<




Пістолети для всіх: яким буде законопроєкт про зброю

08:35 | 20.06.2022 / Статті / /
Перегляди
234
/ коментарі 2

23-го лютого Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про право на цивільну вогнепальну зброю. Він мав стати базовим законом для зброярської галузі, однак на той час не передбачав права громадян на володіння пістолетом.

Після вторгнення росії Міністерство внутрішніх справ та парламент переглянули свою позицію і тепер пропонують дозволити не лише короткоствольну зброю (пістолети) всім цивільним, а й автоматичну — захисникам України. Громадське розповідає, в який спосіб влада хоче лібералізувати ринок зброї та які наслідки це матиме.

«У нас навіть Кива має від Авакова подарований короткоствол»

Щойно стало відомо про стягування російських військ до кордону з Україною, музикант В’ячеслав Дрофа (відомий під псевдонімом OTOY) почав опановувати зброю. Незадовго до 24 лютого він саме замовив собі дві мисливські рушниці: гладкоствольний дробовик і нарізний карабін, — хоча й отримав їх уже після вторгнення. 

«Було якесь таке внутрішнє застереження, бо ж була велика кількість диверсійних груп, зокрема в Києві. Потрібно розуміти, що сусід, який намагається до нас пробратися, буде намагатися ще не один раз, а отже, існує потреба в якійсь одиниці зброї вдома для самозахисту чи забезпечення евакуації своєї сім’ї автівкою», — пояснює Дрофа.

Зі зброєю він почувається більш захищеним. Втім, наголошує: купити рушницю замало, важливо ще навчитися нею користуватися та знати, коли її можна застосувати. Від початку війни В’ячеслав приєднався до Руху опору Сил спеціальних операцій, щоб навчитися веденню бойових дій та стрільбі. 

Чоловік має мисливську зброю, проте, за його ж словами, для самозахисту такої замало. Карабін чи дробовик — не пістолет, їх незручно носити з собою. А права на володіння короткоствольною зброєю більшість українців зараз не має. Тож Дрофа підтримує ухвалення законопроєкту, який би це дозволив.

«Зараз на чорному й сірому ринках України перебуває величезна кількість табельної зброї зі спиляними серійними номерами. Усе це — на руках у криміналітетів, це величезна кількість нагородної зброї. У нас навіть Кива має від Авакова подарований короткоствол, пістолет. Як може бути так, що я, людина, котра володіє навичками як мінімум на рівні цих людей (а, можливо, і краще), людина, яка є законослухняною, не можу купити собі таку зброю для самозахисту?» — обурюється чоловік.

В’ячеслав Дрофа, музикант, волонтер полку «Азов», власник зброї
В’ячеслав Дрофа, музикант, волонтер полку «Азов», власник зброї

«Прагнуть люди самозахисту»

Наразі право на зброю в Україні регулює наказ МВС № 622 від 21 серпня 1998 року. Згідно з ним, з 18 років можна купувати холодну, вихолощену та пневматичну зброю, з 21 року — вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю, а з 25 років — вогнепальну мисливську нарізну. І прихильники, і критики ідеї надання громадянам права на короткоствольну зброю згодні з тим, що таки потрібен закон, який би врегулював галузь. 

23 лютого 2022 року народні депутати в першому читанні ухвалили законопроєкт №5708 «Про право на цивільну вогнепальну зброю». У ньому прописали, що таке право власності на цивільну вогнепальну зброю, класифікували види зброї, впровадили посвідчення власника зброї, розробили порядок отримання медичної довідки та запропонували створити Єдиний державний реєстр цивільної вогнепальної зброї.

Менше з тим, нардепи не наважилися на головне — надати всім громадянам право володіння пістолетами: законопроєкт лише дозволив короткоствольну зброю спортсменам-членам збірних команд України зі стрілецьких видів спорту і власникам нагородної зброї. А от 24 лютого все змінилося.

«Коли почали роздавати громадянам вогнепальну зброю для захисту нашої держави, питання короткостволу відійшло назад. Той розмір суспільної небезпеки, який може спричинити поводження зі зброєю, або зберігання, або транспортування, або використання короткостволу навіть поряд не стоїть із тими наслідками, які може спричинити автоматична вогнепальна зброя, — пояснює співавтор законопроєкту, нардеп від «Слуги народу» Ігор Фріс. — Наразі з метою захисту держави було роздано 250 або 300 тисяч одиниць автоматичної вогнепальної зброї. Ми зараз перебуваємо в геть іншій стадії: нам потрібно вирішувати питання легалізації, верифікації суб’єктів, відстрілу, реєстрації, визначення правового механізму зберігання, транспортування не тільки короткоствольної зброї, а й автоматичної, яка була роздана громадянам».

З цією думкою погоджуються і в міністерстві внутрішніх справ. Там спільно з профільним парламентським комітетом готують поправки до законопроєкту перед другим читанням. Для того, аби зрозуміти, чи підтримують цю ідею українці, влада провела опитування у мобільному застосунку «Дія».

В голосуванні взяли участь більш як 1,7 мільйона громадян, з яких 58,75% висловилися за надання права на носіння вогнепальної зброї, 19,43% — за зберігання вдома, а решта 21,82% — проти надання будь-якого права на зброю. Після публікування результатів міністр внутрішніх справ Денис Монастирський підтримав лібералізацію обігу зброї, однак тільки для захисту власної домівки (тобто за умови зберігання вдома). До слова, міністр зауважив, що раніше лише третина українців підтримувала обіг вогнепальної зброї.

«Якби ми проводили опитування до 24 лютого — результати були б іншими. Те опитування, яке проводилося, є наслідком зокрема й воєнних дій. Люди хочуть відчувати себе більш захищеними, мати вдома зброю», — пояснює радник міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов.

Разом із цим експерт із кримінального права Григорій Усатий вважає, що опитування в «Дії» було некоректним. Фахівець зауважує: воно проводилося у той час, коли людям було страшно, а отже, результати можуть бути маніпулятивними. Окрім того, два варіанти відповідей на запитання підтримували обіг зброї, і лише один — заперечував, а це суперечить правилам соціології (мали б бути два «за» і два «проти»). Зрештою, опитування було персоніфікованим, а не анонімним, і, до всього, не враховувало думку жителів тимчасово окупованих територій.

Георгій Учайкін, голова наглядової ради «Української асоціації власників зброї», давно підтримує легальний обіг вогнепальної зброї. Він звертає увагу на два інші дослідження суспільної думки: опитування групи «Рейтинг» та дослідження Info Sapiens, проведені на замовлення «Асоціації». Згідно з ними, більшість людей також підтримала лібералізацію ринку зброї.

«Це сталий стан суспільства. Прагнуть люди самозахисту. В Україні має бути законодавство, яке передбачає і яке регулює насамперед два ключові моменти: підготовку майбутнього власника зброї і його право здійснювати самозахист. Зброя — це просто інструмент на кшталт автомобілю чи кавоварки, для того, щоб можна було захиститися», — переконаний Учайкін.

Учасниця військового вишколу для цивільних під час тренувань в одному з парків в Ужгороді, 13 березня 2022 року
Учасниця військового вишколу для цивільних під час тренувань в одному з парків в Ужгороді, 13-го березня 2022 року

«Якщо раніше максимум, до чого могло дійти, — це мордобій, то зараз рука може потягнутися до ствола»

Дискусія про те, яким буде закон про вогнепальну зброю, ще триває, однак і в парламенті, і в МВС мають спільне бачення. Представники влади пропонують дозволити короткоствольну зброю для захисту домівок усім громадянам від 25 років, які пройдуть медогляд і навчання, а от право носити її на вулиці матимуть лише люди, чия робота пов’язана з небезпекою. Автоматичну зброю, як розповідає Ростислав Смірнов з МВС, можуть дозволити тільки колишнім військовим, поліцейським і журналістам, які мають певні навички користування нею. Фахівець пояснює, що відомство не підтримує ідею надання права на носіння зброю геть усім громадянам, адже це може призвести до конфліктів у громадських місцях.

«Ми зараз є достатньо емоційними. Уявіть собі рівень, коли короткостволи будуть у людей повсюди. Це буде питання в ресторанах, питання вдома, на побутовому рівні, і ще багато інших моментів. Якщо раніше максимум, до чого могло дійти, — це мордобій, то зараз рука може потягнутися до ствола. Саме через це я за охорону своєї власної будівлі, тобто за можливість отримати короткоствол і зберігати його вдома, але проти того, щоб вулицями чи ресторанами ходили люди з вогнепальною зброєю», — каже Смірнов.

Музикант В’ячеслав Дрофа каже, що пістолет йому потрібен насамперед для захисту від небезпеки на вулиці, тому концепцію міністерства він не підтримує.

«Який сенс із того, що в мене вдома у сейфі десь лежить пістолет, якщо мені будуть тичити десь у лісі, коли я буду на пробіжці, а якийсь грабіжник вирішить підбігти до мене?» — пояснює музикант.

Кримінолог Григорій Усатий виступає за право громадян на зберігання зброї вдома та критикує законопроєкт через те, що в ньому не прописали заборону на купівлю зброї для громадян України, які приєдналися до терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР». Крім того, за його словами, у проєкті передбачили замало способів запобігти потраплянню зброї до рук людей із нестабільною психікою. Також фахівець попереджає про корупційні ризики під час навчання. 

«Колись можна було дістати права через вивчення положень законодавства, наполегливу роботу, а можна було отримати на день народження як подарунок. Якщо можливо в такий спосіб отримати посвідчення водія, то, як ви думаєте, хіба ж посвідчення власників зброї не можна буде отримати в такий самий спосіб, а тим паче в такий непростий час?» — риторично запитує Усатий.

Для того, щоб цього уникнути, Георгій Учайкін із «Української асоціації власників зброї» пропонує, щоб навчанням займалися приватні компанії: вони відповідали би за підготовку стрільців своєю репутацією, а іспити можна було б записувати на відеокамеру.

«Навчання — процес дуже відповідальний. На моє глибоке переконання, українські інструктори сьогодні ледь не найкращі в Європі (а, можливо, і у світі), тому що це люди, які часто-густо мають бойовий досвід, і усвідомлюють, що всі правила поводження зі зброєю написані кров’ю», — переконаний Учайкін.

Дівчина тримає зброю під час базової бойової підготовки мирного населення, організованої спецпідрозділом «Азов» Національної гвардії України в Маріуполі, 13 лютого 2022 року
Дівчина тримає зброю під час базової бойової підготовки мирного населення, організованої спецпідрозділом «Азов» Національної гвардії України в Маріуполі, 13 лютого 2022 року

«Якщо ми довірили людям зброю, коли було тяжко — ми не повинні забирати цю довіру»

Окрім питання реєстрації придбаної зброї, законодавці пропонують узгодити ще й процедуру легалізації короткоствольної зброї, придбаної на чорному або сірому ринку, а також реєстрацію автоматичної зброї, яку роздали громадянам після повномасштабного вторгнення росії. 

«Якщо ми скажемо: “Зброя зараз на руках є? Автомати є? Ви, будь ласка, нам протягом трьох місяців здайте, бо ви ми вам довірили, коли була біда, коли орки стояли у 17 км від Києва, дали можливість захищати державу, а зараз усе ніби тихо, тому ви зараз ці автомати поздавайте”, — мені здається, 95% скажуть: загубив, втопив, спалив, підірвав тощо, — і тихенько всі собі прикопають до гірших часів. Якщо ми довірили людям зброю, коли було тяжко — ми не повинні забирати цю довіру і тим самим принижувати громадянську позицію цих людей. І я реально боюся: от зараз говорять, що на руках є приблизно 700-800 тисяч незареєстрованої вогнепальної зброї, але якщо її принесуть 1,5 мільйона — ми просто прозріємо», — прогнозує народний депутат Ігор Фріс. 

На думку Георгія Учайкіна, в законопроєкті має бути передбачена процедура легалізації зброї, купленої на чорному чи сірому ринку, а також процедура викупу її державою в тому разі, якщо власник захоче її здати. Якщо ж громадянин вирішить залишити зброю собі — він муситиме має пройти навчання для отримання посвідчення власника зброї, поки поліція перевірятиме, чи не використовували її у злочинах. 

«Ми виграємо двічі: і людину в законодавчий простір повернули, і убезпечили суспільство», — переконаний Учайкін.

Нардеп Ігор Фріс пояснює, що власників зареєстрованої зброї можна дуже швидко верифікувати, тож вони ставляться до зброї відповідальніше. Саме для цього законодавці і хочуть запровадити легалізацію. Проте музикант В’ячеслав Дрофа не вірить, що після ухвалення законопроєкту «чорну» зброю справді підуть реєструвати. 

«Це як сказати грабіжнику: “Окей, ти вкрав у тієї людини золото з квартири, а тепер ти можеш прийти до нас і зареєструвати цей ланцюжок”. Мені здається, це не дасть такого результату. У людей буде страх через те, що вони нелегально її до цього придбали», — припускає Дрофа.

Утім, за прогнозами Ігоря Фріса, 5% власників зброї таки можуть не принести її на реєстрацію, однак решта це зробить — адже в іншому разі всім світитиме тюрма за незаконне зберігання.

Зрештою, один аргумент «за» лібералізацію ринку вогнепальної зброї таки залізний: наведення ладу з ринком тіньовим. Однак якщо після ухвалення закону кількість побутових конфліктів і нещасних випадків зросте — завжди можна дати задню. Тут уже, як то кажуть, поживемо-побачимо.

«Давайте будемо говорити відверто: законопроєкти не ухвалюються на все життя. Якщо ми побачимо якусь негативну тенденцію, великий рівень побутових правопорушень з вогнепальної зброї — ми, звісно, зможемо внести правки, і вони будуть аргументованими», — додає Ростислав Смірнов.


коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *