<

Залізний генерал: що відомо про головнокомандувача ЗСУ Залужного, який раніше очолював бригаду у Володимирі

15:55 | 11.04.2022 / Статті / , /
Перегляди
1130
/ Коментарі відсутні

Відсіч, яку українська армія дає російському агресору, здивувала багатьох у світі. Військові успіхи стали можливими завдяки сучасному способу ведення бойових дій та новому поколінню генералів. Зокрема, головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному, який був командиром славнозвісної 51 (нині 14) бригади.

Politico переконане, що він стане легендарною постаттю в історії України. НВ пропонує переклад статті «Український «залізний генерал» – герой, а не зірка».

Вашингтон, Москва і більша частина світу очікували, що росія знищить українську армію за кілька днів.

Але не головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який організував і очолив битву, після якої скривавлені та розбиті російські війська були змушені безладно відступати.

Несподівані воєнні успіхи України – оборона Києва та більшості інших великих міст – заслуга Залужного, круглолицього 48-річного генерала, який народився у родині військових, а в липні 2021 року був призначений президентом Володимиром Зеленським на найвищу військову посаду. Залужний та інші українські командири готувалися до повноцінної війни з росією з 2014 року.

На відміну від «Шаленого» Нормана Шварцкопфа, який очолював війська США у першій війні в Перській затоці, чи Девіда Петреуса, який керував на війні в Іраці та отримав прізвисько Король Давид, Залужний уникає образу зіркового полководця. Ця роль належить Зеленському, колишньому актору та коміку, до якого прикута вся увага суспільства.

Багато в чому Залужний уособлює нове покоління українських офіцерів, яке сформувалося і у важкій восьмирічній війні на Донбасі, і поза фронтом – під час спільних навчань із силами НАТО на полігонах по всій Європі. Цей досвід змінив їхню авторитарну сутність, сформовану десятиліттями жорсткого радянського військового вишколу.

Завдяки співпраці з НАТО з’явилася група професійних офіцерів, які перейняли західні стандарти й допомогли запровадити децентралізований, швидший спосіб ведення війни, ніж російська модель, яка застрягла в українській багнюці.

«Я, мабуть, можу говорити про (Залужного) не просто як про людину, а як про представника нового покоління українських військових – офіцерів вищого, середнього і навіть нижчого рівня», – сказав Олексій Мельник, колишній офіцер ВПС України, співдиректор програм із зовнішніх зв’язків та міжнародної безпеки Центру Разумкова.

У вересні 2021 року, за два місяці до того, як адміністрація президента США Джо Байдена почала голосно попереджати про можливість вторгнення Росії та ділитися розвідувальними даними про нарощування військ на кордонах України, Залужний описав підготовку до нападу.

«Я про це кажу з моменту мого вступу на цю посаду. Загроза повномасштабної агресії є, була й буде далі. Наше завдання як ЗСУ – не чекати «манни небесної», ми маємо до цього готуватися. І ми для цього все робимо. У тому числі проводимо комплекс навчань, у тому числі залучаємо і наших західних партнерів, у тому числі і членів НАТО, а також партнерів по НАТО. Робимо все можливе, щоб у противника було менше бажань такий сценарій реалізовувати», – розповідав Залужний в інтерв’ю Радіо Свобода у вересні 2021 року

І вже у січні Залужний у розмові з офіцерами Військового комітету НАТО, органу найвищої інстанції, сказав, що українські військові готові.

«Я нагадав союзникам, що наша війна триває з 2014 року, і ми робимо свою роботу», – сказав він після зустрічі.

Сценарій, що так лякав світ – повномасштабна агресія, став реальністю 24-го лютого, коли російські танки рушили до Києва, а ракети вразили цілі по всій Україні. Росія готувалася до великої війни відтоді, як її війська увірвалися в Крим у 2014 році, окупувавши півострів і перетворивши Донбас на постійну зону бойових дій.

Протягом наступних років США, Велика Британія, Канада, Польща, Литва та інші союзники по НАТО відкривали навчальні центри на заході Україні, зокрема для Сил спеціальних операцій.

Досвід навчань та бойових дій проти росіян та проросійських сил на Донбасі дозволив командирам невеликих розосереджених підрозділів почати думати самостійно, відмовившись від старої радянської моделі керівництва зверху, яка паралізувала російські підрозділи, а також змусила вищих генералів піти на фронт, де кілька з них загинули.

«Українці вміють залишатися гнучкими. У порівнянні з 2014 роком українці можуть краще адаптуватися та проявляти ініціативу. Чого не було раніше », – сказав Politico чиновник з Міністества оборони США.

Він, як і інші чинні та колишні американські військові офіційні особи, побажав залишитися анонімним, даючи оцінку перебігу війни та діям України. Він додав, що гнучкість стала вирішальним фактором успіху проти російського вторгнення.

Військова людина

Залужний народився в липні 1973 року в Новограді-Волинському, містечку Житомирської області на півночі України, приблизно за 240 кілометрів на захід від Києва. Там служив його батько.

Залужний навчався в Інституті Сухопутних військ Одеської військової академії та Національній академії оборони в Києві, яку закінчив у 2007 році.

Обіймав низку посад, зокрема командира володимирської механізованої бригади. Потім повернувся до академії для подальшого навчання і закінчив її у 2014 році, через кілька місяців після того, як Революція Гідності змусила тодішнього президента Віктора Януковича втекти до росії, тоді ж почалася війна на Донбасі.

Залужного відправили на схід, де він командував бригадою, яка в серпні 2014 року була розгорнута в Дебальцевому – місті, де точилися одні з найкривавіших боїв і де українські сили зазнали великих втрат. Як пише видання, саме невідкладна потреба уникнути подальших втрат у Дебальцевому посилила тиск на тодішнього президента Петра Порошенка і змусила підписати Мінські мирні угоди на невигідних для України умовах.

У 2019 році Залужного призначили головою Оперативного командування Північ, яке дислокується в Чернігові. У цьому місті на півночі України неподалік білоруського кордону народилася його мати, і там він провів багато часу в дитинстві.

У лютому 2020 року в інтерв’ю сайту військових новин АрміяІнформ Залужний розповів, як він з дитинства мріяв стати військовим і що ніколи не думав, що стане вищим командиром.

Призначення Залужного на найвищу посаду також було ключовою частиною реформування військового керівництва, яке передбачало розділення оперативних обов’язків та відповідальності за планування в Генеральному штабі. Він також взяв участь у кампанії з модернізації, під час якої українські військові взяли на озброєння нові, більш креативні методи бою, засновані на бойовому досвіді проти реального, а не теоретичного ворога.

«Ми хочемо відійти від карт – від написання бойових наказів зразка 1943 року», – сказав Залужний в інтерв’ю АрміяІнформ.

Іронічно, що Залужний зараз протистоїть ворогу, який, принаймні в деяких аспектах, часто схожий на армію 1943 року, а не на 2022-го.

Нині танки та бронетехніка обстрілюють один одного у відкритих полях і невеликих селах, що нагадує найжахливіші битви Другої світової війни. Водночас застосування безпілотників для знищення логістичних колон та коригування вогню української артилерії за кілометри від фронту демонструє спосіб ведення бою, про який аналітики говорили роками, але який лише зараз використовується в Україні.

Колишній офіцер спецзагонів США, який став свідком змін в українських Силах спеціальних операцій упродовж останніх років, сказав, що вже у 2020 році українські спецпризначенці «виглядали, пахли та смакували» як їхні західні колеги.

За останні вісім років щоденний бойовий досвід на Донбасі дав змогу військам на передовій на власні очі переконатися, наскільки індивідуальна ініціатива є ключовою в боях малих підрозділів.

Молоді солдати та їхні офіцери «загартувалися цим досвідом і зрозуміли, що «ей, ми не можемо чекати наказу генерала, перш ніж приймемо рішення», сказав полковник армії США у відставці Ліам Коллінз. Він був головним помічником Джона Абізаїда, чотиризіркового генерала у відставці, якого тодішній президент Барак Обама відправив до Києва консультувати українське військове керівництво з 2016 по 2018 роки.

Ці бої та практичні навчання НАТО в Західній Україні породили нове покоління керівників малих підрозділів і молодших офіцерів, які можуть мислити та діяти самостійно. Зміни відбулися не відразу, але знання, здобуті з великим трудом у регулярних сутичках, прискорили «культурні зміни на рівні батальйону», сказав Коллінз.

«Це покоління зрозуміло, як керувати, і я думаю, що генерали зрозуміли, що це спрацювало», – наголосив він.

Сучасний генерал

Залужний підкреслював, що українські війська наповнені молодими, професійними воїнами та майбутніми лідерами.

«Це зовсім інші люди. Не такі, як ми, коли були лейтенантами. Це нові паростки, які за п’ять років зовсім змінять армію. Майже всі добре знають іноземну мову, чудово працюють з гаджетами, начитані. Нові сержанти. Це не цапи-відбувайли, як, наприклад, у російській армії, а реальні помічники, які за певним функціоналом скоро підмінять офіцерів. Це теж зміни. Ми вже почали цей рух, і назад шляху немає. Повернутися до армії 2013-го нам просто не дасть навіть суспільство», – розповідав Залужний в інтервʼю АрміяІнформ.

Тактика «вдар й біжи», яку цього року застосували українські солдати, мала приголомшливий ефект, значно ослабивши російську військову машину. Зі 120 батальйонних тактичних груп, які Росія вкинула в Україну 24 лютого, 40 – зокрема ті, які брали участь у штурмі Києва та Чернігова – відійшли до Білорусі для відновлення боєздатності.

Близько 29 з цих угруповань наразі небоєздатні через значні втрати, яких їм завдали невеликі групи українців, озброєних наданою Заходом протитанковою зброєю. Один західний чиновник підтвердив Politico, що відновлення боєздатності деяких з цих підрозділів для розгортання на сході України може зайняти до чотирьох тижнів.

Тисячі систем Javelin, Stinger, Panzerfaust та інших наданих країнами НАТО протитанкових і протиповітряних ракет стали хітом соцмереж, породивши меми та вірусні відео. Але вирішальний вплив на полі бою мали культурні зміни в українських військах. Навчання НАТО були ключовим елементом у невпинній роботі з ліквідації будь-яких слідів «совкового» мислення – радянського менталітету, який залишив у спадок корупцію та самовдоволення і який зберігався майже чверть століття після здобуття незалежності.

«Їхня піхота, артилерія, інноваційні навички та можливість використовувати безпілотники та синхронізувати їх вражають.

Їхні спецпідрозділи й десант були ідеальними. Коли я вперше туди потрапив, то інколи думав, що вони більше радянські, ніж навіть російська армія. Але з часом можна було побачити зміни», – сказав колишній американський офіцер, який неодноразово їздив в Україну, щоб консультувати військових, і який побажав залишитися анонімним, щоб розповісти про навчальну місію.

Мельник, офіцер ВПС, який став аналітиком, сказав, що успіхи на полі бою, зокрема в північних передмістях Києва, були прямим результатом модернізації військ.

«Тактика НАТО і навчання були адаптовані до українських реалій – і тому вони дали разючий результат. Ми бачили, як росіяни рухали ці величезні колони… це схоже на тактику Другої світової війни. Натомість українці скористалися перевагою – вони знали місцевість. У них є мобільні підрозділи, які б’ють і б’ють», – сказав Мельник.

Не зірка, але легенда

Призначення Залужного головнокомандувачем саме по собі було частиною масштабної перебудови українських військ. Зеленський призначив його на найвищу оперативну посаду в липні 2021 року. Це сталося після серйозних потрясінь у Міністерстві оборони і збіглося з реформою військового командування, яка мала на меті відокремлення безпосередньої діяльності від політики.

«Президент хоче бачити синергію між Міністерством оборони та Збройними силами України. На жаль, такої синергії ми не бачимо. Ми бачимо конфлікти», – сказав тоді прессекретар Зеленського Сергій Никифоров.

Пізніше Залужний коротко схарактеризував свою роль. «Тепер я як головнокомандувач ЗСУ відповідаю за боєготовність, підготовку та використання ЗСУ», – сказав він Радіо Свобода у вересневому інтерв’ю.

З початку широкомасштабного російського вторгнення наприкінці лютого Залужний уникав інтерв’ю та порівняно мало з’являвся у публічному просторі, час від часу публікуючи публічні заяви на своїй сторінці у фейсбуці.

Деякі з цих дописів є короткими оперативними новинами про збиття російських винищувачів або знищення російської танкової колони. Інші – це лише невеликі повідомлення, наприклад, подяки військовим лікарям, або прославляння військових та українського народу:

  • 22-го березня: «Збройні сили України – щит Європи»
  • 27-го березня: «Ціна свободи висока. Пам‘ятайте про це!»
  • 2-го квітня: «Українці розучилися боятися. Наша мета – Перемога!»

Але є і довгі дописи, наприклад, про його телефонну розмову з головою Об’єднаного комітету начальників штабів США, генералом Марком Міллі, з яким він постійно контактував.

Протягом багатьох років Залужний не приховував, що намагався збільшити фінансування та іншу державну підтримку військових. Але під час війни його головне прохання до політичних лідерів полягало в тому, щоб не заважати і дати змогу солдатам виконувати свою роботу – і особливо не викликати у громадськості сумнівів щодо перебігу війни.

«Хочу звернутися до політиків, які, перебуваючи в тилових містах, розповідають про «зраду» і роблять «оцінки» оперативної обстановки. Своїми безвідповідальними заявами, на зразок – противник щось нібито без проблем взяв або що нібито готується здача країни, ви ображаєте наших воїнів. Сили оборони героїчно протистоять ворогу, якого називали другою армією у світі. Ми зупинили противника на всіх напрямках. Ми завдали їм таких втрат, яких вони ніколи не бачили і не могли уявити», – головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний

Головнокомандувач намагається уникнути будь-якого «зіркового» статусу, але успіхи у протистоянні російським загарбникам неминуче впишуть його в українську історію як легендарну постать. В одному із нещодавніх патріотичних відео навіть запропонували йому прізвисько, яке римується із його прізвищем, так само як Шалений Норман (англ. Stormin’ Norman – ред.): Залізний Незламний Залужний.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *