Історія одного політв’язня: рік у СІЗО за порваний портрет Порошенка

Якщо рік тому всі говорили за нього, то тепер мовчать. 15-го грудня – рік і 7 днів, як Юрій Павленко під арештом. Одна з перших найгучніших справ.

Пам’ятаю, неначе вчора. Хлопці пишуть: “Хорта забрали.” Дивлюсь відео з Вінницької ОДА. Опісля суд. Довгий і нудний суд. Телефонний дзвінок кілька діб потому. Між своїми. Те, що не виноситься у ЗМІ. “Ти в курсі, що Хорту приписують? Створення Вінницької Народної Республіки і сепаратизм…” І смішно, і плакать хочеться.

Отже. Трішки історії. 8 грудня. Юрій Павленко (надалі – Хорт) запам’ятався тим, що після штурму Вінницької ОДА привселюдно порвав портрет Порошенка. Далі – суд, який обрав для Хорта запобіжний захід у вигляді утримування під вартою на 60 днів.

Під час арешту Павленку інкримінували підозру у масових заворушеннях та надругу над державною символікою.

В той же час вінницька, на той час, міліція, стверджувала, що наруга над портретом глави держави не є злочином, оскільки – увага – це НЕ державний символ.  Тепер він заарештований виключно за хуліганство і участь у нанесенні тілесних ушкоджень працівникам міліції.

“Після того, як 10-ть опитаних потерпілих відмітили, що Павленко ніякої шкоди їм не наніс, можемо константувати, що теперішня “судова вистава відбувається виключно згідно указу” – розповідає уже ЗМІ Олексій Бонюк, правозахисник, член Ради партії “Воля”.

Отож, суд постановив взяти під арешт активіста 9-го грудня 2014 року. Сьогодні – 15-те грудня 2015 року. Фото опубліковане у Новинах Вінниці – ВЛАСНО станом на 10-те грудня 2015 року, де повідомляється про наступне засідання, яке відбудеться 16-го грудня. (До речі, 16-го грудня – День прав людини) Суд розгляне питання про звільнення хлопця з-під варти.

Проаналізувавши цю всю ситуацію, в мене виникає безліч питань (офіційно). Якщо неофіційно, всі (в тому числі і я) чудово розуміємо, чому молода людина стала політв’язнем. Чому активний громадський діяч, якого вчасно не затикнули тепер позбавлений волі рік. За що? За хуліганство? Рік?

Якщо я не помиляюсь, за хуліганство “до 6 місяців”, але не РІК.

Мені не страшно, що він стомлений цією судовою тяганиною – він не здається. Жартує, казав передати аби випили за нього персикового соку. Незалежно від завтрішніх результатів. Вогонь у його душі палає і палатиме навіть тоді, коли загине тіло. Натомість, більшість тих, що на волі – здались.

“11 грудня на 11:30 в Печерському райсудi м. Києва (вул Хрещатик, 42 каб N30) слiдчий суддя Батрин О.В. розглядатиме мою скаргу на бездiяльнiсть Генпрокуратури щодо вiдмови в реєстрацiї заяви про злочин прокурора Совгири i слiдчого Бойка – фальсифiкаторiв полiтичної справи проти мене” – розповів Юрій своїм хлопцям.

За що ж так мучити юну душу революціонера? За те, що правду свою сказав? Адже вільна держава, маємо право на свободу слова… Після якої можемо стати черговим політв’язнем?

У нього непереможний дух. Він -Той, хто поведе за собою людей. Можливо, тому зараз його вимучують морально, аби погасити полум’я революціонера? Він – Той, за ким підуть люди. Можливо, тому він під арештом?

Їм не знищити нашу волю, нашу силу, наше бажання відродити цю державу. Ми уже нове покоління Незалежної України, яке не пам’ятає совка і ніколи не допустить цього. Вони ховають Хорта від світла – йому не потрібне світло. Світло у ньому. Яке просвітило з самого початку усе, що хотіли приховати, думали – обійдеться. Не обійдеться.

Колись десь чула таку фразу: “Вони вбивали і тримали в остраху бидлоту, за що бидлота ненавидить їх і дотепер…”