<

Народна зірка смерті: на що скинулися українці замість «Байкрактарів» та як супутник допоможе ЗСУ

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:23 | 20.08.2022 / Статті / , /
Перегляди
165
/ Коментарі відсутні

У червні українці за три дні зібрали 600 млн грн на купівлю трьох турецьких безпілотників Bayraktar-ТВ2. Збір коштів на кампанію під назвою «Народний Байрактар» організував Фонд Сергія Притули.

Турецька компанія Baykar вирішила надати українцям ці безпілотники безкоштовно, тому народним грошам довелося шукати інше застосування. Фонд Притули вступив у перемовини з Міністерством оборони, щоб максимально корисно витратити зібрані кошти.

Покупка виявилась неочікуваною, і багато українців не зрозуміли, яка користь ЗСУ від космічних апаратів та чому це так дорого коштує. З цим розбиралась Економічна правда.

Яка роль супутників на війні з росією?

Аналітики американського сайту Spacenews називають російське вторгнення в Україну «першою комерційною космічною війною». Українська розвідка довгий час не мала власних супутників-шпигунів на орбіті, тому користувалась послугами приватних космічних компаній.

Супутникові фото поверхні Землі дають можливість відстежувати пересування ворожої армії ледь не в режимі реального часу, оцінити кількість військової техніки та зробити висновки щодо можливих планів противника.

В грудні 2021 року завдяки знімкам компанії Maxar Technologies світ побачив концентрацію сотень танків та винищувачів біля українського кордону. Тож ще до повномасштабного вторгнення ЗСУ мали уявлення про місце зосередження основних зусиль ворога.

Супутникові знімки також дають можливість оцінити наслідки «куріння» окупантів на військових об’єктах. Наприклад, фото компанії Planet Labs дозволили виявити знищення щонайменше восьми російських літаків на аеродромі в місті Саки.

Особливо важливу роль супутники відіграють у документуванні російських воєнних злочинів. Знімки Maxar Technologies стали основою для розслідування звірств росіян у Бучі від New York Times. Також компанія на весь світ показала масові поховання цивільних людей неподалік від Маріуполя.

Українська розвідка має доступ до супутникових знімків та використовує їх для прийняття рішень на оперативному та тактичному рівнях. Сучасні супутники можуть робити фото навіть крізь хмари, тому похмура погода не здатна їм завадити.

Можливість ЗСУ отримувати такі розвідувальні дані дратує Кремль. Росіяни вклали мільярди доларів у власний парк супутників, і вони все одно поступаються у якості західним космічним апаратам, якими користується українська розвідка.

Розуміючи загрозу, в листопаді 2021 року росія навіть випробувала протисупутникову зброю, знищивши власний апарат на орбіті. Проте далі випробувань справа не зайшла, тому Україна продовжує збирати розвіддані та бачити поле бою у високій якості.

Що придбав Фонд Сергія Притули?

Фонд уклав контракт на понад один рік із фінською космічною компанією ICEYE. Україна отримає безлімітний доступ до фотографій мережі їхніх супутників (21 штука) та на повне управління одним з них.

Послугу з передачі супутника компанія ICEYE описує як можливість самостійно організувати управління апаратом, спланувати місію та визначити ціль для збору інформації.

Супутники ICEYE використовують технологію Synthetic aperture radar (SAR). Такі космічні апарати замість традиційної оптичної зйомки запускають на Землю радіолокаційні хвилі, а потім приймають сигнал, який відбивається від об’єктів.

Це дає змогу отримати картинку у високій якості та працювати навіть у хмарну погоду. Більш того, SAR-супутники можуть бачити об’єкти навіть через деякі перешкоди. Наприклад, вони запросто можуть побачити БМП ворога за маскувальною сіткою під час грози.

Космічні апарати ICEYE мають високу роздільну здатність, що дозволяє не лише бачити переміщення ворожої техніки, а й визначити її тип та навіть модель.

За даними Управління стратегічних комунікацій ЗСУ, завдяки цим супутникам розвідники зможуть бачити поле бою в роздільній здатності менше ніж 30 см на піксель.

Супутники ICEYE мають ще одну цікаву особливість поміж конкурентів. Інженерам компанії вдалося розрахувати швидкість апаратів таким чином, що за добу вони роблять рівно 15 обертів навколо планети. Завдяки цьому супутник кожен день в один час може пролітати над одним і тим самим місцем.

Це дає можливість стабільно щодня з одного супутника отримувати знімки визначеної локації. Справжня знахідка для вчених та військових розвідників.

Головне управління розвідки (ГУР) матиме доступ до фотографій зі всіх супутників компанії. Їхні орбіти перетинаються, тому це збільшує потенційну кількість фотографій, яку відомство отримуватиме за добу.

ICEYE є видним гравцем на світовому ринку супутникової розвідки. У 2020 році компанія уклала контрактів на 50 млн дол, наростивши виручку в десять разів, у порівнянні з 2019-м. Вона також є постачальником даних для американських розвідників та проводить дослідження разом із Міністерством оборони США.

У релізі щодо укладення угоди з Україною компанія опублікувала  власне фото Керченського мосту, який давно є бажаною ціллю для ЗСУ.

Навіщо Україні власний супутник?

Коли Притула оголосив про придбання доступу до супутникової мережі ICEYE, російські пропагандисти вибухнули наративом про те, що фонд нібито придбав фотографії, доступ до яких і без цього мала українська розвідка. Але це маніпуляція.

Так, ГУР дійсно отримує високоякісні знімки від американських спецслужб та приватних компаній. Це відбувається у короткі терміни та з мінімальними бюрократичними процедурами. Проте мати власні можливості для проведення супутникової розвідки все одно дуже важливо.

По-перше, це є гарантією того, що Україна зможе отримувати якісні розвідданні, навіть якщо США обмежить передачу інформації або частково поверне скасовані бюрократичні процедури на обмін даними.

Політичне протистояння у Штатах зараз йде дуже палко, і опоненти часто по-різному бачать американську зовнішню політику. Тож Україні треба готуватись до будь-якого сценарію.

По-друге, це нівелює людський та логістичний фактори, які можуть спричиняти затримку в обміні інформацією між спецслужбами.

По-третє, дані з нових супутників можна комбінувати з розвідданними союзників та отримувати більш докладну картину подій на фронті.

«Зростання кількості супутників покращить нашу ситуаційну обізнаність. Інформацію про пересування противника збирають з різних джерел, і одним з найнадійніших є космічна розвідка. Наприклад, ви бачите велику кількість офіцерських машин, які пересуваються у бік будівлі. Ви робите висновок, що там пункт управління, який потрібно знищити.

Щоб отримати точні дані вам треба побачити динаміку, тобто порівнювати кількість автомобілів в одному місці зараз, через годину, через дві години тощо. А щоб бачити цю динаміку, потрібно постійно оновлювати знімки», – пояснив ЕП голова правління Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк.

Один супутник не може часто знімати одне й те ж саме місце та відстежувати пересування техніки, бо він постійно рухається по своїй орбіті. Тому чим більше супутників працює на українську розвідку, тим краще.

В майбутньому фотографії з космосу можна використовувати й в цивільних цілях. Наприклад, за допомогою цих супутників можна оцінювати стан врожаю або масштаби руйнувань внаслідок війни або природного лиха.

Чи не завелика ціна за супутник?

Точна вартість контракту з компанією ICEYE поки не розголошується. Тож наразі невідомо, скільки саме з 600 млн грн пішло на укладення цієї угоди. Проте напевне можна сказати, що SAR-знімки – дороге задоволення.

Запуск таких супутників, їх обслуговування та навіть обробка фотографій вимагають передових технологій та компетенцій.

На маркетплейсі для супутникових фото Geocento одна серія фото з використанням технології SAR коштує 3300 дол. Ціна вказана за найвищу якість, тобто коли роздільна здатність менше одного метра. Виходить, що лише одна зйомка невеликої ділянки українського фронту могла б коштувати понад 100 тис грн. І зовсім не факт, що ця зйомка відбулася б в той час, який забажало б ГУР.

Фонд Сергія Притули не купував окремі фотографії. Він придбав для ГУР одразу більш ніж річну «підписку» на безлімітне користування всіма високоякісними SAR-фотографіями з мережі, яка складається з 21 супутника. А один з космічних апаратів опиниться у повному управлінні української розвідки.

Визначити ринкову вартість такого пакету послуг «на око» – неможливо. Але схоже, що контракти на десятки мільйонів доларів є нормальними для цієї галузі.

Наприклад, у США існує Національне агентство з геопросторової розвідки, яке забезпечує американських військових та цивільних картографічною інформацією. За даними порталу Geoawesomeness, це агентство співпрацює одразу з чотирма постачальниками SAR-знімків та щороку платить їм за контрактами 85 млн дол.

А як же «Січ-2-30?»

В січні 2022 року на космічну орбіту був виведений український супутник «Січ-2-30». І хоча його функціонал направлений на фотографування поверхні Землі, порівнювати його можливості з можливостями апаратів ICEYE не можна.

Супутник «Січ» будувався на технологіях 2000-х. Він має роздільну здатність 7,8 метра, що робить його непридатним для військової розвідки. Для порівняння, найбільш технологічні західні зразки дозволяють бачити зображення в 15 разів чіткіше.

Українська космічна програма багато років не розглядалась як важлива частина національної безпеки, а тому наші розробки не здатні конкурувати з передовими західними зразками.

Та роль, яку відіграють комерційні розвідувальні супутники та мобільні термінали супутникового інтернету Starlink у війні проти Росії мають стимулювати українську владу приділяти більше уваги освоєнню космосу.




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *