ІНФОРМАЦІЙНИЙ САЙТ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ!
Четвер, 19 жовтня 2017, 12:05

Як підсилити інформаційну безпеку в інтернеті під час конфлікту

0


2 серпня ми з Internews та колегами з інших організацій презентували посібник «Як підсилити інформаційну безпеку в Інтернеті під час конфлікту». Я особисто брала участь лише у розробці рекомендацій щодо роботи журналістів та представників органів державної влади. В своїй статті спробую узагальнити ці рекомендації.

Головне, мені здається, для обох сторін: і для органів державної влади, і для журналістів, – це зрозуміти, що одне одному вони не вороги. Тому що дуже часто, на жаль, особливо органи безпеки заздалегідь вважають, що журналісти, коли роблять свою роботу, – роблять щось проти інтересів держави. Хоча поки не доведено, що йде робота проти інтересів держави, до журналіста треба ставитися як до представника четвертої влади. Інакше можна отримати не дуже позитивні репортажі та наразитися навіть на негатив з боку міжнародних журналістських організацій та навіть ноти протесту від послів, – пише Радіо Свобода.

2014 року я брала участь в розробці правил користування прес-картами АТО. З грудня 2014 року журналісти, які працюють в АТО, підписують правила користування прес-картами, де вказано все, що вони можуть висвітлювати/не можуть висвітлювати. В контракті Embedment прописані більш детальні умови. В принципі, все це давно було опубліковано. З цими рекомендаціями ви можете ознайомитися тут. Вже були випадки припинення акредитацій через порушення правил, тому я не буду зайвий раз їх повторювати.

А для органів державної влади в новому посібнику є додаткові рекомендації. Нашими спільними зусиллями було вироблено десять порад: сім порад від медіа-спільноти та журналістів і три поради від інтернет-користувачів.

1. «Прес-службам державних органів у кризових ситуаціях варто давати коментарі й роз’яснення рішень на випередження, щоб уникнути інтерпретацій чи домислів у публічних дискусіях». Треба робити проактивні коментарі, реагувати проактивно на події, які відбуваються. Тому що, за моїм досвідом, ще з 2014 року, якщо починається в соцмережах роздмухування якоїсь історії, – гарантовано, що за тиждень вона буде в ток-шоу на центральних телеканалах. Якщо вчасно не відреагувати, коли це все ще було на етапі обговорення в соціальних мережах, то реально можна проблему довести до того, що вона набере в прайм-тайм 10% рейтингу. І «зрада» з десятків «лайків» та «репостів» у соціальних мережах вийде на загальнонаціональний рівень.

2. «Державним органам варто створити чіткий план дій для представників прес-служб під час суспільно резонансних подій (інцидентів)». Також варто мати чіткий план дій на випадок якихось інцидентів (кібер- або прямих атак, терористичних актів). Коли ми працювали в Інфоцентрі РНБО в середині 2014 року, в нас на такі серйозні інциденти, коли йшли відкриті військові дії, були вироблені окремі процедури. Я думаю, що, в принципі, варто би повернути якусь координацію між органами державної влади. Якщо я не помиляюсь, представники МВС так жодного разу і не прийшли на наші засідання в Internews, а от СБУ і Міністерство оборони брали активну участь. Варто все-таки координувати інформаційну політику між усіма силовими установами.

3. «Представники держорганів повинні оприлюднювати суспільно значущу інформацію, якщо вона не належить до тієї категорії, що не підлягає оприлюдненню». Державним органам, якщо щось відбулося, варто самим оприлюднювати інформацію, а не чекати, поки з’являться повідомлення від журналістів чи від інтернет-користувачів. Самим публікувати важливу інформацію, якщо вона не з тієї категорії, яка не підлягає оприлюдненню.

4. «Представникам держорганів не рекомендується вживати оціночних суджень і емоційно забарвлених термінів в офіційних інформаційних повідомленнях». Працівникам державних органів не рекомендується в своїх виступах бути емоційними в своїх висловлюваннях. Знов-таки, не варто вживати оціночні судження. На жаль, навіть деякі міністри собі їх дозволяють в своїх соціальних мережах, інтерв’ю та навіть на державних сайтах.

5. «Державним органам варто ухвалити правила використання офіційних сторінок та екаунтів у соціальних мережах (Social Media Policy) для уникнення непорозумінь з користувачами та окреслення формату комунікації через соцмережі». Варто ухвалити політику стосовно користування держслужбовцями соціальними мережами. Знов-таки, для того, щоб позбутися неправильної поведінки в соціальних мережах, що досить часто відбувається.

6. «Для кращого поширення відео контенту Міноборони України слід змінити ліцензію YouTube-каналу із «класичної» Copyright на Creative Commons для публічного використання. Тоді журналісти, зокрема міжнародні, охочіше братимуть ці відео для своїх сюжетів про події в Україні». Відносно ліцензії, я думаю, до речі, не тільки Міністерству оборони варто поміняти ліцензію YouTube на «Creative Commons», але також і Службі безпеки України та й іншим відомствам.

7. «Працівники Служби безпеки України під час інцидентів з вилученням серверів компаній-провайдерів повинні враховувати, що так вони на кілька днів, а іноді й місяців не блокують роботу всіх сайтів, розташованих на цих серверах». Спецслужбам варто бути обережними з вилученням серверів, і взагалі з будь-якою роботою стосовно журналістів і медіа. Тому що це завжди викликає серйозний резонанс як всередині України, так і на Заході. Україна відразу отримує повідомлення від ОБСЄ, від Ради Європи, і навіть інколи посли країн G7 роблять ноти протесту. Тому треба бути дуже обережними та проактивними з комунікацією фактів, за якими Служба безпеки України чи МВС приходять до конкретних редакторів чи окремих журналістів, які зробили порушення.

Три рекомендації від інтернет-користувачів:

1. «Прес-центрам органів державної влади (СБУ, МОУ, МІП) було б доречно створити інформаційні пам’ятки для інтернет-користувачів». Зробити пам’ятки, наприклад, я б радила в pdf-форматі і цей посібник викласти майже на всіх сайтах органів державної влади, які були залучені до його розробки.

2. «Органам державної влади варто запровадити чат-боти на офіційних екаунтах у соцмережах в найближчі два роки». Запровадити чат-боти і роз’яснювати державну інформаційну політику більш активно.

3. «Прес-службам органів державної влади варто якомога детальніше роз’яснювати державну інформаційну політику. Особливо це стосується державної політики щодо тимчасово окупованих територій». Зокрема, стосовно окупованих територій і координувати це, тому що інколи представники одного міністерства висловлюють одну позицію, представники іншого міністерства – іншу, а керівник області – взагалі третю. Звісно, цього не має бути.

І взагалі, робити більше зусиль для координації інформаційної політики.

Сподіваюсь, що використання поради від медіа-спільноти, від журналістів та інтернет-користувачів, що органи державної влади зміняться, хоча б спробують це зробити.

Тетяна Попова – експерт зі стратегічних комунікацій ГО «Інформаційна безпека», колишній заступник міністра інформаційної політики України

У тексті збережено виділення, зроблені автором

Додати коментар


*

© 2017 Інтернет-видання "БУГ"