Ігор Диня

Як нововолинці до Львова на футбол їздили

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:02 | 29.04.2016 / Рубрика: Блоги / Прокоментуй!

В переддень Великодніх свят місто Лева приймало чи не найголовніший матч сезону для українського футболу. Шахтар-Севілья, півфінал другого за важливістю Єврокубку. Ситуація в країні склалась така, що Шахтар був змушений покинути рідне місто. Проте любов до футболу у Львові перекреслює фактор “нейтрального поля”.

Місто зустрічає прекрасною погодою, цвітуть яблуні, абрикоси, а подекуди і сакури. Приготування до Великодня йдуть повним ходом.

Але ми нетерпляче чекаємо вечора, коли розпочнеться футбольне дійство. Згаюємо час в затишних кав’ярнях, куштуємо смачне львівське пиво та робимо безкінечні селфі. В центрі постійно трапляється футбольна атрибутика, зрозуміло, однодумців багато. Час проходить дуже швидко, тому ми заскакуєм в комфортний автобус, який потрапляючи в численні затори (всі ж хочуть встигнути), довозить нас майже до стадіону. Всі перехрестя вправно регулюються Патрульною поліцією, одразу видно досвід приходить з часом.

Швидко знаходимо свій вхід, невелика черга і за 10 хвилин до стартового свистка ми на своїх місцях. Лунає гімн і суддя розпочинає гру. З перших хвилин емоції на полі і на трибунах починають зашкалювати. Проблему собі Шахтар створив вже на шостій хвилині, пропустивши необов’язковий гол. Але зібравшись, вже до кінця тайму вдалось не тільки зрівняти, а й вийти вперед. Тайм другий поле покидає одна з головних зірок сьогоднішнього вечора Євген Коноплянка, не сама вдала гра. Знову забагато помилок у виконанні гірників, що врешті решт вилилось у прогнозований гол. Матч завершився, рахунок 2:2. Шанси залишаються, через тиждень гра відповідь в Іспанії.

Змучені, але сповнені емоцій ми покидаєм арену. Треба поспішати, адже додому ще дуже далеко.

DSC_4100

DSC_4102

DSC_4123Untitled_Panorama2

DSC_4112

DSC_4109

Untitled_Panorama1

DSC_4184

DSC_4177

DSC_4162

DSC_4153

DSC_4147

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Дещо про закони 8487 та 8488 щодо розмитнення авто на іноземній реєстрації
Розкажу про деякі аспекти, щоб ситуація стала більш зрозумілою. Закони 8487 та 8488. Прийняті Верховною Радою, підписані Президентом, вступили в силу з 25-го листопада (окрім ...
Введуть чи не введуть воєнний стан – все одно життя продовжується
Підсумую популярні ранкові запитання від вас. Введуть чи не введуть воєнний стан – все одно: 1. Дітей в школу відпускати треба, на роботу йти теж – треба! 2. Суди, магазини, ...
Про силу фейсбуку, батьківський бюджет, який йде на ремонт та меблі в садку, та чому про це треба мовчати…
Депутати, міська влада, мають право всюди говорити і звітуватися про те, що зроблено для садків, а батьки повинні мовчати! На жодній освітянській конференції чи в ЗМІ не ...
Закликаю творити перемоги і пишатися перемогами один одного
Думаю, що сьогодні ми маємо згадати, що 2018 рік – це сторіччя УНР. Сторіччя перемог і сторіччя історичної поразки української нації в боротьбі за свою державу. Я не буду довго ...
Куди ми йдемо далі: до цивілізованого світу чи до мордору
Я в громадському русі – з сімнадцяти років. Це – майже півжиття. І весь цей час мої рідні та близькі постійно акцентують на тому, що займатися громадською активністю – ...