Зеленський, Супрун і «відміна» медреформи: 10 речей, які вам слід знати про зміни в медицині

02:08 | 1.08.2019 / Рубрика: Статті / Прокоментуй!

Журналісти зібрали 10 відповідей на поширені запитання про медичну реформу та її майбутнє, аби громадяни України розуміли реальний стан справ, не велися на маніпуляції та вимагали від нових парламентарів і керівництва держави зважених рішень.

Про це пише Українська правда. Життя.

“В нашій країні з усіх реформ ця – [медреформа] одна з небагатьох, яка хоч якось тримається, тому за неї варто триматись. Треба давати людям карт-бланш”, – казав у березні 2019 року Володимир Зеленський, тоді ще кандидат у президенти.

У квітні він змінив думку:

“Якщо якісних ліків немає, нормальних цін на ліки, нормальних умов у лікарнях, нормальної зарплати у лікарів немає, яка це нафіг реформа?”.

Згодом перед парламентськими виборами представник “Слуги народу” Микита Потураєв заявив:

“Є невдоволення тим, що відбувається. Люди мають нести політичну відповідальність. Навіть ті, які досягли гарних результатів”.

Медреформу і майбутні дії щодо неї активно коментує Михайло Радуцький, співзасновник клініки “Борис” і 18 номер у списку партії “Слуга народу”.

Наприклад, у 2017 році він казав, що медреформа потрібна і він всіма силами буде її підтримувати, а в 2019:

“Все позитивне в медицині, що зробили Квіташвілі і Супрун, залишиться”.

При цьому він критикує Супрун.

1. Реформа сімейних лікарів: це добре чи погано?

Посудіть самі. 

Пацієнти отримали: 

  • можливість вільно обирати лікаря, навіть приватного (якщо він підписав договір з Національною службою здоров’я);
  • гарантований державою пакет, який вам лікар має забезпечити безоплатно: загальні аналізи крові та сечі, електрокардіограму, тести на ВІЛ, рівень глюкози й вірусні гепатити. 

Лікарі отримали: 

  • вищі зарплати (за умови, якщо в медцентрі вміють правильно керувати своїми грошима і залучати пацієнтів), десь зарплати зросли несуттєво, десь можуть сягати і 20 тисяч гривень;
  • більше свободи: тепер можна не терпіти погану поведінку керівництва чи нестерпні умови роботи, і або перейти в інший заклад працювати, або відкрити ФОПа, стати приватним підприємцем та отримувати держфінансування на своїх пацієнтів.

Чи все ідеально? 

Ні, звісно. Випадки є різні і причини, чому все не так веселково, різні.

Десь не надто ефективне керівництво, десь місцева влада не хоче інвестувати в реформу, десь лікарів бракує, а десь вони некваліфіковані.

Десь пацієнти мовчать, бо думають, що скарги нічого не змінять, хоча є гаряча лінія НСЗУ (номер 1677), куди можна поскаржитись на роботу первинної ланки.

Є також напруга і подекуди навіть конфлікти: сімейні лікарі у реформу зайшли і зарплати в них зросли, а всі інші медики  в старій системі і отримують маленькі зарплати. Буває навіть, що вузькі спеціалісти не хочуть приймати пацієнтів за направленням сімейних лікарів.

2. “Що це за реформа, коли лікар додому не приходить? Хіба це правильно?” 

Більшість розвинутих країн світу відмовились від візиту лікаря додому. З однієї причини: це дорого. 

Українська реформа не скасувала візити лікаря додому, а видозмінила. 

Раніше непоодинокими були випадки, коли пацієнт зловживав правом виклику лікаря. Викликав додому, коли температура 38, чи коли застуда, щоб лікар на місці виписав довідку. Лікар витрачав час, за який міг би оглянути більше пацієнтів.

Тепер же рішення про необхідність візиту приймає лікар за медпоказаннями. Як пояснює сімейний лікар Ігор Заставний, виклики додому в його амбулаторії в смт на Львівщині в основному  патронаж немовлят, відвідини маломобільних пацієнтів або надання невідкладної меддопомоги.

“Ми щодня намагаємось пояснювати людям, які приходять або телефонують до нас, що в робочий час у більшості випадків краще привезти людину до медзакладу, оскільки тут є більші діагностичні можливості, так простіше та безпечніше для всіх”,  додає лікар.

3. Реформа зробила так, що вже “швидка” не приїжджає!

“Є нарікання, що не приїхала до мене “швидка”, оце медреформа! Але медреформа ще не торкалася екстреної допомоги, ми не міняли правила виклику “швидкої”, –пояснює заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк

«Якщо вам дуже погано, чи ситуація невідкладна – викликайте “швидку”. Не думайте ні про які правила. Не чекайте сімейного лікаря абощо», – додав він.

Екстрена допомога теж готується до укладання договорів з НСЗУ, там теж будуть зміни, нові диспетчерські служби, нові машини, навчання парамедиків тощо.

Як фінансуватимуть невідкладну допомогу за реформою? Павло Ковтонюк пояснює: “швидкій” не можна платити за кількість виїздів:

“Ми ж не платимо поліції залежно від того, скільки разів вона на крадіжку виїхала. Це служба порятунку. Вона має бути на 100% готова будь-коли. Вона утримується, щоб бути в повній готовності. Оплачувати цю готовність буде НСЗУ”.

4. “Яка нафіг реформа? Ви лікарні бачили, що там робиться?!”

До поліклінік, де сидять вузькі спеціалісти, і лікарень реформа ще не дісталася. Тому все, що зараз є негативного – лише те, що було раніше.

Додався тільки один негатив: самопочуття вузькоспеціалізованих медиків. Адже у них зарплати лишились низькими.

“Це наслідок того, що реформа запроваджується поетапно. Ми не могли все почати в один день. Це було фізично неможливо”, – коментує заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

За його словами, лікарні не були готові, не були перетворені на підприємства, не було електронної системи:

“Без неї ми нічого не починаємо, бо хочемо, щоб все було прозоро і автоматизовано, без рішень чиновників. Те, через що ми жаліємося на нашу медицину, зазвичай зосереджене в лікарнях. Реформа там займе більше часу, буде складніше. Думаю, не рік, а кілька”.

5. “Треба скасувати все, що ввела Уляна Супрун, і запровадити страхову медицину!” 

За обов’язкове гарантоване медичне страхування треба платити, а це означає запровадити додаткове оподаткування, пояснює заступниця міністра охорони здоров’я України з питань євроінтеграції (2018 –2019) Ольга Стефанишина:

“Уся соціальна сфера в Україні – критично недофінансована… Очевидно, на медстрахування кошти потрібно буде у когось забрати. Або шукати ззовні. 

Оскільки серед політиків-пропагандистів страхової медицини меценатів нема, відповідь очевидна: гроші будуть брати з ваших гаманців! Адже не існує грошей держави – є лише наші з вами податки. 

Податкові витрати на охорону здоров’я в різних країнах Європи коливаються від 12 до 16%. Уявіть, що до податків, які ви й так сплачуєте, додати ще 14% податків”. 

Зараз роль національного страховика виконує Національна служба здоров’я України (НСЗУ). 

Це служба, яка оперує держкоштами за прозорою системою (усі витрати можна глянути на офіційному сайті, дані регулярно оновлюються).

НСЗУ фактично страхує нас по гарантованому пакету  платить лікарю за те, щоб ми могли звертатися до нього 365 днів на рік і безоплатно за медпоказаннями могли отримати у нього базові аналізи.

6. “На ліках наживаються, міжнародні організації  то корупційні схеми”

Деякі ліки для України закуповують авторитетні Програма розвитку ООН, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), британська закупівельна агенція Crown Agents.

За оцінкою Рахункової палати (рішення від 22.08.2017), закупівлі через міжнародні організації дозволили заощадити до 39% бюджетних коштів. 

Деякі ліки закуповують у 67 разів дешевше, ніж це робив МОЗ до 2015 року. Кількість додатково закуплених ліків на заощаджені кошти за деякими програмами сягає 70%.

Нині через міжнародні організації МОЗ закуповує ліки та медвироби за 40 програмами (доросла та дитяча онкологія, серцево-судинні захворювання, ревматоїдний артрит, легенева артеріальна гіпертензія, вроджені імунодефіцити та інші тяжкі захворювання). 

Але це триватиме не вічно. Наприкінці 2018 року в Україні створили ДП “Медичні закупівлі України”. Ця агенція повинна стати основною закупівельною організацією та забезпечувати прозоре, якісне та своєчасне постачання препаратів. Детальніше можна почитати на сайті МОЗ.

7. Чого такий кіпіш через вакцини?

Коли у 2016 році в Україні з’явилась вакцина індійського виробництва, рівень недовіри до неї та реформи загалом почав зашкалювати. 

Основна критика стосувалась: 

  1.  країни виробника;
  2.  якості вакцини.

Мовляв, не перевіряють якість вакцин, які заходять за міжнародними закупівлями. 

Але цю вакцину від дифтерії, правця та кашлюка продукує найбільший у світі виробник вакцин  Serum Institute of India. 65% дітей світу отримували протягом життя хоча б одну вакцину цього виробництва. Їх поставляють у 170 країн світу. 

Індійська вакцина пройшла процес перекваліфікації ВООЗ і потрапила до переліку вакцин, які відповідають стандартам якості. 

А от БЦЖ російського виробництва, яку використовували до 2014 року, у списку ВООЗ відсутня. 

8. “Чому Супрун пише про манту та вишневі кісточки? Вона міністр чи хто?!”

Те, що робить Уляна Супрун на своєму Facebook, називається “профілактична медицина”. Вона націлена не на лікування, а на попередження хвороб. 

Наприклад, у США вже встановили, що профілактика гіпертензії може заощадити  до 25 мільярдів доларів. 

Профілактика  це перш за все інформація. 

Спеціалісти зі сфери громадського здоров’я все частіше залучають соцмережі, щоб пропагувати те, що одного дня може врятувати нам життя. 

Наприклад, після кампанії від Центру контролю та профілактики захворювань США (CDC) “Поради від колишніх курців”,  звернення до гарячої лінії, яка має на меті допомогти кинути палити, підвищились вдвічі.  

Національна служба Великої Британії має сайт, де простою мовою пояснює базові, але вкрай важливі речі: як наносити сонцезахисний крем, чому важлива вакцинація та що робити, коли захворів на грип.

9. Що не так з українськими лікарнями?

Зараз лікарні мають державні субвенції і незалежно від якості роботи мають стабільний дохід.

Але часто вони неефективні. Штати бувають роздутими, а лікування  не таким, як має бути.

Ось що розповів Павло Ковтонюк:

“Готуючи договори з медзакладами на наступний рік, нам відкриваються очі на деякі речі. В одній області 20 лікарень прозвітувало, що лікують інсульт. Але тільки у 5-х є комп’ютерний томограф. 

Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа – крутити рулетку, лікувати наугад. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа”.

Ще в одній області проаналізували усі хірургічні відділення. В середньому лише 39% випадків, через які люди в ці відділення потрапляють, потребують операцій. 

60% пацієнтів там не роблять операцій. А є хірургічні відділення, де хірургічні операції займають тільки 12% роботи. 

Хвилюватися треба тим, які насправді не лікують, а вдають з себе лікарні. Відверто: такого багато“,  каже Ковтонюк. 

10. “Це все тому, що медики купують дипломи!”

Команда МОЗ почала запроваджувати вимоги до абітурієнтів, щоб у майбутньому ми отримали більш кваліфікованих лікарів. 

Вже зараз:

  • Вступити на медспеціальності “Стоматологія”, “Медицина” і “Педіатрія” можуть лише ті, хто набрав понад 150 балів за результатами ЗНО з конкурсних предметів  біології, хімії або математики.
  • Окрім стандартного тесту для лікарів-інтернів “КРОК”, інтерни мають проходити міжнародний субтест, заснований на стандартах оцінювання в США  екзамені USMLE (United States Medical Licensing Exam).
  • Впроваджено незалежний міжнародний іспит iFOM: включає запитання про базові речі в медицині, як анатомія і фізіологія, які повинен знати кожен майбутній лікар. Тобто питання позбавлені національних особливостей та не передбачають особливої програми навчання.

Бонус: Команда Супрун піде чи лишиться? 

Настрої в міністерстві  працювати до фінального свистка, каже заступник Супрун Павло Ковтонюк: 

“Для нас дуже важливо довести наші проекти і передати їх в такому стані, щоб з ними можна було працювати. Ми на цьому зосереджені.

Коли ми сюди приходили, була катастрофа. Тому це для нас – питання принципу. Після фінального свистка говоритемо про інші питання”.

На питання, чи піде частина команди Уляни Супрун з МОЗ, коли буде новий міністр, Ковтонюк відповів так: 

“Відповідь на це питання будемо знати, коли буде новий уряд”.

Додати коментар


Погляд

Бути чи не бути молодіжному центру в Нововолинську? Ось у чому питання…
У світі відзначають Міжнародний День молоді, а ми й далі шукаємо приміщення та робимо все можливе, щоб власними силами знайти простір, який буде осередком для розвитку молоді ...

Новини

18 серпня, Неділя
01:42
«Ми не будемо вносити застави», – дружина Гримчака
00:21
Орденом «Народний Герой України» нагородили підполковника 14-ої ОМБр
17 серпня, Субота
23:08
У Луцьку в річці знайшли тіло чоловіка
22:27
100 літрів пального: Начальника одного з відділів прокуратури Волині спіймали на хабарі
21:40
Придбав майно на 400 тисяч гривень і не повідомив про це: Оштрафували депутата Волинської облради
20:14
Малюк з Володимир-Волинського району – найскладніший пацієнт за історію китайської клініки
19:09
Цілий «букет» злодіянь: Мешканець Нововолинська усьоме втрапив за ґрати 1
18:56
На Маневиччині поховали 20-річнго бійця, який загинув на Луганщині
17:18
В мережу злили результати голосування за найкращого футболіста 2019-го року
16:34
Суд постановив виправити помилки в ухвалі про арешт Гримчака
15:24
У Камінь-Каширському районі трагічно загинув учасник АТО
14:41
У Нідерландах побудують житловий будинок зі стінами з кімнатних рослин
13:42
«Скрябіну» було б 51: Українські зірки згадали Кузьму
12:29
Борчиня з Іванич Анастасія Алпєєва взяла бронзу на Чемпіонаті світу
11:37
В готелі Одеси спалахнула пожежа: 8 загиблих, 10 постраждалих
10:25
Лікарів Націнституту Раку, які брали хабарі з онкохворих, викрили у корупційній схемі 3
09:40
У Росії сім людей отруїлися домашньою соняшниковою олією, двоє померли
08:55
На Кубі від удару блискавки загинули п’ять осіб
07:22
У Києві збудують веломагістраль довжиною майже 5 км
06:13
Арештували не того Гримчака: суд переплутав ім’я та місто
Усі новини

Погода у Нововолинську та Володимирі