Голос народу: переселенці зі Сходу повинні працювати
Сьогодні питання про так звані «привілеї» переселенців зі Сходу є досить актуальним. Особливо для волинян, та й загалом для жителів Західної України. День за днем Волинь допомагала внутрішнім переселенцям: із житлом, продуктами харчування, із матеріальною допомогою. Та, як виявилося, для них цього було замало: вони потребують кращих умов, більшої матеріальної допомоги й у деяких випадках не хочуть шукати нове місце роботи тут, на Волині.
Ми хочемо нагадати, що Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Розмір грошової допомоги згідно до цієї Постанови становить 884 гривні на непрацездатну особу і 442 гривні на особу, яка уже працевлаштувалася. Загальна сума допомоги становить не більше 2400 гривень на сім’ю. Допомога виплачується 6 місяців із дня звернення.
Проте, для отримання такої допомоги існують спеціальні умови для працездатних членів родини. Так, перші 2 місяці працездатні особи отримуватимуть 442 гривні допомоги. Якщо за цей період вони не працевлаштуються самостійно, або через центр зайнятості, то наступні 2 місяці вони отримуватимуть по 221 гривні. Якщо працевлаштуються – отримуватимуть і далі по 442 гривні.
Важлива умова – якщо за 4 місяці працездатні переселенці не знайдуть роботу, то 5-й та 6-й місяці вони допомоги не отримуватимуть взагалі.
На матеріальну допомогу від держави не можуть розраховувати згідно Постанови №505 переселенці, які мають житло у інших областях, в яких не проводиться антитерористична операція, також ті, хто мають два або більше автомобільних транспортних засобів, і ті переселенці, котрі на особовому банківському рахунку мають кошти, які в 10 разів перевищують прожитковий мінімум доходу українця.
Цікаво, що Міністерство освіти і науки України 24-го березня 2014-го року видало постанову № 1/9-171, згідно з якою керівники навчальних закладів повинні сприяти прийому на навчання учнів та студентів, які переїхали із інших регіонів (саме з тих, де проводиться антитерористична операція).
Така «доброта і розуміння» влади не може не обурювати корінних волинян, яким доводиться стояти у чергах (щоб подати документи у ВНЗ України), чи то влаштувати дитину у дошкільний навчальний заклад. На думку волинян, вирішення проблеми так званих «привілеїв» для переселенців є. Перш за все, гадає Людмила із міста Нововолинська, варто подбати про те, щоб усі працездатні особи зі Сходу працювали на рівні із нововолинцями у місті, якому вони на даний момент проживають. Робота – це не лише можливість отримати власні чесно зароблені кошти на прожиття, а й крок до процвітання виробництва підприємств міста. Уродженка Нововолинська Алла вважає, що держава повинна призивати у армію жителів зі Сходу на рівні із жителями Заходу. Схід і Захід – це одна країна, і тому її мають захищати усі без винятку військовозобов’язані та фізично здорові громадяни незалежно від їхнього регіону. Жителька Нововолинська Світлана бажає, щоб дітей-дошкільнят забезпечували матеріальною допомогою не за регіональною ознакою, а щоб усе відбувалося на рівних правах. Діти Волині та діти Донбасу – рівні між собою, тому вони заслуговують на однакове добре ставлення до себе.
Схід і Захід, Північ і Південь України – це одна велика, дружна і міцна родина. Ніхто із нас як громадянин своєї країни не хоче відрізнятися від іншого лише за регіональною ознакою. Ми усі рівні і однаково заслуговуємо на добродушне ставлення до нас від держави.
Вікторія Махновська, інтернет-видання “БУГ”
