<

Подорож на шахту Нововолинська (фоторепортаж)

Цей запис опубліковано більш як рік тому
10:52 | 22.11.2014 / Статті / /
Перегляди
6
/ Коментарі відсутні

Вугільні шахти Нововолинська я бачив ще з дитинства. Вже тоді мені подобались ці чорні копри з підйомниками, різнокольорові терикони з транспортерами і ланцюжки вагонів, заповнені вугіллям. А тепер мені вдалось там побувати, на глибині 370 м, де працюють шахтарі.

Вже з самого нашого прибуття на шахту нам почали показувати, як там все працює. не просто “он подивіться, електровоз”, а “Володя, виїдь електровозом з гаража, хай подивляться, як він їздить”. і так на всіх дільницях. це мене дуже вразило. а працівників дивувало, що ми приїхали аж з Києва, щоб це подивитись…

Шахта стара, ще з 50-х років, саме вона дала початок місту Нововолинську. але тим не менше, вона ще працює, тоді як половина нововолинських шахт вже закриті.

Підйомний механізм.

По всій території проходять такі вузькоколійки.

Шлаки з котельні.

В котельні нам дали спробувати покидати вугілля в топку )

Це я :)

Електровозне депо. На поверхні працює всього 1 електровоз, ще 8 внизу.

Вугільний транспортер.

До цієї поїздки мої уявлення про підземну частину шахти базувались на малюнку з підручника природознавства для молодших класів: вертикальний ствол і горизонтальні виробки, в яких комбайни риють вугілля. Після того, як перед нами розгорнули карту виробок, як зрозумів, наскільки складніше все відбувається насправді.

Переодягаємось для спуску.

Перед кліттю.

Сучасні виробки розташовані досить далеко від ствола і шахтарів туди возять на підземному електропотязі.

Потім пересадка на вантажно-людський квершлаг. аналог нашого фунікулера. самі ж вони його називають “каретою”.

Йдемо до проходки, де працює шахтний комбайн.

Незважаючи на вентиляцію, пилюки дуже багато.

Я навіть не очікував, що в нашій присутності будуть бурити пласт, але нам це показали! прямо за 5 метрів від мене бур вгризався в вугілля і дробив його на шматки. а коли комбайн вимкнули, було чути, як вугілля тріщить від внутрішніх напружень.

А потім ми повернулись тією ж дорогою, переодягнулись і пішли гуляти на терикон.

Вечір. Шахта продовжує працювати. А ми повертаємось до Львова. Одна з мрій здійснилась :)

https://xenoir.livejournal.com/




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *