Підозри, вироки, розшук: як просувається розслідування у справах Майдану сім років по тому

14:49 | 21.11.2020 / Рубрика: Статті / Прокоментуй!

Сім років тому, 21-го листопада 2013-го, тодішній Кабмін вирішив припинити підготовку до Асоціації України з ЄС. На знак протесту того ж вечора на Майдані Незалежності вперше зібрались активісти. Уже незабаром протести перетворилися на історичну подію — Революцію Гідності. За три місяці Євромайдан неодноразово намагалися розігнати силовики, активістів заарештовували, викрадали, катували, убивали. Усі злочини часів Революції Гідності умовно об’єднані у «справу Майдану». Починали розслідування в тодішній міліції, згодом під тиском громадськості був створений окремий відділ у прокуратурі — Департамент спеціальних розслідувань. Минулого року функції пошуку винних перейняло Державне бюро розслідувань.

Що нового за останній рік сталось у справах Майдану, на якому етапі розслідування та скільки вже є вироків — у матеріалі Громадського.

Скільки справ загалом і що змінилося за рік?

Упродовж 2020 року слідчі у справах Майдану повідомили про підозру 37 особам, скерували до суду 19 обвинувальних актів щодо 25 людей (6 суддів, 13 правоохоронців, 6 цивільних).

Загалом у судах слухають 86 судових справ стосовно 176 осіб. Уже притягнуто до відповідальності 343 особи (34 високопосадовці, 185 силовиків, 16 прокурорів, 14 суддів, 70 цивільних).

У ДБР наразі перебуває 80 кримінальних проваджень, досудове розслідування в яких триває.

«Беркутівці» тягнуть студента-протестувальника під час нічного розгону студентської акції протесту на Майдані Незалежності, 30 листопада 2013 року
«Беркутівці» тягнуть студента-протестувальника під час нічного розгону студентської акції протесту на Майдані Незалежності, 30-го листопада 2013 року

Розгін студентів у ніч на 30 листопада 2013-го

30-го листопада 2013 року приблизно о 4-й годині ранку співробітники «Беркуту» почали жорстоко бити та витісняти з Майдану Незалежності учасників студентського протесту. Унаслідок незаконних дій правоохоронців 93 особи отримали тілесні ушкодження.

Загалом у цій справі 27 підозр, 18 обвинувальних актів скеровано до суду. 

Зокрема, слухається справа колишнього беркутівця Руслана Марчука, який працює нині в поліції. Його звинувачують у перешкоджанні журналістській діяльності кореспондентки Марії Лебедєвої та перевищенні службових повноважень.

За тим самим епізодом на лаві підсудних опинилися колишні заступники командира київського «Беркуту» Андрій Дидюк і Микола Тягнирядно, командири рот Юрій Шевченко та Євген Антонов, а також заступник начальника управління громадської безпеки УМВС у Києві Олег Мариненко. Їм інкримінують перевищення службових повноважень і перешкоджання проведенню мітингів.

Досі працює у правоохоронних органах колишній беркутівець Олег Бойко, якого обвинувачують у перевищенні службових повноважень і побитті мітингувальників, зокрема Сергія Колоши.

Ексберкутівці Віктор Ейсмонт і Володимир Мохонь обвинувачуються в складанні неправдивих протоколів стосовно учасників Євромайдану. Справа щодо них також у суді.

Також на лаві підсудних перебувають колишні беркутівці Сергій Лобода та Максим Обмачівський. Їх звинувачують у перевищенні влади та службових повноважень 30 листопада 2013 року, а також у службовому підробленні. 

Справу стосовно ексберкутівців так званої роти Садовника — Віталія Хруля та Дмитра Музики — також слухають у суді. Тривають судові засідання щодо Миколи Данилюка, Олександра Перчука, Павла Парілова, Вадима Шепеля та Дмитра Дерев’янкіна.

У Шевченківському суді продовжуються слухання у справі колишнього голови КМДА Олександра Попова за звинуваченням у перевищенні службових повноважень і перешкоджанні мирним протестам. Наразі триває допит свідків. Водночас судова справа не завадила Попову цьогоріч балотуватися в мери столиці.

Загалом у розшуку за цим епізодом перебувають 10 осіб. Окрім цього, за всіма епізодами справ Майдану повідомлено про підозру колишнім високопосадовцям: Віктору Януковичу, Андрію Клюєву, Володимиру Сівковичу, Валерію Коряку, Петру Федчуку, Сергію Кусюку.

Протестувальники зіткнулися з поліцією біля президентського офісу в Києві, Україна, в неділю, 1 грудня 2013 року

Акція протесту 1-го грудня 2013 року

Розгін студентів 30-го листопада спричинив нові протести 1 грудня. Того дня в центрі Києва відбулася масштабна акція протесту, частину протестувальників на вулицях Банковій та Інститутській знову розігнали силовики. Унаслідок протистояння постраждало 80 осіб.

За цим епізодом був винесений один вирок (штраф), у розшуку перебувають шестеро осіб. Загалом підозри, окрім високопосадовців, оголосили п’ятьом правоохоронцям.

Під слідством також перебуває колишній інспектор автослужби «Беркуту» в Харківській області Ігор Садовніченко. Його обвинувачують у побитті Владислава Загоровка гумовим кийком і ногою.

Ще один фігурант цього епізоду — колишній в.о. заступника командира роти «Беркуту» Київщини Денис Пустовий. Його обвинувачують у службовій недбалості.

Українські спецназівці блокують активістів Євромайдану біля їх наметового містечка на Майдані Незалежності в Києві, Україна, середа, 11 грудня 2013 року
Українські спецназівці блокують активістів Євромайдану біля їх наметового містечка на Майдані Незалежності в Києві, Україна, середа, 11-го грудня 2013 року

Спроба розігнати Майдан у ніч на 11 грудня 2013 року

11-го грудня приблизно о 1-й годині ночі під приводом виконання рішення суду працівники «Беркуту» пробували відтіснити мітингувальників із Майдану Незалежності, унаслідок чого 37 осіб отримали тілесні ушкодження.

У розшуку перебувають шестеро осіб. Підозри оголосили дев’ятьом. За цим епізодом у суді слухають справу колишніх запорізьких беркутівців Юрія Калмикова та Сергія Цвигуна.

Сергій Нігоян на барикадах на Майдані Незалежності, 12 грудня 2013 року
Сергій Нігоян на барикадах на Майдані Незалежності, 12-го грудня 2013 року

19-22 січня 2014-го. Перші загиблі

Після ухвалення 16-го січня так званих «законів про диктатуру» розпочалося нове протистояння, яке відбувалося з 19-го по 22-ге січня на вулиці Грушевського. Тоді вперше загинули учасники Євромайдану — Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник, а також Юрій Вербицький, якого викрали невідомі. Ще 24 людини отримали тяжкі тілесні ушкодження, загалом постраждало 240 осіб.

Слідчі заявляли, що знайшли свідка, який був поранений свинцевою картеччю на тому ж місці й за тих же обставин, що й Сергій Нігоян. Калібр патронів, якими вчинені вбивства в січні 2014-го, відповідають калібру помпових рушниць «Форт-500», що тоді були на озброєнні в МВС України. Такі патрони для МВС виготовляла лабораторія прикладної хімії.

На озброєнні в підрозділів міліції були помпові рушниці 12-го калібру. Вони також можуть стріляти набоями для зупинки транспортних засобів — саме від таких поранень загинули Жизневський і Сеник.

У суді також розглядається справа щодо нападу львівського «Беркуту» на Ярослава Гончара 19-го січня 2014 року. Фігурантами є львівські беркутівці Роман Тимків і Віталій Куропась. Їм інкримінують перевищення службових повноважень — вони нібито нанесли потерпілому тілесні ушкодження та умисно пошкодили його автомобіль.

У справі щодо катування колишніми працівниками харківського «Беркуту» майданівців на колонаді центрального входу до стадіону «Динамо» 20-го січня суд виправдав нинішнього працівника харківської поліції Андрія Хандрикіна. Слідство вважало, що він наносив тілесні ушкодження та катував двох протестувальників — Низкогуза та Цілицького, затримував їх і складав неправдиві рапорти.

Окрім Хандрикіна, у цій справі фігурують ще двоє ексберкутівців — Владислав Мастега та Артем Войлоков, які після оголошення їм підозри втекли до Росії. Їх оголосили в розшук, а провадження виділили в окремі й призупинили. За словами адвоката колишніх беркутівців Валентина Рибина, вони вже отримали громадянство РФ.

1 з 4 Виправданий колишній беркутівець Андрій Хандрикін

22-24 січня — затримання активістів

У справі щодо нападу правоохоронців і «тітушок» на протестувальників у Кріпосному провулку в Києві на лаві підсудних наразі перебувають командир і заступник командира 2-ї роти київського «Беркуту» Анатолій Логвиненко та Олег Святний. Також — сім їхніх підлеглих: Антон Зазимко, Андрій Прокопенко, Дмитро Страшко, Максим Терлецький, Віталій Шаповал, Андрій Шарлай та Ігор Шарлай. Їх звинувачують у перевищенні влади та незаконному затриманні 11 учасників Євромайдану — нападі на «жовтий автобус» із подальшим жорстоким побиттям протестувальників. А також у фальшуванні рапортів і наданні завідомо неправдивих свідчень.

Водночас тривають слухання і щодо колишніх силовиків Юрія Грицая, Ігоря Кічермана, Володимира Павленка, яких обвинувачують у перевищенні влади та службових повноважень під час подій на вулиці Щорса 23 січня 2014 року.

Також за цим епізодом повідомлено про підозру 8 «тітушкам», справи 6 скеровані до суду, стосовно 2 ухвалені вироки.

Чоловік дивиться на автомобілі, спалені під час зіткнень між протестувальниками й силовиками на перетині вулиць Інститутської та Шовковичної в Києві, 18 лютого 2014 року
Чоловік дивиться на автомобілі, спалені під час зіткнень між протестувальниками й силовиками на перетині вулиць Інститутської та Шовковичної в Києві, 18 лютого 2014 року

Хода 18 лютого

18-го лютого була організована хода до Верховної Ради під назвою «Мирний наступ». Протестувальники вимагали ухвалити рішення для виходу з кризи, зокрема обмежити повноваження президента. Силовики в жорстокий спосіб розігнали акцію. Загинуло 19 осіб, понад 300 з майже тисячі потерпілих отримали тяжкі та середньої тяжкості ушкодження.

Колишній командир батальйону «Беркут» при ГУМВС України у Львівській області підполковник Ростислав Пацеляк обвинувачується в перевищенні службових повноважень, перешкоджанні професійній діяльності журналістів і проведенню мирних зібрань 18-го лютого під час мирної ходи в Кріпосному провулку та на вулиці Інститутській.

Протестувальники тримають щити в процесі зіткнень із силовиками під час спроби розгону Євромайдану в центрі Києва, Україна, 19 лютого 2014 року
Протестувальники тримають щити в процесі зіткнень із силовиками під час спроби розгону Євромайдану в центрі Києва, Україна, 19 лютого 2014 року

Штурм Майдану в ніч з 18 на 19 лютого

Під час спроби штурму загинуло 17 осіб, майже третина з понад двохсот потерпілих отримала тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

За цим епізодом обвинувачують Олександра Щеголєва — колишнього начальника СБУ в Києві та Київській області. Його звинувачують у тому, що він ухвалив незаконне рішення про проведення антитерористичної операції на Майдані. Щеголєва взяли під варту 20-го серпня 2015 року, у червні 2019-го відпустили під цілодобовий домашній арешт.

Тіла протестувальників, загиблих у сутичках з міліцією, лежать на Майдані Незалежності в Києві, Україна, 20 лютого 2014 року
Тіла протестувальників, загиблих у сутичках з міліцією, лежать на Майдані Незалежності в Києві, Україна, 20-го лютого 2014 року

Розстріли на Інститутській 20-го лютого

20-го лютого силовики відкрили по протестувальниках вогонь із бойової зброї. 49 людей загинуло, ще 233 людини отримали тілесні ушкодження.

У розстрілах на Інститутській обвинувачують п’ятьох ексберкутівців: Олега ЯнішевськогоПавла АброськінаСергія ЗінченкаОлександра Маринченка та Сергія Тамтуру. Усіх їх віддали до Росії під час зимового обміну полонених. Янішевського, Зінченка та Аброськіна оголосили в розшук.

Загалом підозри оголосили 26 колишнім беркутівцям так званої чорної роти, яку очолював Дмитро Садовник. Останній утік до Росії восени 2014-го, ще 20 беркутівців — наприкінці лютого.

Восени 2018 року правоохоронці затримали колишнього снайпера Внутрішніх військ Дмитра Хміля. Затриманий спецназівець під час Євромайдану служив у підрозділі «Омега». Його підозрюють у вбивстві активіста Храпаченка. Наразі триває досудове слідство і Хміль перебуває в статусі підозрюваного. Раніше його відпустили під домашній арешт.

18-го лютого слідчі відділу у «справах Майдану» Державного бюро розслідувань затримали та повідомили про підозру колишньому бійцю спецпідрозділу «Омега» Володимиру Косенку, його відправили під домашній арешт. За даними слідства, він разом зі співробітниками «Беркуту» розстрілював мітингувальників на вулиці Інститутській.

«Тітушки» Майдану

Одним із кураторів «тітушок», за даними слідства, був спортсмен і власник охоронної фірми «П’ятий регіон» Юрій Крисін.

Зокрема, він є фігурантом справи про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія в ніч на 19-го лютого 2014 року поруч із Софійською площею в Києві. Увечері 18-го лютого Крисін і його «тітушки» зібралися на Софійській площі. Вони отримали кийки й вирушили на перехрестя вулиць Велика Житомирська та Володимирська. Згодом розпочалася стрілянина. Прокуратура довела, що зброя в Крисіна була, щоправда, на відміну від інших «тітушок», він її не застосовував. 

Слідству він розповів, що помітив, як з автомобіля марки «Шкода» сірого кольору хтось жбурнув гранати й поїхав. За деякий час він знову помітив сіру «Шкоду». Вирішивши, що це та сама автівка, Крисін з «підопічними» почав гатити по ній кийками, пасажири намагалися втекти. Крисін побіг за одним із них (це виявився В’ячеслав Веремій), а наздогнавши, почав бити кийком і руками. Відеозапис, у якому журналіста б’ють кийками, доступний в інтернеті. За цим епізодом Крисіна засудили до п’яти років позбавлення волі. Наразі він відбуває покарання в Торецькій колонії.

Водночас щодо Крисіна слухається ще одна справа — про викрадення та катування майданівців у січні 2014 року. Потерпілим є оператор Владислав Іваненко. За даними слідства, Крисін віддавав указівки своїм «тітушкам» — протидіяти активістам Майдану. Замовлення, за інформацією слідства, він отримував від Олексія Чеботарьова, який наразі перебуває в міжнародному розшуку, разом з Арменом Саркісяном.

У справі вбивства В’ячеслава Веремія тривають слухання стосовно «правої руки» Крисіна Павла Бялая, який також працював в охоронній фірмі «П’ятий регіон». Йогозатримали 9 березня 2017 року і звинувачують за 4 статтями Кримінального кодексу, зокрема в умисному вбивстві та незаконному поводженні зі зброєю, а також у хуліганстві та перешкоджанні мирним зібранням. Зокрема, за даними слідства, Бялай стріляв усередину автомобіля, у якому перебував В’ячеслав Веремій.

У цьому епізоді також фігурують Сергій Костенко, Олег Гебан, Геннадій Погребний. Їм інкримінують перешкоджання мирним зібранням і завершений замах на умисне вбивство 18 лютого 2014 року (стрілянина в активістів). Це події на перетині вулиць Володимирська та Велика Житомирська, що передували вбивству В’ячеслава Веремія. 

Погребний наразі перебуває під особистим зобов’язанням, Гебан і Костенко — під нічним домашнім арештом. За даними слідства, усі троє були залучені до нападу на активістів Майдану Арменом Саркісяном і Володимиром Кошелевим та співпрацювали з «тітушками» Юрія Крисіна. У разі доведення вини їм загрожує до 15 років або ж довічне ув’язнення. Справа слухається за участі присяжних.

У січні 2014 року Ігоря Луценка та Юрія Вербицького викрали з території Олександрівської лікарні в Києві та вивезли за місто. Після тортур їх кинули в лісі, Вербицький від отриманих травм помер.

У цій справі був заарештований Олександр Волков, якого слідство вважає організатором викрадення, а також людиною, пов’язаною з імовірним замовником — Олексієм Чеботарьовим. Волкову інкримінують 5 статей Кримінального кодексу: створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (ст. 255), незаконне позбавлення волі (ст. 146), катування (ст. 127), умисне вбивство (ст. 115), незаконне перешкоджання мирним зібранням (ст. 340). У разі доведення вини Волкову загрожує довічне ув’язнення.

Ще один фігурант справи — Олександр Медвідь. За даними слідства, Медвідя та його співучасників залучили представники тодішньої влади, щоби перешкоджати мирним акціям.

Цьогоріч у справі вбивства Юрія Вербицького затримали Сергія Мисливого. За версією слідства, він безпосередньо брав участь у викраденні Луценка й Вербицького з Олександрівської лікарні. 

Також цього року був затриманий Іван Новотний, його звинувачують у викраденні та катуванні Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, а ще у створенні злочинної організації для протидії мирним акціям протесту.

Також у суді слухається справа щодо озброєння «тітушок». Зокрема, на лаві підсудних опинилися Роман Калетин, Михайло Діхтяр, Віталій Степанчук, Іван Клименко, Ростислав Заворотний. Справа слухається в закритому режимі.

Загалом, за даними слідства, «тітушкам» видали 408 автоматів. Слідчі встановили, що «тітушок», які атакували майданівців, координував особисто Віталій Захарченко, міністр внутрішніх справ часів Януковича. Найбільше їх було з Києва та Харкова, а також Житомира, Ніжина й Білої Церкви. Підозру оголосили 26-ом особам, до суду спрямовано 6 обвинувальних актів. На лаві підсудних також перебувають три правоохоронці, які видавали зброю.

Протестувальники надають допомогу пораненому силовику, 18 лютого 2014 року
Протестувальники надають допомогу пораненому силовику, 18 лютого 2014 року

Убиті силовики

Від вогнепальних поранень на Майдані загинули 13 міліціонерів. Ці обставини також розслідуються. За словами прокурора у справах Майдану Олексія Донського, ці кримінальні справи розвіюють закиди про однобокість розслідування. 

Зокрема, було повідомлено про підозру Іванові Бубенчику, який зізнавався, що вбив правоохоронців. Однак згодом провадження призупинили.

Справи Майдану в регіонах

У лютому 2014 року в Хмельницькому під час штурму будівлі СБУ вбили двох протестувальників. У червні 2018-го Департамент спеціальних розслідувань ГПУ оголосив підозру працівникові спецпідрозділу «Альфа» Віталію Тарадаю та його тодішньому керівнику Вікторові Крайтору.

Про підозру повідомлено й колишньому начальнику УМВС України в Сумській області.26-27 січня 2014 року, за даними слідства, він надав незаконну вказівку витіснити та затримати громадян, які перебували в приміщенні Сумської обласної ради. Досудове слідство зупинене у зв’язку з розшуком підозрюваного.

4 квітня 2014 року невідомі викрали журналіста Василя Сергієнка з дому в місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Наступного дня його знайшли закатованим на смерть у лісі. У всеукраїнському об’єднанні «Свобода», до якого входив Василь Сергієнко, його зникнення пов’язували з журналістською діяльністю.

4 січня 2016 року прокуратура Черкаської області скерувала до суду обвинувальний акт стосовно чотирьох жителів Києва — Вадима МельникаВолодимира ВоронковаРомана Недибалюка та Віктора Горбенка.

Суд у справі Сергієнка почався у 2016 році, але з різних причин вона передавалася з одного суду Черкаської області до іншого. За чотири роки змінилося 12 колегій суддів. З лютого 2019 року справу слухає Городищенський районний суд на чолі з Людмилою Синицею. За 9 місяців процес не просунувся далі початкової стадії — оголошення обвинувального акта.

Екссуддя Печерського районного суду Києва Оксана Царевич з адвокатом під час засідання суду, Київ, 12 квітня 2016 року
Екссуддя Печерського районного суду Києва Оксана Царевич з адвокатом під час засідання суду, Київ, 12 квітня 2016 року 

Судді Майдану

30 червня 2020 року виправдали колишнього суддю Печерського суду Києва Оксану Царевич, яку обвинувачували в незаконному позбавленні водійських прав активістів Автомайдану.

Це, згідно з базою активістів, одна з 337 суддів, які під час Революції Гідності ухвалювали неправомірні рішення щодо учасників Майдану — забороняли мирні зібрання, обвинувачували активістів за опір правоохоронцям і порушення порядку зібрань. Із суддів, які відбирали водійські права в активістів, трьох уже виправдано — Владислава Лисенка (Києво-Святошинський суд Київської області), Ірину Таранкову (Комсомольський міськсуд Полтавської області) та Олега Стеценка (Одеський окружний адміністративний суд). Суддя Бабушкінського суду Дніпропетровської області Микола Бибик оголошений у розшук.

Ще розглядаються справи багатьох суддів. Зокрема, колишнього суддю Печерського суду Києва Віктора Кицюка тежзвинувачують у позбавленні учасників Автомайдану водійських посвідчень. За версією слідства, він ухвалив два завідомо неправосудні рішення, і саме за це Вища рада правосуддя позбавила його статусу судді. Сам Кицюк провини не визнає, його захисник Андрій Подосінов зазначив, що в діях його підзахисного немає дисциплінарного злочину.

Колишній президент України Віктор Янукович ставить свічку, відвідуючи богослужіння з нагоди Дня Соборності та свободи в Успенському соборі в Києві, 22 січня 2014 року
Колишній президент України Віктор Янукович ставить свічку, відвідуючи богослужіння з нагоди Дня Соборності та свободи в Успенському соборі в Києві, 22 січня 2014 року

Справа Януковича

Колишнього президента Віктора Януковича в січні 2019-го заочно засудили до 13 років в’язниці за державну зраду та співучасть у веденні війни проти України. Адвокати рішення оскаржують.

Також 12-го травня Печерський районний суд Києва ухвалив рішення про заочне тримання Януковича під вартою у справі про розгін Майдану 18-20 лютого. Проте 1-го листопада Апеляційний суд скасував це рішення, наголосивши, що експрезидента не шукає Інтерпол, а слідчі не довели обґрунтованість ризиків.

Водночас напередодні річниці Революції Гідності ДБР викликало на допит низку українських політиків, зокрема й колишніх лідерів Євромайдану.

Додати коментар


Погляд

Чи справдились слова Ярослава Федини «Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму» в Нововолинську
«Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму». Ці слова Ярослава Федини, одного із фундаторів Нововолинського Руху (НРУ) прозвучали 21-го січня 1990 року на засніженій літній ...

Новини

27 листопада, Пятниця
14:51
Найдешевші та найдорожчі продукти: порівняли ціни у магазинах Володимира
14:20
Авто Toyota Hilux у Володимирі заблокувало проїзд машині пожежників
13:57
Обрали заступника голови Володимир-Волинської районної ради
13:45
16 випадків підтвердили, 9 людей одужали: ситуація з коронавірусом у Нововолинську 27 листопада
13:43
Головою Володимир-Волинської районної ради став Віктор Хиць
13:08
Під варту взяли мешканця Шацького району, який мало не зарізав колишню дружину
12:42
На Донеччині фура злетіла з мосту і повисла над проїжджою частиною
12:04
У Володимирі та районі підтвердили 25 нових випадків COVID-19
11:37
[ОНОВЛЕНО] Через куріння в квартирі у Нововолинську сталася пожежа: власник помешкання у важкому стані
11:06
[ОНОВЛЕНО] Перша сесія новообраної Володимир-Волинської районної ради: депутатам вручили посвідчення
10:45
Передача терикону ліквідованої шахти №7 неподалік Нововолинська: інвестор розповів про плани на сесії Литовезької сільради
10:40
Викрили лучанина, який займався розповсюдженням світлин дітей з елементами порнографії
10:13
На Волині виявили 367 нових випадків COVID-19: за добу – чотири летальних
09:56
В Україні зафіксували рекордних 16 тисяч випадків коронавірусу
09:13
Досліджує вулкани, землетруси та запуск ракет: на околиці Світязя розташований єдиний у світі декаметровий радіотелескоп Уран-3
08:27
Волинянину, який напідпитку вкрав сало, пельмені і котлети з чужої оселі у Ратнівському районі, загрожує до 6 років в’язниці
07:09
У Володимир-Волинському районі школярі створили дендропарк
05:32
НБУ випустив першу сувенірну вертикальну банкноту присвячену Каденюку
03:54
Уряд відновив видачу «пакунку малюка»
01:45
У Луцьку відвідувач магазину відмовився одягати маску і чинив опір поліцейським 1
Усі новини

Погода у Нововолинську та Володимирі