знаючи про «закон, честь, гідність» нинішнього правоохоронного «братства», котре засіло у модернових спорудах прокуратур всієї України. У тім числі і в Генеральній, на Різницькій, у столиці. Я писав, нещодавно, у інтернетвиданні «Буг» про забруднених до вух, корупційними діяннями, правоохоронних «мух» (вибачте за каламбур). Що кинулися на дармовий «мед» у зону Антитерористичної операції із метою отримання посвідчень учасників бойових дій. Котрі дають змогу уникнути люстраційних процедур та подальших звільнень із такої милої та надто, аж добре вже, оплачуваної роботи. Це, безумовно, пройшло б повз увагу, якби прізвище це, та не було таким скандально відомим у нашому волинському краї. Бо саме у 2005 році М.Франтовський був прокурором Волинської області. І саме ця людина допомогла міському голові В.Сапожнікову уникнути кримінального переслідування за зловживання при укладенні договору «на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку із ТЗоВ «Продхолод» чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам». (тут і далі цитати із офіційної відповіді № 2403 від 20 вересня 2005 року, підписаного в.о. начальника ВДСБЕЗ України у Волинській області майором Ю.С.Ткачуком) І далі: «…безпідставно було отримано пільги по митних та інших бюджетних платежах на суму 1 409 600 грн.,…»

Прокурор Донецька_00003

Як бачите, нанесені збитки відносяться до особливо великих. Обласний прокурор М.Франтовський, не маючи на те ніякого права, проігнорував величезну оперативну роботу слідчих МВ УМВС міст Нововолинська та Луцька, як і не мав жодного права закривати кримінальні провадження по особливо великих збитках завданих державі Україна злочинними діями місцевих посадових осіб на території пріоритетного розвитку до якої тоді відносилось наше шахтарське місто. Тільки незалежні суди, згідно законодавства і Конституції України, наділені правами визначати провини владних місцевих чиновників. І ніхто більше! Проте, названий прокурор, як вбачається, перевищив свої службові повноваження скоївши тяжкий посадовий злочин.

Прокурор Донецька_00004

Після цього, можливо для замітання слідів, пан Франтовський знову вигулькнув на посаді прокурора Донецької області. І як бачимо, вдало втримується на плаву й донині. Я, знаючи запопадливість цього чоловіка у «відмазуванні» від тюрми своїх земляків, зовсім не здивувався факту отримання ним посвідчення учасника АТО, а насправді Вітчизняної війни, яку веде із путінською Росією наша держава. Як і не дивуюся наявності груп інвалідності у посадовців нашої місцевої влади. Хто знає, можливо вони теж із гаслом «Слава Україні!» та автоматами напереваги, разом із «кіборгами» атакували позиції сепаратистів поблизу донецького аеропорту. То й за ризик втрати життя, поранення чи пролиту за нашу незалежність кров, отримали «ксіви» фронтових калік. А чого? Мер у тих краях побував. І його заступники теж. Дарували, зокрема, як стало відомо, українським бійцям по пляшці мінеральної води і по дешевенькій шоколадці… Висловлюючись напівкримінальним сленгом нашого міського голови – не за «бадягу» ж отримав він і ордена у часи Януковича.

Прокурор Донецька_00002

Одне неясно. Як відомо, покарання за тяжкі злочини не відтерміновуються.

І строку давності вони теж не мають. Я на сторінках багатьох видань, в інтернеті. розмістив документи про зловживання нововолинської міської влади у 2005 році. Здавалося б, що певні правоохоронні органи – СБУ, міська та обласна прокуратури, міліція повинні були ними зацікавитися. А новий міський прокурор О.Шпота і не менш новий обласний – В.Максимов, в обов’язковому порядку повинні були ці дії провести. Знаєте, як там – кар’єра, присяга, посадові обов’язки, закон про прокуратуру, зорі на погони чи грошова винагорода із підвищенням по службі… Але, ж ні! Ніхто й не зателефонував навіть. Хоча, й могли б. Із вулиці Маяковського, 19 де знаходиться відібраний у нововолинської громади, із допомогою міських депутатів комунальний дитсадок № 9, а тепер фешенебельна прокуратура міста Нововолинська. Така затишна і тепла. Де ніхто нікого не чіпає, і не любить коли хтось потривожить їх. Приходячи із заявою чи скаргою про задавнену корупцію у Нововолинську. Там такі приємні люди… Їм дуже добре працюється, у напівсонній режимній установі. І грошики хороші, у вигляді зарплат і доплат щомісяця від платників податків, яких вони згідно із «Законом про прокуратуру» і присягою на вірність народу України захищати покликані, – теж справно надходять. Можна подумати, що ані в СБУ, ані у міліції та прокуратурах всіх рівнів, немає інтернету і там не читають про себе критичних публікацій. Мені, наприклад, все це давно відоме – хто кого і яким чином, прикривати місцевих шахраїв до нас прислав. Поіменно. І кого вони самі прибрали із посад. За дивним збігом, Господом пробуджені у неправедно звільнених посадових осіб совість і людське сумління. І ви здогадайтесь. Це не важко.

16.01. 2015 року
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща»,
журналіст. Нововолинськ




WordPress › Помилка

На сайті виникла критична помилка.

Дізнайтеся більше про усунення неполадок WordPress.