Жанна Білоцька

На Волині стартує проект «51/14»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:29 | 14.04.2016 / Рубрика: Блоги / 7 коментарів

Ініціативна група, до якої входять військовослужбовці колишньої 51-ї та нинішньої 14-ї ОМБр, журналісти, волонтери, а також громадські діячі, розпочинає роботу над написанням книги пам’яті, присвяченій героїчній бригаді. З метою вшанування усіх, хто поклав своє життя задля миру та спокою у наших домівках, тих військовослужбовців, які в числі перших стали на захист східних рубежів країни, бригади, яка першою пролила кров і побувала у самому пеклі війни.

Проект «51/14» – саме під цією назвою триматиме колективна робота, спрямована на збір інформації про тих військовослужбовців, які брали участь у бойових діях на Сході України. Історії, побудовані на реальних подіях бійців легендарної бригади, волонтерів, священиків, громадських діячів, простих людей, які допомагали цьому військовому формуванню, а також рідних та близьких загиблих і тих, хто досі вважається зниклим безвісти, увійдуть до книги.

Ініціативна група звертається до усіх, хто має  стосунок до 51-14-ї ОМБр, а також журналістів з різних регіонів, волонтерів, громадськості з проханням підтримати ідею і допомогти у зборі  такої інформації. Контактні телефони: 0671815154, 0987728587. Або ж пишіть на електронну адресу: markovskaya_75@mail.rutpalaievskaia@mail.ru.

Тепер детальніше про створення даного проекту.

Ідея написання книги визрівала у мене давно, але я не наважувалась щось починати, бо розуміла, що самій не вдасться це зробити. Адже об’єм роботи величезний. Та мені пощастило знайти однодумців, серед яких кореспондент «Володимир Медіа» Тетяна Палаєвська, координати якої є в анонсі, кореспондент газети «Слово правди» Тетяна Ізотова, волонтер який одним із перших допомагав бригаді, а згодом пішов служити у її складі, – Роман Мартинюк. Ці люди першими підтримали мене, і згодом було створено ініціативну групу, яка спільними зусиллями розпочинає роботу над написанням книги. Ще одним поштовхом зрушити справу з місця стало звернення до народного депутат Ігоря Гузя, який підтримує та ініціює чимало проектів, і котрий зацікавився створенням книги пам’яті на честь легендарної бригади. З його помічниками вже вдалося обговорити деякі питанням, які потребуватимуть вирішення у подальшому процесі тривалої роботи.

Наступного дня після анонсування проекту одними з перших відгукнулись кілька бійців з інших регіонів, журналісти та волонтери. Але головною підтримкою є керівництво 14-ї ОМБр, яке погодилось на співпрацю. Це дуже важливо для команди. Не залишилась осторонь міська влада, яка підтримала проект, спілка ветеранів АТО. Це лише початок, сподіваюсь, що і надалі нас підтримуватимуть і допомагатимуть.

Хочу акцентувати увагу, що проект НЕ Є ПОЛІТИЧНИМ і до співпраці запрошуються усі, хто може і має бажання допомогти. На жаль, за ці два роки, відколи почалась війна на Сході, шляхи деяких людей, які брали активну участь у підтримці бригади, розійшлися, але це не завадило їм і надалі допомагати. Дуже хотілося б, щоб ці непорозуміння не вплинули на створення книги. Бо у кожного з них своя історія, яка має право на життя і повинна бути закарбована. Саме з таких історій і дрібних деталей, про які може ніхто і не здогадується, складатимуться пазли, що й утворять реальну картину, яка багато чого відкриє.

Доля бригади є болючою не тільки для мене, а й для усіх мешканців Володимира-Волинського, де вона дислокується. У мене там служить брат, за плечима якого більше двадцяти років вислуги. З багатьма його колегами, яких на жаль, уже не має в живих, я була знайома особисто. Також знаю чимало хлопців, які продовжують служити вже у складі 14-ОМБр. Про деяких я писала у своїх матеріалах.

Після розформування бригади мене та й не тільки мене турбує одне питання: як можна було знищити одне з легендарних та найкращих військових формувань України? І звідки у ньому на початку АТО взялись зрадники та боягузи (саме таким чином було заплямовано репутацію бригади після інциденту з полоном мобілізованих бійців), коли до цього там служили і продовжують служити професіонали, які не зрадили присязі та показали себе з кращого боку на бойових завданнях? Чому замовчується інформація про чимало подвигів як офіцерів, так і мобілізованих, про які доводиться дізнаватися лише зараз? Цих “чому” дуже і дуже багато. І хотілося б знати на них відповіді. Не знаю, чи вдасться докопатися до істини, але будемо намагатися це зробити по максимуму. Дуже хочеться, щоб усе вийшло, бо я і мої колеги вперше працюватимемо над подібним проектом, який має дати відповіді на багато питань і повернути бойову славу бригаді.

Автор проекту Жанна БІЛОЦЬКА

7 коментарі
  1. markovskaya_75@mail.ru, tpalaievskaia@mail.ru.
    Мені здавалось, що українські патріоти не реєструють і не користуються москальськими поштовими скриньками. То на кого працюємо шановні? І за чий кошт? Можливо раша гранд-проект?

    • Зроби таке ж.
      А пошту поміняти це дві хвилини.

      • Володимир Волинець / 25.05.2016 - 02:49 / Відповіcти

        Дві хвилини. Так отож. Але прохвесійним пАтріЙотам і ти що “болить” для цього не вистачило два роки.

  2. ще й номер мобілки київстарівський. “Київстар” належить москаликам

  3. Коли наші хлопці гинули під Волновахою то напевно Пан сидів в той час в кабаку на каві або спав в ліжку в дружини під боком,їв смачний борщ.То ж не треба обливати людину брудом,яка взялась відновити честь 51 бригади шановний.Краще Ви б допомогли цим людям,якщо маєте чим.А то Вам номер телефона не такий,то раша.Яка в бісовій матері раша.Будьте трошки патріотом і захистіть тих хлопців які дивились смерті ввічі.Підтримайте їх,допоможіть.Людей судять які стали інвалідами,і носять у своєму тілі осколки.А їм дали клеймо-зрадник.Честь і Слава Героям 51-бригади.Слава Україні.

    • Слова то красиві, але чи ті дві тьотки за рік часу були хоть на одному суді у підтримку хлопців???

  4. Жанна, забий на всіх негідників, ми з тобою!

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Накипіло…Сьогодні мене цинічно, підло і цілеспрямовано робили злодієм і наймерзеннішою людиною!
Так, так мої фейсбушні і не тільки друзі, не думайте, що я звихнулась і не посміхайтесь, мене матір 4 дітей, волонтера і просто гідну людину змішали з лайном. – пише жінка на ...
9 днів пустоти, суму, відчаю, страждань…Біль втрати неминучий
9 днів… 9 днів пустоти, суму, болю, відчаю, страждань… Я не живу, я вже навіть не існую, я як та примара, ходжу з кімнати в кімнату, думками з Ромою… Біль втрати неминучий. ...
Неочікуваний сюрприз. Я в рейтингу «100 людей, які змінили Волинь. 2017»
Нове досягнення в моє резюме несподівано прилетіло з Луцька Я в рейтингу найуспішніших волинян, що опублікований в унікальному журналі «100 людей, які змінили Волинь. 2017». Ото ...
Ви все добре знаєте, що вони зробили і що саме вони вбивці…
Пишу вам з біллю в серці. Друге серпня для нашої родини стало страшним днем, днем, коли жорстоко вбили мою донечку. З цього дня минуло два роки, а біль від втрати меншим не став. ...
Дзвінок бійця з першої хвилі: “може й мені себе підпалити в Києві, бо не вирішується ніяк моя проблема”
Подзвонив один з бійців ще першої хвилі, і каже на повному серйозі: – може й мені себе підпалити в Києві, бо не вирішується ніяк моя проблема з … Вирішимо, але: Хлопці не ...