Як колись хазяйнували та яким був «хмільний» бізнес

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:46 | 30.01.2018 / Рубрика: Статті / Прокоментуй!

Продовжуємо досліджувати сільськогосподарську тематику столітньої давності – деякі відомості ми відшукали в архівних документах місцевого та обласного музеїв.

Про це пише Слово правди.

«Прагнення до суспільної користі» – таким був девіз багатьох великих землевласників Волині, які хазяйнували сто і більше років тому. Одному з них – Йосипу Потоцькому, належали два маєтки з 43-ма фільварками (у тім числі й у Володимир-Волинському повіті). Він володів 24 тисячами десятин землі вартістю понад півтора мільйона карбованців. Як і більшість крупних землевласників, він  мав цукрові й винокурні заводи, а виробництво продукції поєднував з промисловою переробкою, постійно модернізуючи виробництво – замість пресів закупив дифузні апарати, які чавили цукровий сік. Цим утричі збільшив продуктивність. Також на цукроварнях встановив прилади системи Годека, які збирали сироп і сік, фільтри для очищення, мішалки й насоси – цим значно зменшив ручну працю. Отож, за рівнем технічного оснащення, цукрові заводи не рівнялись з іншими.

Не забували й про добрива і селекцію. Приміром, у маєтку графині Марії Потоцької вивели високоякісні сорти вівса та озимої пшениці, які експортувались за кордон. До слова, за поденщину на фільварках Потоцькі платили: у період збирання зернових – 77 копійок (без харчування), 64 (з харчуванням), картоплі й буряків – відповідно 49 та 41.

Середня врожайність цукрових буряків у Потоцьких сягала понад 500 пудів (пуд – 16 кілограмів) з десятини, вівса – 85 пудів, ячменю – 80, гречки – 61 – ці дані знаходимо у  журналі «Хуторянин», що видавався з 1910 року в Російській губернії.  Якщо ці цифри перевести на сучасні мірки, то виходить: з 1,1 гектара збирали у середньому вісім тисяч кілограмів або 80 центнерів солодких коренів. Тут подають і такі відомості: «80 польських та 40 інших землевласників заснували земельний союз, що мав на меті об’єднати усі губернії для всебічного розвитку й удосконалення економічних та культурно-просвітницьких потреб сільськогосподарського виробництва, поліпшити побут селян і дрібних землеробів». І таких гуртових товариств було чимало.

Архівні дані свідчать: орендні ціни на землю на Волині у 1913 році складали у середньому 13 тисяч рублів за десятину, й лише у кількох повітах (Володимир-Волинський сюди не відносять), їх вартість сягала до 23 тисяч рублів.

Збільшення посівів цукрових буряків дало можливість розвивати тваринництво, бо де ж дівати гичку, жом і патоку? У ті часи на Волині, на сто сільських жителів припадало 18 коней, 30 корів, 18 овець і кіз та 17 свиней – це удвічі більше, ніж у Київській та Подільській губерніях. Серед трьох повітів Волинської губернії, найбільше коней розводили у Володимир-Волинському. На кінних заводах вирощували скакунів арабської та англійської порід, які були відомі всій Європі й туди їх експортували.

Для порівняння: за даними головного управління статистики у Волинській області, на 1 жовтня у Володимир-Волинському районі утримують 906 корів, От і рахуйте, скільки-то худоби припадає на одного жителя, якщо сільського населення 25 тисяч 400…

Держава про сільгоспвиробників справно дбала

Можливо, хтось і дорікне нам, мовляв, надумали вихваляти панів, які експлуатували і гнобили народні маси, але… Тодішня державна політика відкривала добрі перспективи для хазяйнування й менш заможним селянам. Згадаймо хоча б безвідсоткові кредити.

У архівах читаємо: у січні 1911 року Волинська земська управа надала довгострокові кредити на тисячу карбованців для сільськогосподарських товариств, які були зареєстровані й у Володимир-Волинському повіті. Також земства сприяли розвитку тваринництва, зокрема, тут організовували курси із зоотехнії, населенню допомагали придбати дешеві корми для худоби. Земські управи читали лекції на господарську тематику, з бджільництва. Чимало господарів придбали у Луцьку рекомендовані інструктором вулики та інструменти. Приміром, мешканці села Коритниця дякували земству за надання агрономічної допомоги, завдяки якій вони досягли значних успіхів у господарюванні. Земські установи відкривали на Волині прокатні станції, де селяни брали плуги, культиватори та іншу агротехніку для обробітку землі; відкривали склади, де зберігали насіння для продажу населенню за ціною, яка була значно нижчою, ніж у приватних осіб.

Ці установи також займалися будівництвом доріг у повітах губернії. Як повідомляється у газеті “Жизнь Волыни” (1914 р.), на упорядкування доріг у містечках Володимир-Волинського повіту земська управа задіяла понад дві тисячі карбованців.

У польських магнатів рікою лилася мед-горілочка…

Надходження від реалізації алкогольних напоїв стало одним з важливих прибутків держави наприкінці 18-го – початку 19 століття.  Тому й не дивно, що тодішній уряд сприяв розвитку цієї галузі. З  липня 1891 року почав діяти закон про сільськогосподарське винокуріння, який стимулював зростання виробництва на винокурнях, що належали, як правило, польським магнатам.

Продукція цієї «хмільної» галузі збувалась у шинках, що належали, як і гуральні, тим же поміщикам, перепродувалась відкупникам, або ж вивозилась у інші губернії. Польські аристократи, маючи значні прибутки, дбали про розвиток винокурень. Так, князь Роман Сангушко свого часу надіслав лист до впливового чиновника Олекси Косацького, у якому просив посприяти у наданні дозволу його дочці Марії Потоцькій на відкриття винокурних і медоварних заводів для виробництва горілки і наливок. Великими винокурними заводами у Володимир-Волинському повіті володіли: у селі Конюхи – графиня Софія Чацька – там виробляли кращі сорти хлібного вина, на хуторі Леонівці (поблизу Локач) гуральню мали шляхтичі Олізари, у Холоневі Горохівського району – графи Красніцькі  – про неї ще й нині нагадує напівзруйнована величезна пивниця.

Почесна дворянська грамота Мандрики і «хмільні» плантації

   У міському історичному музеї зберігається рідкісний оригінал дворянської грамоти, «од ея Императорського Величества», яка підтверджує дворянську приналежність поміщика Федора Мандрики  і дає певні права у суспільстві. Федір Мандрика був місцевим поміщиком-землевласником, його нащадки володіли землями у кількох селах  Володимир-Волинського повіту – ці записи також знаходимо у давньосховищі. У Володимирі доживали свого віку генерал Мандрика і його сестра Софія, які раніше мешкали у Києві. Свого часу Софія позувала для відомого художника Михайла Врубеля. Серед міських старожилів побутує переказ, що одна з картин Врубеля – «Портрет Софії Мандрики» колись зберігалася у нашому місті, каже науковий співробітник музею Богдан Янович.

Ще тут є такі цікаві факти. Прибутковими для Волині стали хмелярство й пивоваріння, початок яким поклали чехи-колоністи, котрі прибули з хмелярських районів Чехії. Переселенці привезли із собою саджанці відомого «заатцького» хмелю, який за якістю не поступався іншим закордонним сортам. Висока якість уже волинського хмелю неодноразово підтверджена на закордонних ринках, зокрема у Мілані.

Відомо, що Федір  Мандрика, а опісля його нащадки, вирощували хміль на землях біля Володимира. Пізніше ці «хмільні» плантації перекупив хтось із родини Чацьких, які займалися пивоварінням у Порицьку.

Додати коментар


Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Погляд

“Тендерознавці” всюди або Читай закони не перед сном
Можливо, це тепер культура суспільства така, що людина, не розібравшись, пише про свої «сенсаційні відкриття» в соцмережі, банально сподіваючись отримати за це трохи лайків. ...

Новини

16 лютого, Субота
21:27
Розповіли, де у Володимирі-Волинському можна купити «доступні ліки»
20:19
У Горохові «швидка» не може доїхати на виклик через погану дорогу
19:15
Релігійна громада села Суходоли офіційно приєдналась до ПЦУ 2
18:11
Волинській ОДА відмовили у позові до Волиньради щодо бюджету
17:01
Внаслідок ДТП у Києві жінка згоріла живцем в таксі 1
16:05
Оприлюднили фото жахів “русского мира” в Луганську 10
15:08
З березня дітей без щеплень від кору не пускатимуть у садочки та школи Нововолинська 5
14:11
Посадовця райдержадміністрації на Волині затримали на хабарі
13:16
«Прийди хоч у сні», – мама маленького Роми Гальчика з Нововолинська написала зворушливий пост 2
12:21
Гроші, вибори та релігійне питання – про що говорив Ігор Гузь у громадах Іваничівщини 2
11:25
Працівники Нововолинської прокуратури провели профілактичну бесіду зі школярами
10:27
На Іваничівщині громада села Мишів приєдналась до ПЦУ 1
09:35
Аудиторська перевірка та чутки про звільнення Гури: на шахті №9 «Нововолинська» відбулися збори колективу 32
08:44
У Києві горів магазин Roshen
07:39
«Муніципальна няня»: уряд платитиме дідусям та бабусям за догляд онуків 1
06:34
Валерія Козак з Ковеля здобула звання майстра спорту у 15 років 1
04:25
Луцький гурт презентував кліп на пісню з серіаліті «Київ вдень та вночі»
02:17
На Львівщині померла бабуся – зв’язкова УПА, якій Шухевич малював портрет
15 лютого, П’ятниця
23:48
У Горохові чоловік викрав з кладовища металеву огорожу
22:41
Нововолинські футболісти зіграли з ФК «Карпати» 4
Усі новини