<

Віра і єдність – наша Перемога

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:32 | 27.08.2015 / Блоги /
Перегляди
4
/ коментарів 6

Україна відзначила своє найвеличніше свято. Мільйони глядачів зі сльозами на очах дивились Марш Незалежності на святому для кожного українця місці – Хрещатику. Гордість і віра переповнювала серця. У похідних військових одностроях, чітко карбуючи крок йшли наші внуки, сини, дочки, батьки. Виступ Президента, Головнокомаднуючого

ЗСУ Петра Порошенка був чітким і впевненим у наше праве діло. У цей момент, видається мені, всі українці були єдиною родиною, яка зможе здолати всі труднощі і негаразди заради свого щасливого майбуття в єдиній соборній державі, нашій неньці Україні.

Та потягнулись сірі будні, і злі шептуни та крикуни, які ховаються під жіночими спідницями, боячись взяти зброю і виступити на захист Вітчизни почали: не ті Мінські угоди, якби Порошенко продав свій бізнес, не ті генерали, не так воюєм…

Довірливі бабусі, слухаючи цих молодих кремезних чоловіків у вишиванках, які з патріотичним артистизмом говорять ці речі, розгублені. Де ж правда? Там, на Хрещатику, чи тут, у повсякденній суєті?.

Складний період свого розвитку на 25 році переживає Україна. Агресор Росія і потаємний внутрішній ворог, використовуючи неправдиву інформацію, підступно діючи одним фронтом, думають, що зможуть розколоти нас і здобути легку здобич. Не вийде, і не буде цього, москалю і яничаре! Бо ми вже живемо Перемогою, вона у наших душах і серцях, і ця віра незгасима.

А як відповідь тим, хто горлаючи патріотичними гаслами, а душею кволий і немічний моє маленьке поетичне послання:

Вишиватник

На перший погляд- щирий патріот
Бо гаслами великими й святими,
Як мегафон волає на весь рот: –
Таких багато від Карпат до Криму,

Що сильно рвуть сорочку на собі
Лиш театрально, а душа смердить.
Він боягуз у чесній боротьбі,
Як щур з нори підлотою сичить.

Назвали цю породу «вишиватник»,
Бо він такий, як тезка – боягуз,
Зросійщений поганець Сходу – «ватник»,
Що у брехні і підлості погруз.

Знак рівності тотожний ницій зраді,
Його повинен знати кожний з нас,
Щоб вибрати в відвертій клоунаді
Хто дійсно патріот, хто свічкогас.

Пильнуймо і захищаймо свій рідний край від запроданців, хай наша віра у Перемогу буде незгасна.

Слава Україні!

Ярослав Гиць




коментарів: 6
  1. Комуніст Гиць написав віршика ,але нехай розкаже як він в унісон голосує з колишніми регіоналами в іваничівській раді , як завів дружбу з тими ,які ще недавно вихваляли януковича ,і не встидно

  2. От вам і жити по новому. Старе комунятське лахміття рветься до влади. Тільки воно ж ніяк не може розподілитись з ким разом зупу нахлябувати. То підтримує на сесіях петросучок і чупахоаналів… то тепер з самим головним браконьєром хоче об’єднуватись.

  3. Як ви нас дістали своїми опусами!ви ж так обожнювали Ющенка! Чому ви йому зрадили, чому? зараз час молодих енергійних, тих , хто у вишиванці ходять від народження!!! і змиріться з цим! ваш час пройшов! час, коли ви привели в Нашу Україну Томашевську. І сказали, що вона має бути у першій пятірціна місцеві вибори! Ви вважаєте що всі це забули??? Ви ж постійно бігаєте від одних до других!!! Шукаєте тепленького місця…Як ви примазалися до Карпюка! з вами він тільки втратив…То заспокойтеся вже….І тихесенько чекайте сина. Не гришіть. Бо ж за все содіяне вами, на жаль, діти розплачуватимуться. Правда, ви постарались тут: вашого цвіту по всьому світу!!!

    • Тих “молодих енергійних”, що з “Духмяної печі” розкараки вилазять???
      Що “керуючих” по “Шахтарях” на ауді катають???
      Тих, що рахунки пенсіонерів обікрали, будучи банкірами???
      Тих що “вони в АТО”, а самі чотири місяці біля дупи жінки вилежуються???

  4. ЩО ТУТ СКАЖЕШ…
    Розум – то така річ, що його не видно. Але, коли його нема – то бачать усі!
    То Гиць з нього вижив… На жаль.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *