Чи є мовленнєвий етикет у сучасної молоді?

Сучасна молодь у теперішньому ХХІ столітті  майже повністю вичерпала усі вміння та властивості простого спілкування. У цьому лексиконі (а ніяк інше таку «мову» назвати неможливо!) більше переважають брутальні вислови, жаргони та інші «слова-паразити», які так чи інакше локально засмічують звичайне спілкування.

На превеликий жаль, молоді люди вважають, що такий тип мовлення є актуальним у сучасному суспільстві і подекуди «модним». Проте, реальність зовсім інша… Сьогодні зустріти молоду людину, яка гарно володіє власною рідною мовою,  уміє висвітлювати чіткі і зрозумілі погляди і думки досить важко знайти. Дійсно, на превеликий жаль…

Загалом, кожна сучасна молода  людина повинна дбати по свою мовленнєву культуру в будь-яких ситуаціях, а отже :

1)  повинна вітатися й усміхатися першою;

2) повинна виявляти дружнє ставлення до людей;

3) дотримуватись елементарних правил спілкування;

4) цікавитись людьми, які її оточують, їхніми радощами й турботами;

5) вживати якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей: даруйте, перепрошую, дякую, будь ласка, не ображайтеся, на жаль та інші;

6) у товаристві не намагатись переговорити всіх – дати можливість висловитися іншим;

7) обов’язково повинна бути тактовною, спочатку подумати, чи нікого не образить  те, що  хоче сказати, а потім вже говорити.

Таким чином,  молода людина завжди повинна пам’ятати про словесний бруд, якого взагалі не варто використовувати і важливо оберігати нашу мову. Для української мови притаманні лайливі слова та вирази, яких теж варто обходити стороною.

Мовленнєвий етикет та  культура мовлення не дається людині від народження, все набувається в процесі спілкування. Тому, перш за все, молода людина повинна дбати про якість свого мовлення в будь-якій ситуації спілкування: у побуті чи на виробництві, у науковій чи освітньо-виховній роботі, висловлюючись усно чи письмово.

І.Огієнко написав, що мова – це «душа кожної національності, її святощі, її національний скарб. В мові наша стара й нова культура, ознака нашого національного визнання… І поки живе мова – житиме й народ як національність. Не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчим народом».

Тому, необхідно плекати рідну мову та спілкуватися правильно, адже якість мовленнєвого етикету молоді залежить, перш за все, від нас самих!